Cьогодні
Великобагачанська громада провела в останню путь двох воїнів-земляків
07 травня 2026, 09:00 0
Великобагачанська громада провела в останню путь двох воїнів-земляків. Про це повідомили в селищній раді.
29 квітня Великобагачанщина попрощалася зі своїм Захисником Андрієм Юрійовичем Саньком.
Андрій Юрійович народився 3 березня 1976 року в селищі Велика Багачка, навчався в місцевій школі. Продовжив здобувати освіту у Хомутецькому ветеринарному технікумі. У 1994 році був призваний до лав ЗСУ, строкову службу проходив у десантно-штурмових військах в м.Житомир.
Демобілізувавшись повернувся до рідного селища, працював, зустрів своє кохання, одружився та разом із дружиною виховував доньку і сина.
У березні 2023 року став до лав ЗСУ на захист України. Спочатку проходив службу в Національній гвардії України, згодом був переведений до прикордонних військ. Майже весь час перебував на передовій лінії оборони, має багато відзнак за сміливість та добросовісну службу.
На жаль війна суттєво погіршила здоров’я воїна, тривалий час Андрій Юрійович проходив лікування, борячись з хворобами, але 25 квітня, на 50 році життя, серце Захисника перестало битися.
Висловлюємо глибоке співчуття родині, друзям, близьким та побратимам Героя.
4 травня Великобагачанська громада прощалася з молодим Захисником України Крушеницьким Владиславом Юрійовичем.
Владислав народився 15 березня 1998 року у Великій Багачці. У 2004 році пішов до першого класу у рідному селищі. З дитинства був веселим, життєрадісним, щирим і завзятим, особливо любив футбол. Завжди допомагав своїй люблячій матусі, був надійною опорою для молодшої сестрички.
У 2015 році закінчив Великобагачанську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів. Того ж року вступив до Харківського державного університету харчування та торгівлі, який закінчив уже під час війни — у 2022 році.
Одружився у 2016 році, а у 2017-му в подружжя народилася донечка Мілана.
Працював у місті Первомайський Харківської області завідувачем складу у ТОВ «ТЕРРА».
У 2024 році Владислав був призваний на військову службу до 110-ї бригади територіальної оборони. Під час виконання бойових завдань отримав важкі поранення та контузію, за що був відзначений нагородою «За поранення» та отримав статус учасника бойових дій.
Його військовий шлях був важким і сповненим випробувань, про що свідчать численні подяки, нагороди та орден «За службу державі». Попри поранення, Владислав не залишив службу, повернувся до побратимів, згодом був переведений до іншої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
26 квітня 2026 в Запорізькій області внаслідок травм, несумісних із життям, він загинув, боронячи Україну.
Йому назавжди залишиться 28…
Вічна пам’ять і слава Захиснику України.
Читайте також: Хорольщина попрощається з 20-річним оператором БПлА
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь