«Саме в цей час три роки тому вбивали наших дітей»: у Полтаві вшановують загиблих під Іловайськом. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. «Саме в цей час три роки тому вбивали наших дітей»: у Полтаві вшановують загиблих під Іловайськом. ФОТО

Фото Ольги Матвієнко

29 серпня, о 9.00, біля меморіалу Пам’яті загиблих в АТО розпочалося вшанування полеглих у найбільшому котлі за три роки війни на Донбасі.
Саме в цей день, цей час 2014 року, під час виходу з оточення під Іловайськом терористи та регулярні війська російської армії розстрілювали колону українських військовослужбовців.

– Саме в цей час загинули Антон Цедік, Олександр Мочалов. Ми зібралися, щоб вшанувати пам’ять загиблих, нагадати громаді Полтави, що рівно три роки тому відбулася страшна трагедія, яку неможливо забути, – звернувся до присутніх Ігор Мочалов, батько загиблого Героя.

366 загинули, ще 158 зникли безвісти – така офіційна статистика за результатами розслідування СБУ. Це дані лише за 29 серпня 2014 року. Скільки ж насправді загинуло за весь час наступальної операції та виходу з Іловайського котла, досі достеменно невідомо.

Серед цих сотень – 30 полтавців. Знову ж таки, це за даними волонтерів та організацій, які впорядковують дані про втрати ЗСУ та добровольчих формувань.

Втратами в Іловайському котлі вважають тих, хто загинув із 10 серпня по 3 вересня в тому районі Донбасу.

Читайте також: У Полтаві запалили свічки в пам’ять загиблих під Іловайськом. ФОТО

У Полтаві покласти квіти та вшанувати хвилиною мовчання загиблих у ті страшні дні та загалом у війні з країною-агресором Росією прийшли рідні, друзі, небайдужі полтавці.

– Коли був цей коридор, ми ще вірили в те, що наші бійці вийдуть, зможуть вивезти поранених, що наші хлопці житимуть. Насправді нас обманули, розстріляли. За великим рахунком, це кривавий урок для нас усіх: немає віри ні росіянам, ні нашому командуванню, а надія лише на народ України, наших побратимів, батьків, – сказав Валерій Довженко, ветеран АТО.

Із Бахмута (раніше Артемівськ – прим. авт.) до Полтави приїхав бойовий побратим Антона Цедіка, старшина штурмової групи батальйону «Донбас» Володимир Дериведмідь .

– Я був старшиною Антона Цедіка. За все своє життя я не зустрічав такої людини, як він. Рівень стандартів, які сповідував Антон на війні, набагато вищі за всі інші, нам до такого потрібно прагнути. Коли нас відправляли в Іловайськ, то говорили не брати речі, лише зброю, боєприпаси. Але Антон взяв і зброю, і книгу. Книги завжди були при ньому, – пригадує Володимир Дериведмідь.
Саме в Бахмуті Донецької області Володимир Дмитрович у пам’ять про загиблого побратима відкрив Дім книги «Еней» – таким був позивний Антона Цедіка. Боєць, завжди тримаючи біля себе кілька книг, був переконаний, що саме читання – шлях до освіченості нації та миру.

Після Іловайська на серці України з’явилася ще не одна рана – Дебальцеве, ДАП, Широкине, Авдіївка… Проте саме Іловайська трагедія, яка сталася при спробі оточити Донецьк та Горлівку напередодні Дня Незалежності, надовго врізалася в пам’ять нації.

Нагадаємо, що сьогодні біля Свято-Успенського собору (Соборна площа) відбудеться меморіальний захід «Блокпост пам’яті».

Автор: Ольга Матвієнко