Cьогодні
Новосанжарська громада втратила трьох Захисників
17 липня 2026, 09:00 0
Новосанжарська громада переживає важкі дні. 13 липня в останню путь провели Захисника України Сергія Кібенка, 15 липня попрощалися з полеглим воїном Сергієм Січкарем, а 17 липня громада зустріне «на щиті» ще одного земляка — Юрія Бурду, який понад рік вважався безвісти зниклим. Усі троє віддали життя або здоров'я заради захисту України, залишивши по собі світлу пам'ять і невимовний біль у серцях рідних та земляків.
13 липня Новосанжарська громада провела в останню земну дорогу земляка, Захисника України — Сергія Станіславовича Кібенка.
Церемонія прощання та панахида за Героєм відбулися о 13:00 біля його домівки в Руденківці, де він проживав із родиною. Поховали Сергія на кладовищі в його рідному селі.
Особливо зворушливим моментом церемонії стало прощання залізничників зі своїм колегою. Вони увімкнули прощальний сигнал, який супроводжував кортеж дорогою до рідної домівки та в останню путь.
Упродовж усієї церемонії прощання на кладовищі машиністи потягів, що проїжджали повз, подавали протяжні сигнали, віддаючи останню шану полеглому Герою.
Сергій народився 24 жовтня 1976 року в Руденківці. Тут минули його дитинство і юність, тут він закінчив школу. Після закінчення школи здобув професію техніка-будівельника автошляхів у Полтавському технікумі транспортного будівництва.
Його трудове життя було нерозривно пов'язане із залізницею. Розпочавши свій шлях на станції Потоки, він згодом працював у рідному селі на залізничній станції «Нові Санжари», а потім — у Горішніх Плавнях та Полтаві.
9 травня 2025 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у роті охорони.
28 червня Сергій повернувся додому у довгоочікувану відпустку. Він мріяв провести дорогоцінний час із найріднішими, відпочити поруч із тими, заради кого ніс службу. Та доля виявилася безжальною. Серце Захисника раптово зупинилося…
15 липня громада попрощалася із Захисником України Сергієм Олеговичем Січкарем.
Панахида відбулася в його рідному домі, а церемонія прощання — біля пам’ятного знака Героям Небесної Сотні. Поховали Героя на центральному кладовищі селища.
Сергій народився 29 вересня 1990 року в Нових Санжарах.
Сергій найбільше любив математику, фізику та англійську мову. Після навчання здобув професію верстатника широкого профілю. Працював на підприємствах Полтави.
11 грудня 2024 року він став до лав Збройних Сил України. Після навчання служив гранатометником легендарної 47 окремої механізованої бригади «Маґура». Уже 21 лютого 2025 року виконував своє перше бойове завдання. А 2 березня Сергій зник безвісти…
Довгі місяці рідні жили між надією і відчаєм. Після процедури ідентифікації стало відомо, що саме того дня, 2 березня 2025 року, Сергій загинув, до останнього подиху виконуючи свій військовий обов'язок.
Йому було лише 34 роки.
Після довгих місяців болісного очікування та надії Новосанжарська громада зустрічатиме Героя «на щиті». Додому назавжди повертається мужній Захисник України, стрілець-санітар 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону Юрій Бурда з Великих Солонців.
З 12 серпня 2025 року Юрій вважався безвісти зниклим після виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєгорівка Луганської області. Родина до останнього вірила, що він живий, чекала на добру звістку, але, на жаль, дива не сталося.
Проведена експертиза підтвердила найстрашніше — Герой загинув, мужньо виконуючи свій військовий обов'язок, захищаючи Україну.
17 липня о 12:00 біля пам'ятного знака Героям Небесної Сотні відбудеться церемонія прощання із нашим Захисником.
Після цього жалобний кортеж вирушить до храму в селі Руденківка, де о 12:45 відбудеться панахида за загиблим воїном.
Після завершення панахиди кортеж попрямує до рідного села Героя — Великих Солонців, де о 13:30 на подвір'ї рідної домівки за адресою: вул. Пилипа Садового, 2, відбудеться прощання із Юрієм Бурдою. Поховають Захисника на місцевому кладовищі.
Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
Читайте також: Скороходівська громада втратила Захисника України Віктора Медведкіна, який загинув на Донеччині
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь