Cьогодні
Решетилівська громада провела в останню путь молодшого сержанта ЗСУ Михайла Курильчук
15 вересня 2026, 09:00 0
14 вересня, Решетилівська громада провела в останню путь свого земляка, молодшого сержанта ЗСУ Михайла Курильчука. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Про це повідомили в Решетилівській міській раді.
Михайло Володимирович Курильчук народився 22 квітня 1969 року в селі Калинівка (тоді Жовтневе) Олевського району Житомирської області. Дитинство та юність його пройшли в рідному серцю куточку, там він виріс, закінчив місцеву школу.
У 1990 році переїхав на Полтавщину. Працював водієм, комбайнером на місцевій тракторній бригаді. Разом із дружиною проживали в с.Потічок, де побудували дім та виховали двох дітей.
Михайло був працьовитим, відкритим до людей, добрим та щирим, ніколи не боявся роботи.
У березні 2024 року Михайло Володимирович став на захист Батьківщини. Ніс службу у складі 22-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Обіймав посаду старшого механіка-водія механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
8 травня 2024 року Михайло Володимирович пішов на бойове завдання, після чого з ним обірвався зв'язок.
Тривалий час рідні та близькі чекали звістки про його долю. На жаль, офіційне підтвердження загибелі стало важким ударом для родини та всієї громади.
Захисник загинув 11 травня 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
І ось нарешті воїн повернувся до Решетилівської громади на щиті. Уздовж дороги в Решетилівці та рідному селі Потічок люди ставали на коліна, створюючи живий коридор шани та поваги для полеглого Захисника.
Провести в останню путь Михайла прийшли рідні та друзі, військовослужбовці 6-го відділу РТЦК та СП, священнослужителі, представники влади та небайдужі жителі громади.
Після богослужіння траурна процесія вирушила до сільського кладовища, де Михайла Курильчука віддали рідній землі під звуки оркестру, Державного гімну та військового салюту.
Як символ скорботи, шани й гордості, який назавжди залишиться у пам’ять про мужність та самопожертву Захисника України, дружині Михайла Володимировича Ганні Йосипівні вручили Державний прапор України.
Вічна пам’ять, шана та доземний уклін нашому Захиснику!
Читайте також: Глобинська громада провела в останню путь захисника Олександра Ковальова
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь