20 травня вшановують жертв політичних репресій

1. >
2. Суспільство >
3. 20 травня вшановують жертв політичних репресій

Фото – vsviti.com.ua

Щороку у третю неділю травня в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. Цьогоріч цей день – 20 травня.

Зазвичай у багатьох містах і селах цього дня не проводять розважальних заходів, приспускають прапори на будівлях і спорудах,організаціях різних форм власності, несуть квіти до пам’ятників жертвам політичних репресій.

Масові розстріли на Полтавщині 

Полтавська область — один із найбільш постраждалих від сталінського тоталітарного режиму регіонів. У 1937 році на Полтавщині було ліквідовано майже всю верхівку партійного та профспілкового апаратів. Загалом протягом 1937—1938 років на Полтавщині було репресовано понад 10 тисяч громадян. За іншими даними, починаючи з 1929 року на Полтавщині було репресовано більше 400 тисяч жителів. Жертвами НКВС були заможні полтавці, військовослужбовці, священики й представники інтелігенції, яких безпідставно звинуватили у шпигунстві, зв'язках із закордонною розвідкою тощо. Через давнину цих злочинів ніхто так і не поніс відповідальності.
В 1937—1938 роках на тюремні камери були перетворені підвали колишнього полтавського Селянського банку, де тоді розташувалося обласне управління НКВС у Полтавській області (нині — будинок Управління СБУ в Полтавській області). У тих підвалах виконували і вироки про розстріл. Спочатку тіла загиблих таємно ховали у безіменних могилах на старому міському кладовищі, але коли рахунок розстріляним пішов уже на тисячі, поховання почали масово здійснювати за містом — в розробленому піщаному кар'єрі в урочищі поблизу хутора Триби, розташованому близько 1 км на південь від села Макухівка Полтавського району. Трупи розстріляних закопувалися партіями по декілька десятків у вириті траншеї без позначення поховання. Точна кількість похованих під Макухівкою невідома. У 1970-х — 1980-х роках поховання піддалися масовому розграбуванню мародерами.

Перепоховання

14 квітня 1990 року згідно з розпорядженням виконкому обласної Ради народних депутатів, з дозволу санітарно-епідеміологічної станції, та враховуючи громадську думку, було проведене перепоховання останків жертв репресій з виробленого піщаного кар'єру в урочищі Триби (між Макухівкою і Копилами). За оціночними даними в Трибах перепоховано близько 200 закатованих.

У 1995 році на місці перепоховання репресованих встановлено пам'ятний знак (автор ескізного проекту В. Шевченко): на невисокому піщаному пагорбі у лісі поряд з дорогою — декілька різного розміру хрестів, оздоблених сірими і чорними гранітними плитами, в центральний вмонтована стилізована червона зірка. Пам'ятний знак жертвам репресій в урочищі Триби — єдиний на Полтавщині. З 2000 року в урочищі Триби проводяться обласні жалобні мітинги та покладання квітів до пам'ятного в день День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій, а з 2007 року — в День пам'яті жертв політичних репресій (третя неділя травня) (з Вікіпедії).

Урочище Триби під Полтавою (між селами Макухівка та Копили):

Репресивна машина в СРСР була нещадною, вона перемолола, забрала життя тисяч митців, серед них українських письменників, художників, діячів театру й кіно. Розпочалися репресії у 1920-их, а найбільшого розмаху набули у 1930-их роках.

Сталінські репресії стали справжньою трагедією для мільйонів людей. Це була справжня війна з народом, війна на зміцнення диктатури. В Україні від сталінських репресій постраждали представники всіх соціальних верств населення: інтелігенція, військові, духівництво, селянство. 

2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масовим репресіям.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироків,
які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.

В Україні, згідно з даними розсекречених архівів і документів СБУ:
у 1936 році заарештували 15717 осіб,
1937 - 159537
1938 - 106096
1939 – 11744

Серед репресованих – Лесь Курбас, режисер, актор, основоположник українського національного модерного театру, був репресований 1933 року, розстріляний у 1937 році разом з 1111 представниками художньої і духовної еліти «на відзнаку 20-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» в урочищі Сандормох поблизу Петрозаводська (Карелія).
Чимало репресованих були з Полтавщини. Серед них і Микола Зеров, поет, літературознавець, перекладач. Після утисків, арешту і заслання його разом з іншими розстріляли (3 листопада 1937 року). Звинувачували поета в тероризмі та закликах до нього, керівництві націоналістичною організацією.
Також репресували і гумориста Остапа Вишню – 1933 року він був звинувачений у контрреволюційній діяльності й тероризмі та запроторений до таборів ГУЛАГу.
Список репресованих українських митців, які зазнали репресій у часи СРСР, можна переглянути за посиланням.

В Україні виявлено щонайменше 18 місць масових
поховань жертв політичних репресій: 
– Дарницьке лісництво (Биківня) під Києвом (до 16 тис. встановлених СБУ жертв
репресій), київський Лук’янівський цвинтар, колишній будинок ДПУ-НКВС УРСР
(Жовтневий палац) та колишній будинок київського регіонального органу
держбезпеки по вул. Липській, 16 у Києві;
- у Дніпропетровську: 9-й кілометр Запорізького шосе;
- у Житомирі: сад біля колишнього управління НКВС;
- в Івано-Франківській обл.: урочище Дем’янів Лаз та колишні в’язниці;
- у Львові: колишня в’язниця "на Лонцького", інші колишні в’язниці НКВС;
- в Одесі: колишній другий християнський цвинтар;
- у Полтавській області: пісочний кар’єр на 8-му кілометрі на схід від Полтави (урочище Триби);
- в Сумах: центральне міське кладовище;
- y Хмельницькому: місце, де збудовано Центральний універмаг;
- у Черкасах: старий єврейський цвинтар по вул. Шевченка;
- у Чернігівській області: район с. Халявин. (За матеріалами «Реабілітовані історією»)

Телеканал «Лтава» зняв фільм «Соловецькі в’язні з України». Ось один з циклу:

Автор: Ніна Король