Хорольська громада провела в останню земну дорогу Олександра Кльоза, який понад три роки вважався безвісти зниклим

Хорольська громада провела в останню земну дорогу Олександра Кльоза, який понад три роки вважався безвісти зниклим
15 серпня 2026, 14:00   0

13 серпня жителі Хорольскої громади вкотре зібралися на площі скорботи біля пам’ятника Тарасу Шевченку, аби гідно і з почестями повести останньою земною дорогою загиблого Воїна-захисника Олександра Кльоза. Про це повідомили в Хорольскій громаді.

Олександр народився 16 січня 1977 року у мальовничому селі Вишняки, у багатодітній родині сільських трударів. Він був наймолодшим серед дітей – мав брата та двох сестер.

Після закінчення дев’яти класів Вишняківської школи здобув професію тракториста-водія. З 1995 по 1997 роки проходив строкову військову службу у місті Сарни Рівненької області. Уже тоді його життя було пов’язане з армією, мужністю і відповідальністю.
Повернувшись до рідних Вишняків, Олександр працював, влаштовував свій побут, був потрібний людям своєю працею та умілими руками. Він не боявся жодної роботи. Працював бетонщиком на підприємстві ВАТ «Шляхрембут», знімальником-укладальником цегли у ДП «Керамсервіс», вантажником підприємства «Спецкомунтранс» м. Миргород – його прості, робочі руки були потрібні завжди.

Тут, на рідній землі, до нього прийшло світле, юне й палке кохання. У 2000 році він одружився. Разом вони створили родину, у якій згодом народилися двоє синів – Вадим та Максим.

Коли ж ворог прийшов нищити нашу країну, Олександр не вагаючись став на захист рідної землі. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у тероборону Миргорода, де проживав на той час, а далі – у саме пекло бойових дій на Сході країни.

8 березня 2023 року поблизу населеного пункту Водяне Ясинуватського району Донецької області солдат, такелажник 3 такелажного відділення такелажного взводу 2 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи – Олександр Славомирович Кльоз прийняв свій останній бій... Понад три роки родина жила між невиправданим болем і крихітною надією, адже воїн вважався безвісти зниклим. Лише за результатами ДНК-експертизи тіло Героя було офіційно ідентифіковано.

Вічна пам'ять і Слава Герою! Назавжди з честю!

Читайте також: Війна забрала життя трьох захисників із Лохвиччини

Суспільство 15 серпня 2026, 14:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції