Хто їсть полтавські ліси: найнебезпечніші шкідники та як з ними борються

Хто їсть полтавські ліси: найнебезпечніші шкідники та як з ними борються
06 серпня 2018, 17:20   0
Пошкодження лісу личинками рудого соснового пильщика. Фото – lisozahyst.org.ua

Рудіє та всихає – саме таку картину час від часу доводиться спостерігати всім, хто любить гуляти в сосновому лісі. Часом, можна побачити ще зовсім молоді хвойні насадження, а вже руді. І проблема тут не в змінах клімату чи радіації. Насправді, ліс – це пожива для шкідників, які наносять часто такого ж непоправного удару як браконьєри чи масові рубки. Хто їсть полтавські ліси та як борються зі шкідниками розповіли в Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства (ПОУЛМГ).

Серед інших шкідників лісівники виділяють найбільше небезпечних – рудий сосновий пильщик, звичайний сосновий пильщик, пильщик-ткач, сосновий шовкопряд.

Найбільше дерева рудіють в другій половині літа. Але це не відбувається миттєво, а поступово.

– Держлісфонд займає не 100% лісів в області, є й інші користувачі лісу, які можуть його брати на правах довгострокової оренди. І не факт, що в таких користувачів лісогосподарська ланка налагоджена належним чином. Часто вони працюють на посадку-вирубку лісу і все. Між тим, шкідник із лісів, що не оброблені перелітає та заражає здорові дерева, – розповідає Ярослав Марченко, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства ПОУЛМГ. – Щороку ми проводимо лісопатологічні обстеження, а щовесни відбираємо цей матеріал, щоб перевірити скільки перезимувало шкідника і яку загрозу він несе.

Загалом боротьба зі шкідниками – це перш за все, питання коштів. Довгий час лісівникам гроші на цю боротьбу виділяли з обласного бюджету в рамках програми «Ліси Полтавщини 2016-2025 роки». Цього року грошей на знищення комах не дали.

Читайте також: Гектар горілого лісу коштує державі від 100 тисяч гривень: На Полтавщині тренувались гасити пожежі. ФОТО, ВІДЕО



Рудий сосновий пильщик – шкідник молодих насаджень


Цього року рудий сосновий пильщик не так активно себе проявив. Бо площа осередку, зазвичай досить велика – 5-6 тис га.
Рудий сосновий пильщик – шкідник, який небезпечний для молодняку – насаджень віком до 20 років. Самка рудого соснового пильщика відкладає від 300 до 350 яєць, літає на відстань до 5 кілометрів.

– Вони першочергово заселяють молодші насадження, бо там м’якша хвоя для них і більше освітлюється ця територія. Звичайно, цей шкідник може живитися і на старших насадженнях, – говорить Ярослав Марченко. – У цьому році рудий сосновий пильщик повів себе не так як завжди. Ми проектували боротьбу на 8 тис га обробітку, але він не дав такого сильного спалаху, можливо тому, що березень був сніжний, потім дощило і замість квітня яйцекладка в нього відбулася у травні, він пригальмувався у розвитку. Тому винищувальні заходи проводилися вручну і безпосередньо по молодих культурах: насадженнях до 5-6 років.

Нині, твердять лісівники, більшу небезпеку несе звичайний сосновий пильщик.
– Він небезпечніший за рудого соснового пильщика, в якого лише одна генерація на рік, а самка звичайного пильщика двічі на рік відкладає яйця. Крім того в лісовій підстилці є діапазуючий запас: у коконах вони можуть перебувати до 5-7 років. Загалом же немає такої рослини, щоб там жила тільки одна комаха, – пояснює Ярослав Олексійович.
Для прикладу, шкідник їсть лісовий масив, як колорадський жук картоплю і йому не важливо його це картопля чи сусідська.

Цього року більшу небезпеку за двох попередніх шкідників становить пильщик-ткач.

– Ми обробили понад 500 гектар молодих насаджень від цього шкідника. Але комаха небезпечна тим, що живиться, утворюючи в хвої павутинку і її не видно, тому боротися з нею дуже важко. Якщо ефективність в боротьбі з ним становить 60% – це дуже велике щастя,– каже фахівець.

У Полтавській області на початку року було пошкоджено хворобами та шкідниками 56 тис 575 га лісу. Для порівняння загальна площа лісів держлісфонду – 240 тис га.

Один із найбільш небезпечних шкідників – сосновий шовкопряд. Їхні гусениці навіть не поїдають птахи, бо вони мають отруйні жала на кінчику. Для людини він загрози не несе.

– У 2005-2006 роках ми боролися з цим шкідником з допомогою авіації. Найбільше тоді обробили ліси в Кобеляцькому, Миргородському районах. Потім площа осередку його знизилася і зараз він перебуває на обліку – 500 га, але загрози не становить, – каже Ярослав Марченко.

Сосновий шовкопряд небезпечний тим, що їсть не тільки хвою минулого року, а й нову, а також пошкоджує бруньку молодого пагону і в подальшому сосна припиняє свій ріст і може загинути.

Як борються зі шкідниками

Нині в боротьбі із шкідниками використовують іноземні препарати. Примітно, що в лісовій галузі застосовують менш токсичні препарати, ніж в сільському господарстві, зазначають лісівники.

– Обробіток від шкідливих комах здійснюємо з допомогою спеціальних вантажних автомобілів, на яких встановлюють установку аерозольного типу ГАРД, де струмінь розпилює препарат на 500 метрів довкола. Обробіток робиться тільки вночі, коли ґрунт є теплішим, ніж атмосферне повітря, – говорить лісівник.

Раніше ліс обробляли авіацією, але зараз це дуже дороге задоволення. Для прикладу, в 2006 році обробити 1 га лісу з допомогою машини коштувало 10 грн за гектар, авіацією – 50 грн за гектар без вартості препарату. Зараз вартість 1 гектару обробітку з допомогою авто та установки ГАРД коштує 92 гривні.

Скаржаться лісівники і на нові санітарні правила, які вводять так звані періоди тиші – з 1 квітня по 15 червня, коли заборонені вибіркові санітарні рубки. Це час, коли шкідники активно о розмножуються і часто знищити їх можна лише з допомогою видалення хворого дерева, твердять вони.

Загалом, підсумовуючи, зазначають: ситуація в Полтавській області в боротьбі зі шкідниками стабільна, не катастрофічна, але розслаблятися немає коли.

До теми: Скільки яких дерев посадили на Полтавщині цього року. ІНФОГРАФІКА

Автор: Ольга Правденко

Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Суспільство 06 серпня 2018, 17:20

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції