Витягнув пораненого побратима: Військовослужбовець ТЦК та СП відзначений орденом "За мужність"
Начальник Полтавського обласного ТЦК та СП полковник Сергій Пометун вручив державну нагороду – орден "За мужність" ІІІ ступеня військовослужбовцю Полтавського районного ТЦК та СП молодшому сержанту Юрію Левковському.
Указом Президента України Левковський Юрій Анатолійович відзначений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.
До лав ЗСУ Юрій добровільно мобілізувався у березні 2022-го, був зарахований до роти охорони Полтавського районного ТЦК та СП.
За місяць, коли в Полтавському районному ТЦК та СП почалося формування окремого зведеного штурмового загону "Одін", Юрій наполіг, щоб його туди зарахували.
У складі підрозділу виконував завдання у прикордонні Чернігівщини, а свій перший бій прийняв улітку на Бахмутському напрямку – тоді "Одін" діяв у підпорядкуванні 72 ОМБР ім. Чорних Запорожців. Це дало найкращий бойовий досвід під опікою досвідчених військових. Після Донеччини знов була Чернігівщина, згодом – прикордоння на Сумщині.
А у квітні 2023-го – Лиманський напрямок. Задача була штурмувати, зайняти та утримувати російські позиції в Серебрянському лісі. Коли почався штурм, виявилося, що противника більше, ніж очікували. Під землею ховалася значна група ворога. По українських захисниках працював ворожий снайпер. Він поранив побратима Левковського, і Юрій кинувся на допомогу.
– Я думаю, що саме за це мене подали на нагороду. Там багато за що ще згадали, але цей випадок став головним. Я поліз витягати побратима, і мене теж підстрелили. Але його витяг. І мене витягли хлопці… - коротко пояснює молодший сержант.
Після поранень довго лікувався, хоч і не зміг відновити здоров'я. Попри отриману групу інвалідності й право на звільнення, Юрій не поспішає цього робити. Вважає, що зараз, коли Україні потрібні спільні зусилля в боротьбі проти сильного ворога, який намагається знищити не лише державу, але й націю, не час відсиджуватися на дивані.
– Давно сформулював для себе важливе правило: прийшла війна – іди захищай країну. Не можеш воювати – допомагай. Я дуже поважаю всіх, хто підтримує військо, хто робить свій внесок на різних напрямках. А я продовжую службу, бо пишаюся своїм вибором, своїм підрозділом і своїми побратимами по "Одіну", з якими ми разом пройшли пекло. Ми, будучи підрозділом ТЦК, воювали як штурмова група там, де потрібно було втримати ЛБЗ. У мене питають іноді, чи не шкодую, що пішов і що так все склалося, я навіть не знаю, як відповісти. Бо я не шкодую – я пишаюся хлопцями, з якими стояв пліч-опліч у найважчі моменти. Хлопці, які там залишилися, теж би не жалкували: вони зробили величезну справу. Якби можна було поміняти цю нагороду, чи будь-яку іншу, повернути хлопців, які загинули, я б не вагався… Направду, я сприймаю цей орден як відзнаку всього підрозділу, а не свою особисту.
Вітаємо воїна із високою державною відзнакою та дякуємо за сумлінну службу!
За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь