Сергій Токарєв пояснив, як бізнесу співпрацювати з державою в освітній галузі
Сергій Токарєв пояснив, як бізнесу співпрацювати з державою у освітній галузі.
До 2030 року кожному 16 працівнику, можливо, доведеться змінити професію, а розвиток технологій потенційно призведе до того, що ми будемо освоювати кілька спеціалізацій за життя. Про це у своїй колонці для “Економічної правди” розповів Сергій Токарєв, tech-підприємець та співзасновник інвестиційної групи Roosh.
“Концепція lifelong learning стає необхідністю, а не вибором. Та й підхід до класичної освіти, очевидно, вимагатиме змін. Якщо вищі освітні заклади хочуть випускати спеціалістів, потрібних ринку, а бізнес — бачити їх у своїх командах”, — зазначає бізнесмен.
За його словами, освіта вже не встигає за потребами бізнесу. І це нормально, оскільки впровадження нової навчальної програми у вишах — складний та тривалий процес. Проте через нинішній темп розвитку технологій розрив між отриманими у навчальному закладі навичками та вимогами від бізнесу тільки зростатиме.
Сергій Токарєв наголошує, що цей розрив можна скоротити, об’єднавши зусилля та обмінявшись експертизами. Тим більше, що мета спільна: держава зацікавлена випускати спеціалістів, яких потребує ринок, а бізнес зацікавлений підсилювати свої команди кваліфікованими кадрами.
Серед варіантів, як бізнес може співпрацювати з університетами та професійно-технічними закладами, підприємець пропонує наступні:
Допомагати державним вишам створювати актуальні програми та формувати запит на певних спеціалістів: ділитися найпопулярнішими методологіями та підходами до роботи, необхідними інструментами та технологіями, а також м’якими навичками, яких ви очікуєте від кандидатів в конкретних сферах. Оскільки ніхто краще за бізнес не знає, які співробітники йому потрібні вже і які будуть критично необхідні завтра. Інший варіант — інвестувати в приватні заклади освіти.
Використовувати сильні сторони вишів на максимум. Вимоги до спеціалістів змінюються, тому м’які навички у виборі кандидатів сьогодні відіграють не меншу роль, ніж жорсткі. Вищі навчальні заклади мають ідеальне середовище для формування soft skills — спільноти. Студенти вже прямо чи опосередковано вчаться комунікувати, знаходити підхід до різних людей, аргументувати свою думку, публічним промовам. Просто потрібно додати до цього списку ті м’які навички, які важливі саме сьогодні для побудови кар’єри та зростання.
Створювати власні освітні проєкти. Навчання раз і на все життя вже зараз не працює у багатьох галузях і їх кількість тільки зростатиме. Щодня з’являються нові інструменти необхідні для роботи в певній сфері. Тому умовні “курси підвищення кваліфікації” дають можливість шукати й відбирати спеціалістів із базою в конкретній професії, навчати їх найактуальніших практик та забирати найкращих до себе в команди. Або ж піти іншим шляхом та допомагати людям без досвіду освоювати ті спеціалізації, кадрів в яких зараз критично не вистачає.
Дуальне навчання. Коли теоретичні знання дає освітній заклад, а на практиці вони застосовуються під час стажувань у компанії. Цей підхід економить ресурси на перенавчання, зменшує час на адаптацію, але найважливіше — дозволяє побачити людей в роботі. Жодне тестове завдання чи технічна співбесіда не зможуть стільки сказати про потенційного кандидата, як його робота над розв’язанням реальних кейсів.
Повністю використовувати потенціал професійно-технічних закладів. Профтехи сьогодні як бренд сильно програють університетам. Хоча саме їх завдання — акцентуватися не на науковій діяльності, а на прикладних навичках випускників. Практичну частину багатьох сучасних професій можна опанувати за рік-два, а не за чотири. Тому було б абсолютно логічно, щоб саме профтехи випускали розробників, вебдизайнерів, ілюстраторів, які після випуску мають необхідний набір навичок, аби почати працювати за спеціальністю.
Сергій Токарєв також наголошує, що автоматизація, темпи розвитку технологій, використання ШІ — це неймовірна кількість потенційних нових ще не зайнятих ніш та величезне вікно можливостей, якого не було вже давно. І хочеться, щоб саме українці ефективно скористалися цими можливостями.
“Актуальна освіта — фундамент, щоб по-максимуму використати ті можливості, які з’явилися з нинішнім розвитком технологій. І чим раніше бізнес та держава об’єднають зусилля, тим більше шансів, що нам це вдасться”, — резюмує підприємець.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь