Вшанування матерів і дружин Героїв на Полтавщині: подяка за любов, біль і незламність

1. >
2. Суспільство >
3. Вшанування матерів і дружин Героїв на Полтавщині: подяка за любов, біль і незламність

10 травня в Полтавській обласній філармонії відбувся урочистий захід, ініційований громадськими організаціями «Родини полонених та безвісти зниклих Полтавщини» (голова — Лідія Місюренко) та «Сім’ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини» (голова — Наталія Чепіга). Подія була присвячена матерям і дружинам тих, хто загинув, зник безвісти або нині перебуває в полоні.

До заходу долучилася й наша команда — ГО «Захист держави», відповідно до чинного меморандуму про співпрацю з організацією, очолюваною Лідією Місюренко.

Зі сцени лунали слова підтримки від представників місцевої влади — Полтавської ОВА, обласної ради, офісу Уповноваженого з прав людини. У кожному виступі — повага, співпереживання і вдячність за подвиг не лише загиблих і зниклих, а й їхніх родин, які продовжують боротьбу тут, у тилу.

Голова обласного осередку ГО «Захист держави» Петро Ворона звернувся до присутніх з промовою, в якій підкреслив: саме ці жінки сьогодні є моральною опорою країни, бо виховали героїв, стали символом гідності й захисту держави. Їхня любов до синів трансформувалась у щоденну підтримку інших — через волонтерство, комунікацію з владою, допомогу родинам, які переживають подібний біль.

Від імені ГО «Захист держави» Петро Ворона вручив квіти, подарунки та подяки:

• Лідії Петрівні Місюренко, голові ГО «Родини полонених та безвісти зниклих Полтавщини». Її син Борис ще в 2014 році потрапив у полон — досі немає жодної інформації про його долю. Сьогодні вже його син — офіцер ЗСУ. Лідія Петрівна попри власну трагедію залишається потужною рушійною силою підтримки для інших.
• Наталії Василівні Чепізі, очільниці ГО «Сім’ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини». Її син Микола, боєць батальйону «Айдар», загинув під Металістом. Наталія Василівна об’єднує таких же, як вона — сильних жінок, які через біль допомагають іншим жити далі.

Окремо відзначено волонтерок, на яких сьогодні тримається тил:

• Віолету Миколаївну Молчановську, чоловік якої, офіцер 146 батальйону, зник безвісти під Соледаром. Сама вона продовжує підтримувати побратимів свого чоловіка. Її син хоче піти слідами батька — стати військовим.
• Оксану Михайлівну Калинич, матір воїна ЗСУ, громадську діячку та голову обласного відділу Союзу українок. Разом із жінками-однодумцями вона плете маскувальні сітки й об’єднує серця навколо справи захисту.
• Анну Василівну Зелюк, вчительку з Россошенської гімназії. Разом із колегами вона організувала майстерню з плетіння сіток. Її чоловік — ветеран УБД, троє синів — нині у Збройних силах. Вся родина — в строю.

Ці жінки — не просто матері, дружини, волонтерки. Це — жива пам’ять, духовний щит України. Вони втратили найцінніше, та не зламались. Вони стали Захистом Держави.

Низький уклін Вам.

Ми поруч.

ГО «Захист держави»

• #новини Полтави
• #нагородили