Cьогодні
На щиті на Хорольщину повернулися три земляки-військовослужбовці
25 листопада 2025, 11:35 0
У Хорольській міській раді повідомили про загибель на війні трьох земляків-військовослужбовців. 21 листопада у Хоролі відбулася траурна церемонія прощання із Героєм Сергієм Ярим.
Народжений 25 січня 1992 року в місті Хоролі, Сергій виховувався в любові й турботі мами. Після закінчення дев’яти класів Хорольської ЗОШ №3 Сергій продовжив навчання в Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців. Там від здобув атестат про повну середню освіту.
25 червня 2010 року Сергій захистив диплом кваліфікованого кухаря, а вже 31 січня 2012 року отримав другу спеціальність – техніка-технолога з виробництва харчової продукції.
Він працював шеф-кухарем у кафе «Медуза». Згодом освоїв нову для себе галузь – у жовтні 2012 року став машиністом 3-го розряду навантажувально-розвантажувальних робіт на Хорольській дільниці ТОВ «Кононівський елеватор».
У грудні 2015 року здобув ще одну професію – апаратника оброблення зерна, завершивши навчання в центрі Харківського національного технічного університету сільськогосподарського виробництва ім. Петра Василенка. У тому ж 2015 році Сергій одружився, і вже 1-го грудня 2019 року на світ з’явився його єдиний син Єгор.
З травня 2018 року, Сергій працював у Польщі, але повернувся в Україну. З листопада 2020 року трудився в турецькому представництві дорожно-будівельної компанії ОНУР, а з травня 2021 року – фаршомісильником у ТОВ «Пирятинський делікатес», де виготовляв продукцію швидкої заморозки. Останні роки свого життя працював у ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» забійником у цеху забою худоби.
20 квітня 2024 року Сергія Ярого було призвано до війська в місті Глобине. 28 травня 2024 року рядовий солдат отримав розподіл до легендарної 25-ої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. 31 травня 2024 року, на передовій у Покровському районі Донецької області, солдат Ярий Сергій Олександрович загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.
Майже півтора року його вважали безвісти зниклим. І лише ДНК-експертиза повернула рідним правду та можливість поховати загиблого Героя вдома, на рідній землі Хорола.
24 листопада у Хорольській громаді провели в останню земну дорогу померлого Воїна-захисника Юрія Войтика.
Юрій Миколайович народився 12 квітня 1979 року в місті Глобине на Полтавщині. Опікуном для нього стала тьотя – Кірій Раїса Степанівна. У 1985 році розпочав навчання у Вишняківській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1994-му та вступив до Хорольського агропромислового коледжу, де здобув фах за спеціальністю «Електрифікація».
У 2002 році завершив навчання в Харківському державному технічному сільськогосподарському університеті імені Петра Василенка, отримавши кваліфікацію за спеціальністю «Електроенергетика. Електротехніка. Електромеханіка». Певний час працював електриком на харківських будівельних об’єктах, а згодом повернувся до Хорола, де обіймав посаду головного енергетика Хорольської дільниці ТОВ «Кононівський елеватор».
Був одружений з Юлією Іванівною, разом виховували доньку Марію (03.08.2002 р.н.). Захоплювався футболом і грав півзахисником у складі місцевого футбольного клубу «Нива».
29 вересня 2024 року був призваний на військову службу. Після проходження навчання у військовому навчальному центрі вирушив на лінію бойового зіткнення: спершу – в Запорізькій області, згодом – у Донецькій. Навесні 2025 року, під час виконання бойових завдань на передовій у Донецькій області зазнав тяжкої мінно-вибухової травми. Тривале лікування в медичних закладах Харкова, Дніпра і Хорола, місяці боротьби, надії та терпіння він проходив так само мужньо, як і фронтові випробування.
Та серце не витримало виснажливої боротьби. У медичному закладі КП «Лікарня святого Пантелеймона» у місті Ківерці Волинської області лікарі констатували смерть, внаслідок гострої серцевої недостатності.
Хорольщина з болем у серці отримала трагічну звістку: загинув земляк з Вишняківського старостату – Руслан Анатолійович Юшко. Старший солдат окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького загинув 18 листопада 2025 року при виконанні бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини.
День поховання Героя Руслана Юшка, 25 листопада, оголошується днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади відповідно до розпорядження міського голови. На знак скорботи за загиблим Захисником прохання приспустити Державний Прапор України на адміністративних будівлях, підприємствах та організаціях громади. У цей день забороняється проведення розважальних заходів, а також звучання музики та рекламних аудіороликів у громадських місцях.
Траурна церемонія прощання із полеглим Героєм Русланом Юшком відбудеться у вівторок, 25 листопада на площі біля пам’ятника Великому Кобзарю в м.Хорол, а чин поховання – на цвинтарі в с.Вишняки Вишняківського старостинського округу.
Читайте також: Новосанжарщина втратила на війні двох військовослужбовців-земляків
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь