Сталкерка з Полтавщини розповіла, як останніми роками змінилася Чорнобильська зона

26 квітня 2018, 08:45   0
Фото надані Вікторією Балевою

Сьогодні виповнюється 32 роки від страшного вибуху на четвертому реакторі ЧАЕС навесні 1986-го. Досі ми відчуваємо сумні наслідки найбільшої у світі техногенної ядерної катастрофи. Як змінилася зона відчуження за час, коли доступ людини до неї був обмежений, нам розповіла сталкерка з Кременчука Вікторія Балева.

У квітні минулого року 30-кілометрова зона навколо четвертого блоку ЧАЕС дістала статус заповідника. Це означає, що відтоді на захисті цих місць стоїть не лише спеціальний Закон «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а й природоохоронне законодавство.

Вікторія Балева (праворуч) у зоні відчуження
Новий статус зони відчуження дасть змогу досліджувати особливу екосистему її територій. Втім українська спільнота до таких впроваджень поставилася з острахом й висловила припущення, що зона відчуження просто стане полігоном для наукових досліджень, які загрожуватимуть її флорі та фауні.



– Наразі в Чорнобильскій зоні майже не ведуть наукову роботу. Якщо порівнювати 1995 рік і нинішній час, то полігони для досліджень скоротили свої штати. Жодної загрози для природи Чорнобиля наші науковці не становлять, – каже Вікторія Балева. – Навпаки, на мою думку, у зоні потрібно проводити як дослідження, так і заходи з дезактивації територій, де живуть тварини. Адже найбільша загроза – це забруднений ґрунт, склад якого уражений радіонуклідами. Якщо вірити науковцям, то більшість радіонуклідів зараз на глибині два метри під землею.

А зберігати в Чорнобильській зоні є що. За роки після вибуху в лісах відчужених територій з’явилося багато рідкісних порід тварин. Сьогодні популяція коней Пржевальського складає близько 80 особин. Також тут можна часто зустріти вовків, оленів, лисиць, розповідає сталкерка.

– Природа зони вражає. Розкішне Полісся має густі ліси, дикі галявини, чисті річки й озера. Незважаючи на радіацію, життя тут вирує, тож статус заповідника це дуже добре, – резюмує Вікторія Балева.

Восени 2016 року навколо 4-го реактора почали будувати нове укриття – конфайнмент.

– Після зведення нового безпечного конфайменту радіаційний фон навколо ЧАЕС знизився в декілька разів, але лише безпосередньо біля самого реактора, – каже Вікторія Балева. – А на відстані кілометра й далі він не змінився. Усі радіоактивні плями залишилися на своїх місцях: Рудий ліс, село Копачі, поблизу ЧАЕС. Іноді трапляються плями в самому центрі Прип’яті. У зоні відчуження треба обов’язково носити закритий одяг і брати з собою дозиметр. 



Роботи всередині нової арки тривають, розповідає сталкерка.

– Конфаймент дає нам надію, що ми захищені від страшного 4-го блоку. Адже «Укриття-1» було вже в аварійному стані. Працівники й адміністрація ЧАЕС планують розібрати великі та небезпечні частини старого укриття разом з радіоактивним матеріалом і перемістити все це в нове сховище відпрацьованого ядерного палива, – каже Вікторія.

Серед найочевидніших змін у зоні відчуження сталкерка називає руйнування будівель. Якщо раніше відвідувачам цих територій загрожували радіація та дикі тварини, то зараз більшість споруд в аварійному стані й слід бути дуже обережними. Рік у рік у Чорнобилі та Прип’яті збільшується кількість туристів і сталкерів, тож стає складно подекуди «почуватися наодинці з природою».

Проте це не зупиняє відчайдухів нелегально долати, як вони кажуть, «колючку» й милуватися сумними та водночас захопливими краєвидами міст-привидів…



Читайте також: Зоря полин: пророцтва щодо Чорнобильської катастрофи в кіно та літературі

Автор: Наталка Сіробаб

Суспільство 26 квітня 2018, 08:45

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції