Благопральня – це не лише про прання, а про гідність людини

1. >
2. Суспільство >
3. Благопральня – це не лише про прання, а про гідність людини

01 жовтня 2023, 14:20   0

Уже понад рік у Полтаві діє Благопральня. Так, це те, про що ви подумали. Місце, де внутрішньо-переміщені особи можуть безкоштовно випрати речі. Потреба дуже побутова, майже інтимна, але надзвичайно важлива для людини. Цифри говорять самі за себе: за рік Благопральня випрала 40 тон білизни (для наочності – це дві фури білизни), зробила 6 тисяч праннів.

Як з’явилась ідея Благопральні

Благопральня – один з благодійних проєктів під патронатом церкви. Ініціатором її створення стала Наталія Гранчак, відома полтавська волонтерка, голова БО «Полтавський батальйон небайдужих», який діє уже багато років при Успенському соборі у Полтаві. То як же усе починалось?

– Ідея з’явилась у квітні 2022 року, це була тільки ідея, у нас не було ні фінансів, ні приміщення, тільки розуміння, що людям, які прибували до Полтави і розміщувались по гуртожитках чи школах, потрібно десь прати речі і, можливо, приймати душ. Воно досить грубо звучить: душові загального користування, але мені бачилось, що це необхідно. Людям потрібно забезпечити хоча б мінімальний рівень комфорту, – розповідає Наталія Степанівна.

Наталія Гранчак (на фоні ще одного благодійного проєкту - Благокави): "Людям потрібно забезпечити хоча б мінімальний рівень комфорту"

У серпні 2022 місія «Світло надії» оголосила соціальні гранти, і серед переможців був і «Полтавський батальйон небайдужих» з ідеєю про створення пральні.

– На той момент ще ніхто такого не робив, тому підтримка «Світло надії », які надали нам грант у розмірі 116 тисяч гривень, та допомога у розробці проєкту підприємців, які хотіли діяти, зокрема Анатолія Бистрая, дала нам старт, – каже Наталія Степанівна.

– На перший погляд здається, що сума не велика, але, якщо розпоряджатись коштами раціонально, зробити проєкт, докласти трошки своїх фінансів – то цілком може вистачити і на невеликий ремонт, і на закупку обладнання: 3 машинок і 2 сушок.

Також допоміг для такої справи благодійник з Німеччини Йорк Дрешер, який пожертвував кошти на велику 10-кілограмову машинку – на випадок прання крупних речей: курток, ковдр.

16 вересня 2022 року Благопральня розпочала роботу.

Що таке Благопральня?

Насправді це невеликий під’їзд житлового будинку, туди прокладено воду, світло, лічильники – щоб усе калькулювати і оплачувати. Пральний порошок купує церква. Для розуміння: за рік прання було використано 320 кілограм порошку.

У Благопральні постійно працює одна людина – пані Галина, періодично туди навідується і пані Алла з Успенського собору, яка відповідає за господарські питання, і Наталія Гранчак. Щодня крім неділі та понеділка з 8 30 і до 17 30 тут іде велике прання. Загалом то десь 500-550 на місяць.

– Ми вирішили, що потрібно 2 вихідних, щоб і люди, і техніка могли відпочити. Ми ж не промислові машинки купили, а звичайні, побутові, техніці також потрібно відпочивати, щоб наш проєкт не зупинився, – пояснює Наталія Гранчак.

Я заходжу до Благопральні. Це зовсім невелике приміщення, де стоять машинки, стіл для пакування речей, на стіні – правила користування. У приміщенні знаходиться одна людина – пані Галина, яка саме складає у пакет білизну.

Пані Галина: "Ми тут усі добре одне-одного розуміємо"

Пані Галина, яка працює у Благопральні – також ВПО, приїхала з Бахмута, тож вона дуже добре розуміє людей, які сюди приходять.

– Люди, які приходять сюди прати, такі ж переселенці як і я. Це працює так: мені приносять речі, лишають на півтори години, я сама завантажую машинку, воно переться на швидкому пранні, потім перевантажую його у сушку, після якої лишається десь 30 % вологості – удома трошки досушути і все, бо не віддавати ж людям мокре. Отак і працюємо. Для тих, хто зараз у важкій ситуації, це дуже велика допомога, бо у приватній пральні це 100-120 гривень, а у нас для ВПО безкоштовно.

Не можу не запитати пані Галину про її історію приїзду до Полтави.

– Я у Полтаві з 26 травня 2022 року. Коли у нас у Бахмуті почались активні дії, прильоти і серйозні руйнування, ми з родиною вирішили виїхати. Полтава була спонтанним вибором, ми не збирались тут лишатись на півтора року. Виїжджали, я навела порядок у домі, знаєте, як перед від’їздом у відпустку, чоловік ще сміявся: «Ти ще підлогу помий». У машину поклали тільки найнеобхідніше, літні речі і якісь вітровки, бо був травень і ми думали що на 2-3 місяці їдемо не більше. Лишили все і молили бога, щоб не прилетіло. Але прилетіло практично відразу. Уже за тиждень після від’їзду у нас були вибиті вікна, 2 прильоти у дах, будинку вже не було. А ще у мене був магазин, міні супермаркет, який усі місцеві любили, 200 квадратних метрів, вигорів ущент. Я ж 23 роки займалась бізнесом, будувала, робила – і ось. Але Бахмут став гарячою вогняною точкою, все місто спалене. Далі за нами є Костянтинівка, Дружковка, Краматорськ, Словянськ – у них є руйнування, але не такі як у Бахмуті. От як Харків – деякі райони дуже зруйновані а інші не дуже. Я часто їжджу у Харків, і бачу що багато людей повернулось, життя триває.
За словами пані Галини, війну зблизька вона відчула ще з 2014 року, уже тоді у Бахмуті було чути вибухи, були біженці, у Донецьк, де родина купила синові квартиру, уже було неможливо заїхати, люди, яких знав по 20 років, тепер були у ДНР. Тож війна у родині пані Галини уже давно.

– Люди зараз уже окріпли, а тоді, спочатку, як я у жовті 2022 прийшла сюди працювати, вони були суцільною кривавою раною, приходили плакали, питали що робити. Бувало, що людина приходить, і розумієш, що вона сама, їй ні з ким поговорити. Я посміхалась, підтримувала, казала, що скоро перемога, бо ми все-одно виграємо. Ми тут уже усі як рідні люди, дуже добре одне одного розуміємо. У мене чоловік, юрист за освітою, у виконкомі працював довго, ще у першу війну воював, ми ще її не пережили, але і зараз написав запит ...

У Благопральню пані Галина потрапила бо не могла сидіти без роботи.

– Ми отримували гуманітарну допомогу і заговорили з волонтерами з приводу роботи, я казала, що згодна на любу роботу, бо сидіти дома нереально, коли раніше щодня бігав на роботу, а тепер сидиш. Я готова була робити все: сітки плести, банки на свічки збирати – що завгодно. Через деякий час дівчата подзвонили, запропонували роботу у пральні і я відразу погодилась. Так я потрапила у Батальйон небайдужих. Люди нам допомагають, а ми – людям.

Життя триває

У Благопральні перуть дитячі речі з дитячим пральним порошком.

– За час роботи тут знаю, що у переселенців народилось 4 дитини: 1 хлопчик і 3 дівчинки і всі вони приходять до нас прати. У нас обробляються машинки спеціальними засобами, є спеціальний порошок для дітей і коли дістаєш з машинки отакусінький носочок – то розумієш, що…

Як отримати послугу прання

У Благопральні обслуговують лише людей, які мають довідку ВПО. Все налагоджено дуже чітко: потрібно прийти, пред’явити довідку і отримати талончик на прання. Запис проводиться за 2 тижні, адже є черга і графік. Іноді сюди приходять військові прати, допомагають з пранням накидок Містохабу.

– Вони (Містохаб) молодці, стільки грошей вторгували для ЗСУ на ярмарку, я іноді, як маю вихідний, ходжу на їх заходи, – розповідає пані Галина.

Чи не заважає мешканцям будинку робота Благопральні – відповідь така:

– Ось зараз прямо працює 3 машинки і 2 сушки. І шуму немає практично. Ми не гучні, а у домі усі люди добрі, ми вітаємось. Вхід до бунинку де квартири – з іншого боку. Ми нікому не заважаємо.

Проєкт Благопральня живе нині силами церкви. Міська та обласна влада, а також міжнародні місії його не фінансують. Інформацію про Благопральню ВПО передають одне-одному. Кажуть, дуже бояться, що його закриють:

– Є родини, які живуть у дачних будинках, де туалет надворі, вода у колодязі, а про машинку вони тільки мріяти можуть. Ці люди не винні, що їхнє майно зруйноване і вони змушені жити у гірших умовах. Тож Благопральня працюватиме доти, доки буде на це запит, дуже важливо, щоб люди мали можливість задовольняти свої елементарні потреби, – каже Наталія Гранчак.

До теми: Кав’ярня при церкві: у Полтаві працює унікальний благодійний проєкт

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Автор: Тетяна Цирульник

• #ВПО
• #Успенський собор