Концепція набережної для Ворскли: чи знайшли компроміс активісти і влада?

1. >
2. Суспільство >
3. Концепція набережної для Ворскли: чи знайшли компроміс активісти і влада?

Влада в процесі. Фото надані Анною Єгоровою

Упродовж останніх місяців у Полтаві виникла дискусія щодо майбутнього зеленої зони близ річки Ворскла. Привід – намір міської влади спільно з Федерацією хокею Полтавщини побудувати на березі Льодовий палац. На фоні конфліктів між громадою, підприємцями та владою в питаннях містобудування (протистояння біля арки «Газетний ряд», акції біля універсаму «Полтава», загадкова пожежа в будинку Бахмутського, добудова до кінотеатру Котляревського тощо) молоді архітектори зробили спробу підштовхнути згаданих стейкхолдерів до конструктивної взаємодії.

Шестеро студентів освітньої платформи CANactions із Полтави, Івано-Франківська та Києва обрали для свого семестрового проекту тему набережної. Дмитро Козиренко (ГО Citylab, студент CANactions) розповів докладніше про причину такої ініціативи:
«Коли обирали тему, визначили три варіанти: вулиця Соборності як пішохідна, набережна та ревіталізація промислових зон. Буквально через кілька тижнів після того як обрали тему набережної, міська рада прийняла рішення про Льодовий палац (розробка детального плану території парку – прим. авт.) і паралельно відбулися події біля Арки. Ми зрозуміли, що тут потрібно розбиратися по суті: як запобігати конфліктам і знаходити точки примирення для різних інтересантів – і громади, і влади, і бізнесу. Тому проект перепрофілювався з концепції розвитку територій у пошук механізмів взаємодії між владою, громадою та бізнесом».

Щоб інтегрувати зусилля влади та громади та з’ясувати їхнє бачення майбутнього прибережного зони Ворскли для обговорення обрали ігрову методику. Що цікавого відбулося на зустрічах і наскільки співпали точки зору активістів і влади – читайте далі.

Правила експерименту

І етап. Перед групою – збільшена карта зони Прирічкового парку та кубики з тематичними об’єктами для потенційного влаштування. Учасник обирає п’ять кубиків із об’єктами, які, на його думку, обов’язково треба або не треба встановити на території Прирічкового парку, коротко пояснює вибір і переміщує кубик на відповідний фрагмент мапи або ж до «червоної зони» (означає, що об’єкт на території парку неприпустимий). Після того як усі висловилися, група дискутує з приводу тих чи тих об’єктів.

ІІ етап. На окремих зелених і жовтих аркушах учасники вказують ті цінності та бажання, якими керувалися під час вибору об’єктів, далі демонструють це іншим. Група дискутує та формує спільну карту цінностей.

ІІІ етап. Учасники знову повертаються до карти та обговорюють доцільність об’єктів, враховуючи почуті цінності, визначаються, чи нинішнє розміщення того чи того кубика принципове та за можливістю йдуть на компроміс. Остаточну карту фіксує модератор.

Учасники

Організатори влаштували різні зустрічі для представників імовірних ініціативних груп: громадських активістів і влади. З підприємцями організатори зустрічалися окремо. Мета – провести той самий сценарій із кожною групою та зіставити результати, у ході обговорення виявити можливі точки конфліктів і спробувати дійти до компромісів.

У команді активістів:

– ГО «Еколтава» – Максим Макуха;
– ГО «Нова Полтава» – Юлія Городчаніна;
– ГО «Полтавська Платформа» – Олексій Сердюков, Альона – Гончаренко, Артур Кобзар;
– ГО «Citylab» – Дмитро Верьовкін, Ялина Садовнікова;
– КО «Інститут розвитку міста» – Ірина Брижань, Вадим Вадімов;
– Юрист В’ячеслав Кущинський.

Владу зголосилися представляти:

– Депутати міськради – Олександр Глазов, Ігор Окіпнюк, Вадим Ямщиков;
– Відділ ландшафтної архітектури, благоустрою, художнього оформлення та малих архітектурних форм виконкому Полтавської міськради – Юлія Романченко;
– КО «Інститут розвитку міста» – Роман Черкун.
Обидві групи працювали впродовж півтори-двох годин. Учасники активно дискутували, але врешті-решт находили спільні знаменники в питаннях доцільності розміщення об’єктів. Модерував захід Леонід Донос, коректував та надавав рекомендації тьютор проекту СANactions архітектор Віктор Зотов.

Результати груп

На остаточній мапі Прирічкового парку команди активістів залишилися пункти:
– Дозвілля: фестивальна зона, човникова станція, рибальство, сезонне кафе, дитячий майданчик, наметове містечко, місця для розведення вогню, мотузковий парк;
– Спорт: тенісні корти, турніки, настільний теніс, скейтпарк, бігові та велосипедні маршрути;
– Інфраструктура: пішохідний міст, причал, паркінг, питні фонтани, освітлення, патрулювання території, вуличні меблі, велопаркінг, душ, туалет, світлофори, навігація, медпункт, рятувальна станція, вивіз сміття;
– Екологія: чистка русла річки, висадка нових дерев, розчистка дерев, розведення птахів, відсутність будь-яких об’єктів.
– Інше: скульптури.

Серед заборонених об’єктів: будь-які капітальні забудови, платний вхід, реклама, Льодовий палац, автозаправка.
Прирічковий парк у розумінні представників влади має такі об’єкти:
– Дозвілля: відкрита сцена, ярмарок, ресторан на воді, човникова станція, рибальство, сезонне кафе, дитячий майданчик, наметове містечко, парк атракціонів, сезонне кафе;
– Спорт: велопрокат, бігові та велосипедні маршрути, скейтпарк, спортивний майданчик, тенісні корти, волейбольне поле, турніки;
– Інфраструктура: пішохідний міст, місце для вигулу собак, питні фонтани, освітлення, патрулювання території, вуличні меблі, велопаркінг, туалет, світлофори, навігація, медпункт, рятувальна станція, вивіз сміття;
– Екологія: чиста вода, висадка нових дерев, розчистка дерев, розведення білок, відсутність будь-яких об’єктів.
– Інше: пам’ятник, фонтан на воді.
На протилежному березі та на околицях території: магазин, сауна/баня, дитячий майданчик, порт. На місці нового мікрорайону – житлова забудова середньої поверховості, ТРЦ, дитячий садок, аквапарк. На інших зонах мапи – Льодовий палац, фонтан, канатна дорога, міст, річковий транспорт.

Серед заборонених об’єктів: нічний клуб, огорожа, платний вхід, спа-салон, церква, багатоповерхова забудова, реклама, платні котеджі та альтанки, автозаправка, оглядове колесо.
Представники влади відзначили, що таке планування є «мрією для втілення», проте пошуки коштів – а відтак реалізація проектів – здійснюватиметься поступово.

Результати роботи

Спільних точок зору в представників громади та влади виявилося більше:
– У ході обговорення обидві групи дійшли до висновку, що територію Прирічкового парку треба зонувати тематично: набережна, спортивні активності, відпочинок, пляж, ліс. Кількість об’єктів пропорційно зменшується від зони біля готелю «Турист» до кінцевої зупинки «Левада».
– Щодо обслуговування території – необхідними заходами обрали вивіз сміття, патрулювання території, очищення русла, висадка нових дерев і розведення тварин/птахів, облаштування освітлення, медпунктів, туалетів, додаткових світлофорів, а також забезпечення питною водою.
– Серед категоричних заборон для території парку – капітальні багатоповерхові забудови, реклама, приватні котеджі, тимчасові споруди (кіоски), крамниці та ТРЦ. Не знайшлося місця на території Набережної і для Льодового палацу.
– Обидві групи визначили особливу пріоритетність для велосипедних і бігових доріжок.
– Цінності здебільшого теж співпали: збереження природних ресурсів, якісний відпочинок, комфорт, здоров’я, налагоджена інфраструктура, орієнтація на майбутнє.
– Тенденція зменшувати кількість вибраних спершу об’єктів мала місце в роботі обох груп. Крім того, і активісти, і влада запропонували деякі ділянки залишити вільними від активного втручання на користь лісової місцевості.

Дискусійні моменти та розбіжності

– Активісти більше зосередилися на проектуванні одного з берегів Ворскли. Представники влади активно обговорювали обидва; вони розглядали ймовірність встановлення об’єктів, неприпустимих для парку (Аквапарк, Льодовий палац, нічний клуб, ТРЦ тощо), на інших ділянках мапи.
– В обох групах дискутували про доцільність встановлення пам’ятника і скульптур. Прихильники ідеї вбачають у цьому додатковий туристичний потенціал. Опоненти апелюють до штучності такої ініціативи, відсутності особливих підстав.
– Активісти ініціювали влаштування пішохідного мосту в найвужчому місці русла ріки; друга група ж дискутувала щодо встановлення також мосту для руху транспорту. Представники влади також поставили важливі акценти на доступність інфраструктури й для груп населення з особливими потребами.
Хоча обидві групи зійшлися на важливості забезпечення якісного відпочинку в парку, проте пропонували протилежні підходи: тихий і медитативний проти активного та гучного. Більшість надала перевагу першому варіантові, оскільки зона нині виконує саме таку функцію. Представники бізнесу висловлювали бажання розвивати рекреаційну зону для відпочинку людей, проте жертвуючи певною частиною зеленої зони.
– Активісти дискутували, чи має бути платним вхід на територію парку: з одного боку, ця зона належить усім полтавцям, тому обмежувати доступ до неї неприпустимо; з іншого – підтримання стану завжди вимагатиме коштів. Влада ж одностайно задекларувала принцип відкритості для Прирічкового парку.
– Думки розбігалися з приводу доцільності вільного доступу до інтернету: частина аудиторії визначила це досить важливим пунктом, решта – схильна більше до відпочинку без використання Wi-Fi.

Далі буде?

Дмитро Козиренко розповів, яким буде наступний крок у реалізації задуму – аналіз зібраних даних і пошук спільних точок дотику:

– Конфліктні речі і так на поверхні. Наша мета – знайти спільні інтереси, показати сценарії, які влаштовують більшість, і синтезувати конкретне рішення, прийнятне для всіх стейкхолдерів. Це наразі навчальна модель; для впровадження рішень потрібне ширше коло обговорення. Наша задача – запропонувати ефективну модель взаємодії; працювати з групами окремо, тому що зібрати всіх разом наразі неможливо. Це, по суті, приклад того, як можна працювати й над іншими міськими проектами.

Анна Єгорова, ГО «Полтавська платформа»

• #Нова Полтава