Cьогодні
Хорольщина провела в останню путь двох військовослужбовців
26 квітня 2026, 09:00 0
22 квітня Хорольщина попрощалася з Героєм Олександром Кузнецовим.
Траурна церемонія прощання із Героєм Олександром відбулася на площі скорботи біля погруддя монументу Великому Кобзареві у місті Хоролі, а чин поховання – на кладовищі в селі Хвощівці Вишневого старостату.
Народився Олександр 13 листопада 1981 року в селі Хвощівці, нині це Вишневий старостат Хорольської міської територіальної громади. Олександр зростав у дружній багатодітній родині, де виховувалося п’ятеро дітей – він, брат і троє сестер.
У 1996 році Олександр закінчив Петракіївський навчально-виховний комплекс «школа-ліцей», а вже у 1998 році здобув спеціальності слюсаря з ремонту автомобілів та водія автотранспортних засобів у Міжрегіональному центрі звільнених у запас військовослужбовців міста Хорола. Згодом навчався у Полтавському військовому інституті зв’язку, де проходив підготовку офіцерів-зв’язківців.
У перші дні повномасштабного віроломного вторгнення російської федерації в Україну Олександр без вагань став у стрій Захисників.
26 лютого 2022 року був призваний по загальній мобілізації першим відділом Лубенського РТЦК та СП. Пройшов базову військову підготовку у Кременчуці та Дрогобичі, служив у батальйоні резерву 9 армійського корпусу. Виконував бойові завдання на Харківщині, зокрема у місті Берестин. За сумлінну, самовіддану службу та високу відповідальність отримав подяку від командира бригади.
1 травня 2025 року Олександр перевівся до військової частини 1 окремого штурмового полку – легендарного підрозділу, що входить до структури «Вовки Да Вінчі». Уже 23 травня 2025 року він опинився на лінії бойового зіткнення із ворогом на Запорізькому напрямку.
14 квітня 2026 року, виконуючи бойове завдання в Запорізькій області, він загинув, отримавши несумісні з життям множинні поранення.
Через півтора року після загибелі повернувся «на щиті» Віктор Гуменний з Хоролу.
Через півтора року невідомості, довгих молитов і болісного чекання, «на щиті» повернувся додому на вічний спочинок Герой – Віктор Юрійович Гуменний. Про це повідомили в Хорольській міській раді.
За результатами ДНК-експертизи, на підставі Постанови слідчого управління ГУ Національної поліції в Кіровоградській обл. від 16 квітня 2026 року про ідентифікацію особи безвісти зниклого за особливих обставин, Віктора Гуменного визнано загиблим.
У четвер, 23 квітня 2026 року, на площі скорботи біля підніжжя монументу Тарасові Шевченкові Хорольське земляцтво попрощалося з мужнім десантником.
Віктор Юрійович народився 30 червня 1974 року в місті Хоролі, навчався у Хорольській середній школі №2.
Дуже рано розпочав трудову діяльність: у 1983 році навчався і працював на Хорольському механічному заводі, де опанував токарну справу. Згодом проходив строкову військову службу у внутрішніх військах МВС України в Луганську, де виконував службу з охорони засуджених виправно-трудових установ (колоній). Після демобілізації повернувся до рідного Хорола і працював на цегельному заводі. З 2009 року трудився у ТОВ «Жадана», з 2012 року – в ТОВ «Фірма “Насолода”», з 2014 року – на ПП «Хорольська механізована пекарня», а з 2018 року – на ТОВ «Хорольський завод дитячих продуктів харчування».
20 червня 2024 року Віктора було призвано по загальній мобілізації першим відділом Лубенського РТЦК та СП.
3 вересня 2024 року в селі Погребки Курської області рф отримав поранення, проходив лікування на Черкащині, був відзначений нагородою Міністерства оборони України. Наприкінці вересня знову вирушив виконувати бойові завдання на Курщину. 28 вересня 2024 року зв’язок із ним обірвався.
Вічна пам’ять Захисникам України.
Читайте також: Через два роки після загибелі у Новосанжарській громаді провели в останню путь полеглого воїна
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь