Одиночний пікет: полтавка з тяжкохворою донькою на руках прийшла до міськради

1. >
2. Суспільство >
3. Одиночний пікет: полтавка з тяжкохворою донькою на руках прийшла до міськради

Надія Кучеренко з донькою Оксаною

Кілька днів тому ми розповідали про полтавку Надію Кучеренко, яка сама доглядає 36-річну доньку з інвалідністю. Вже сім місяців вона оббиває кабінети чиновників і політиків, щоб домогтися встановлення пандусу. Проте, як з’ясувалося, офіційно її заяву у міській раді зареєстрували лише 25 жовтня, до цього все її спілкування з посадовцями та депутатами не було підтверджено документально.

Учора, 9 листопада, близько обіду Надія Кучеренко разом з тяжкохворою донькою, яка не бачить, не ходить самостійно і ледь тримається на ногах, прийшла до будівлі міської ради, щоб звернути увагу на свої проблеми.

– Де я тільки не була, всі відправляють мене до міського голови. Пішла в райраду, совбез скрізь мені відмовляють. А до кого мені йти? Я почала ходити до всіх депутатів, всі відказують, кажуть йди до Мамая, в нього всі гроші. Я прийшла сюди, щоб моїй дитині допомогли встановити пандус в під’їзді, я багато не прошу, щоб я могла коляску завозити. Я ходила в Управління ЖКГ, там теж відмовили, а потім все-таки приїхали: подивилися, поміряли і пропали. Вже місяць не роблять нічого. А скільки мені ще чекати? Дитина в мене інвалід першої групи, дуже тяжка.

В інший, не такий радикальний спосіб дій, полтавка вже не вірить, каже, що зневірилася вже в чиновників і лише виходом з хворою донькою до адмінустанови зможе чогось добитися. В Надії Федорівни вже був подібний досвід – влітку вона з донькою прийшла до будівлі облдержадміністрації, щоб добитися інвалідного візка. Там її помітили журналісти і після розголосу в ЗМІ вона отримала бажане. Після поневірянь кабінетами жінка знову вийшла на пікет.

Цього разу в неї дві вимоги: забезпечення протисудомними ліками, необхідними при епілепсії та встановлення пандусу в під’їзді.

За словами жінки, 10 років тому вона без проблем отримувала необхідні ліки для доньки, а потім їх почали надавати частково і не регулярно, а от останні півроку безкоштовних ліків не отримує взагалі. Говорить, що головний лікар третьої міської лікарні, де вона обслуговується, не підписує їй рецепти. Надія Федорівна говорить, що щомісяця витрачає на медикаменти для доньки понад півтори тисячі гривень. Крім того, є постійна потреба в памперсах.

Прес-служба міської ради Полтави, вивчивши всі обставини, повідомила наступне:

– Перше і єдине звернення від Надії Кучеренко стосовно пандусу надійшло 25 жовтня. Стосовно ліків, усі необхідні ліки для доньки вона отримує регулярно в Центрі первинної медико-санітарної допомоги №3. Головний лікар медзакладу готова розповісти детально, які саме і коли саме Надія Кучеренко отримувала медикаменти.

Крім того, в міськраді зазначили, що міський голова отримав її заяву і вже дав відповідне доручення для з’ясування ситуації.

Вікторія Лоза, радниця міністра охорони здоров’я України пообіцяла розібратися в питанні забезпечення ліками. Разом з журналістами вона поїхала до лікарні, щоб з’ясувати цю ситуацію. За словами радниці, ситуація не така однозначна, як здається на перший погляд і потребує детального вивчення.

Насправді потрібний препарат "Фінлепсин" в лікарні видають, але іншого дозування. Надія Федорівна ж говорить, що від нього її доньці стає гірше. Проте лікарі наголошують, що принцип дії ліків такий же, просто замість однієї таблетки, потрібно давати 4, а погіршення стану Оксани можна пояснити тим, що її мати продовжувала давати препарат як і раніше, по одній таблетці. Переконати жінку в безпечності "Фінлепсину 100 мг" лікарям не вдалося.

Крім того, в лікарні підтвердили, що регулярно видають Надії Кучеренко памперси для доньки. При цьому медики мають притензії до самої Надії Кучеренко, говорять, що вона не допускає лікарів до доньки.

Ольга Григорук, голова Асоціації дітей інвалідів Полтави, в свою чергу зазначила, що теж зробить усе можливе, щоб допомогти Надії Федорівні з дочкою, проте не бачить дієвості саме в таких діях, як годинами стояти під будівлею міськради:

– В минулому році ми прийняли їх до нашої організації. До цього я кілька разів виїжджала до них додому в складі комісії, коли розглядали різноманітні її скарги. Вона й тоді жалілася, що їй не виділяють ліки, але, чесно кажучи, ця людина не впускала нікого в квартиру і навіть викидала рецепти у вікно. Це було не раз. Після вступу а Асоціацію ми звозили їх на море безкоштовно. Щодо ліків, помінявся головний лікар і я не знаю, чи виділяють їм їх чи ні, але я дізнаюся. Стосовно пандусу, якщо заява написана лише 25 жовтня, а до цього вона ходила по депутатах, що я можу сказати, то в нас такі депутати… А міський голова дійсно багато робить для дітей-інвалідів міста, але за один день це не робиться.

Надія Федорівна наголосила, що вона не просить якогось капітального пандусу, на який потрібно проекти і різноманітні дозволи. Їй вистачить відкидного металевого пандусу, який при потребі можна відкидати і так само прибирати до стіни, щоб він не заважав іншим, наприклад, людям похилого віку.

Щодо цього нам вдалося поговорити з Андрієм Ляміним, заступником міського голови Полтави з питань житлово-комунального господарства. Посадовець зазначив, що встановлення такого «мобільного» пандусу не потребує проекту, якщо він буде встановлений за власні кошти:

– Ніякого проекту не треба для встановлення такого пандусу. Адже від цього залежить чи зможе інвалід елементарно вийти з дому. Якщо хтось хоче встановити це за власні кошти, то ніяких проблем немає. Інше питання, це встановлення пандусу за бюджетні кошти: потрібно передбачити кошти в бюджеті, підготувати проект, замовити, пройти певні експертизи. Звісно, це довготривалий процес. Бюджет на наступний рік розглядатимуть орієнтовно в лютому. Але якщо небайдужі люди готові це зробити за власний кошт, щоб пришвидшити це, то я готовий переговорити з балансоутримувачем і написати відповідну резолюцію.

Допомогти з вирішенням цього питання викликався депутат Полтавської міської ради Сергій Луценко. Надію Федорівну з донькою він знає давно, ще коли працював тоді ще в Ленінській райраді. Він пообіцяв, що вирішить питання в райраді і в ЖЕО, щоб встановлення цього пандусу було нормативним і не суперечило ніяким вимогам. Крім того, Луценко пообіцяв допомогти і з матеріалами:

– Я цю жінку знаю. Я працював на посаді заступника начальника управління праці соцзахисту ще тоді в Ленінському районі. Вона до мене не раз зверталася і я, як посадова особа, вирішував ці питання. Щодо сьогоднішніх вимог, то я зараз все з’ясую і ми все вирішимо, щоб встановлення пандусу було законним, адже він має бути не тільки правильним та мати певний кут нахилу, а й бути безпечним як для тих, хто ним користується, так і для решти. Це питання можна вирішити, проте підхід має бути професійним.

Оксана Деркач, секретар міської ради, теж не лишилася осторонь проблеми і зазначила, що в бюджеті на цей рік коштів на виготовлення проекту і встановлення капітального пандусу немає, тому зробити це можна буде лише в новому році після прийняття бюджету, де заздалегідь передбачать на це кошти.

А оскільки ситуація Надії Кучеренко не є одиничною, в наступному році врахують усіх, хто потребує встановлення пандусу, виділять на це кошти:

– Ми підняли питання більш глобально, адже дійсно є проблема по встановленню пандусів. І вже є певна кількість звернень. Тому ми вирішили, що потрібно на наступний рік в програмі ЖКГ передбачити більше коштів на те, щоб в наступному році встановити пандуси, тем де в цьому є потреба. Адже люди, які в силу таких життєвих обставин обмежені в пересуванні, повинні мати можливість вільно пересуватися.

Секретар зазначила, що якщо питання з складним пандусом не вирішиться до нового року, в наступному гарантовано його буде встановлено за бюджетні кошти.

Крім того, Оксана Деркач зазначає всім, хто потребує такої або іншої допомоги, потрібно передусім звертатися до депутата свого округу, або напряму до міського голови чи його заступників за допомогою письмового звернення. Також дієвою є зустріч з посадовцем на особистому прийомі.

Автор: Марина Левчук

• #люди з інвалідністю
• #Полтавська міська рада
• #новини Полтави