Монетизація субсидій: хто отримає

07 листопада 2017, 09:00 0

Фото – msdnipro.com

Українцям почали виплачувати монетизовані субсидії. Тобто частину державних грошей, яку вдалося зекономити на індивідуальному опаленні.
Монетизацію отримують родини, які заощадили державні пільги в минулому опалювальному сезоні. Однак, якщо експеримент вдасться, то чиновники обіцяють запровадити подібну практику й у наступному. Про це йдеться в сюжеті програми «Сніданок з «1+1».

Ощадливі отримувачі субсидій, які опалювали своє житло газом чи з допомогою електроенергії, повинні були подати заяви на монетизацію пільг до 1 листопада. Таким правом скористалися 1,76 млн домогосподарств (близько 90% від тих, хто мав право). Під монетизацію підпадає 1 млрд 100 млн грн, повідомили у Міністерстві соціальної політики.
Монетизація передбачає виплати, що еквівалентні максимум 100 кубометрам газу. Тобто майже 700 грн. Максимальна компенсація за економію під час опалення електрикою досягне 135 грн (150 кіловат).

Варто зазначити, що 7 млрд грн на субсидіях зекономили, тож кошти повернулися до держбюджету. Загалом цьогорічна субвенція становить понад 61 млрд грн. Тож у Кабміні очікують, що в подальшому українці стануть більш ощадливими. На 2018-й на субвенції для оплати субсидій урядовці передбачали 55 млрд грн.

На основні питання щодо субсидій та їхньої монетизації відповів директор Департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

– До 15 листопада живі гроші отримають ті, хто зекономив на опаленні та електроенергії минулого сезону. Це тільки для тих, хто написав звернення? А якщо люди не знали і не написали, то вже не отримають нічого?

– Цього року уряд уперше запровадив пілотний проект, який передбачає можливість монетизації частини невикористаної субсидії за минулий опалювальний період тим, хто використовує індивідуальне опалення. Відповідні списки формували надавачі послуг газо- та електропостачання і до 1 червня були подані до органів соціального захисту населення, які своєю чергою провели низку інформаційно-роз'яснювальних заходів – було поінформовано фактично кожну сім'ю, в тому числі і з допомогою телефонних дзвінків, рекомендованих листів тощо. Цей термін подачі заяв був обмежений 1 вересня. Але з незалежних від громадян підстав частина не мала можливості звернутися щодо монетизації з відповідною заявою. Уряд ухвалив рішення, що за умови об'єктивності, чому людина не могла звернутися, цей термін було подовжено до 1 листопада. Станом на 3 листопада із двох мільйонів домогосподарств, які мали право, звернулися 1 мільйон 760 тисяч.

– Чому решта не зверталася?

– Ми аналізували: більшість – це ті, хто мав невеликий обсяг економії. Тобто громадяни за суму 10-20-30 гривень не бажали подавати заяви.

– Чому монетизацію провели лише для тих, хто має індивідуальне опалення?

– На монетизацію субсидій мали право громадяни, які мають індивідуальне газове чи електричне опалення, незалежно від того, чи це багатоквартирний чи приватний будинок. Чому це так? Бо індивідуальне опалення фактично на 100% обладнане індивідуальними засобами обліку (лічильниками). І ми абсолютно чітко можемо сказати, що ця сім'я зекономила стільки-то газу чи електроенергії. А багатоквартирні будинки не всі обладнані лічильниками. Але навіть якщо будинок обладнаний лічильником, то складно визначити, яка зі 120 квартир зекономила. Це абсолютно нереально. Коли засобами обліку буде обладнаний і цей житловий фонд, ми поширимо відповідну практику на ці будинки.

– Почався новий опалювальний сезон. Суперечки досі є - економити чи ні? Чи точно віддадуть грошима, якщо люди не випалювали зайвого при відчинених кватирках?

– Необхідність і можливість оплачувати комунальні послуги для громадян – у двох площинах. Перше – спроможність за рахунок власних коштів – чи дозволяють доходи оплачувати комунальні послуги. Інша частина – витрати. І чим менше людина споживає, тим менший рахунок вона отримує. І в перспективі їй потрібна буде менша допомога від держави. Тому держава всіляко заохочує і стимулює громадян споживати менше і тим самим зменшувати суму в своєму рахунку.

– Ощадливим споживачам субсидії за зекономлений газ для опалення можуть повернути максимально 697 гривень, за електроенергію – до 135 гривень. Як вирахувані ці цифри?

– Якщо говоримо про газ, то ця сума – еквівалент вартості 100 кубічних метрів станом на 1 травня поточного року. Враховуючи, що один кубометр коштує 6,97 гривні, то й відповідно маємо, помноживши на 100, фактично 700 гривень. Щодо електроенергії – тариф становить 90 копійок за кіловат. 150 кіловат підлягають монетизації. Таким чином максимальний розмір виплати – 135 гривень. Середні показники менші: 636 гривень за газ і 128 гривень за електроенергію.

– Багато споживачів з індивідуальним опаленням економили газ, прикручували, спали під двома ковдрами, а в підсумку отримали не 700 гривень, а 150. Чи варто йти на «холодні жертви» й економити наступного опалювального сезону?

– Субсидія нараховується і перераховується на соціальний норматив. На цей опалювальний сезон він становить 5 кубічних метрів на один квадратний метр опалювальної площі. І тут до цього соціального нормативу застосовується для кожного регіону індивідуальний коригувальний коефіцієнт. Тому що все залежить, у якому населеному пункті чи в якій області розташоване приміщення. Якщо говоримо про Сумську, Чернігівську, Київську (північні) області, то там коефіцієнти становлять 1,1-1,15. На півдні – в Одеській, Херсонській, Миколаївських областях – коефіцієнти становлять 0,7-0,8. Тобто це вже не 5, а 4 кубометри газу. Температурні режими різні й витрати енергоресурсів різні. Що стосується квартир у багатоквартирних будинках, то цей коефіцієнт там ще менший. Бо в приватному будинку опалюється вся площа, всі стіни, дах, підлога. А в багатоквартирному будинку опалюється частина приміщення, решта підтримується за рахунок сусідів. Звичайно, економити потрібно. Варто економію розглядати в двох площинах. Перше – механічно зменшувати споживання, прикручуючи краник. Але від цього погіршаться санітарні, тобто комфортні умови проживання сім'ї. Інша ситуація, коли родина системно до цього підходить і вживає певні заходи – змінює вікна, котел, утеплює будинок.

– Чи не вплине підвищення пенсій на надання субсидій?

– У цьому опалювальному періоді жодним чином це не вплине. Тому що доходи для призначення субсидій враховували за перший і другий квартали поточного року, тобто до червня включно. На наступний період, тобто вже неопалювальний, у травні 2018 року будемо враховувати доходи за третій і четверний квартали 2017 року. Відповідно доходи за четвертий квартал, коли були підвищені пенсії, частково вплинуть у визначенні їхнього розміру.

– Чому б просто не монетизувати субсидію, щоб не було спокуси «спалити» увесь газ, який надає держава?

– Ми системно до цього йдемо. І монетизація невикористаної субсидії – це перший крок, який дає можливість напрацювати механізм і порядок. Тому що монетизувати всім шести мільйонам домогосподарств одночасно складно, бо ми лише заяви на монетизацію приймали чотири місяці.

– Чому не зробити знижку на комунальні послуги? Скажімо, така державна система діє у Франції.

– Знижка в нас була до 2014 року і діяла для всього населення. Ні до чого доброго це не призвело.