Вчора
Чому на Полтавщині рекордна кількість громад живе без голів
04 березня 2019, 12:55 0
Уряд і Президент Порошенко позиціонують децентралізацію як одну з найуспішніших реформ. Водночас майже 200 громад в Україні опинилися в заручниках, не маючи голів. Полтавщина очолює цей антирейтинг.
Громадський рух ЧЕСНО виявив, що 15 сіл і містечок Полтавської області не мають очільників та чекають на перевибори. Саме стільки постанов про призначення позачергових виборів пройшли профільний комітет Верховної Ради й готові до подання на голосування парламентом.
Насправді кількість громад, які живуть без голів, є більшою, бо до цього переліку не занесено ті населені пункти, стосовно яких комітет з питань місцевого самоврядування ще не розглянув проекти постанов.
Якщо мер залишив посаду чи помер, секретар ради повинен поінформувати про це парламент і профільний комітет має розглянути постанову про призначення перевиборів. Деякі проекти постанов подано ще 2017 року, але Верховна Рада не поспішає за них голосувати. Немає політичної волі – зазначили нардепи, з якими поспілкувався Рух ЧЕСНО.
Для порівняння: мера Гданська, що в сусідній Польщі, вбили 13 січня. Громада міста обиратиме нового голову вже 3 березня. Тобто мешканці матимуть легітимну владу менш ніж за два місяці.
Причини – різні, проблема – одна
Жителі села Підгора Кобеляцького району третій рік чекають на перевибори сільського голови. 2015 року, як повідомляло ІВ «Полтавщина», очільника сільради Анатолія Няйка затримали під час одержання хабара.
Посадовець вимагав 4,6 тис. дол. у місцевого бізнесмена за те, що допоміг йому отримати в оренду 72,1 га землі. Перебуваючи під слідством, Няйко балотувався та вдруге переміг на місцевих виборах. Згодом йому винесли вирок – 6 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною обіймати посади в органах місцевого самоврядування протягом трьох років. Також суд позбавив його 7-го рангу 4-ї категорії посадової особи.
Однак у лютому 2016 року Няйко подав апеляцію. У результаті йому присудили штраф у розмірі 13 тис. грн і поновили на посаді. Та, зрештою, чиновник таки звільнився. Нині обов’язки голови виконує секретар ради Ірина Пищита.
Драбинівська ОТГ уже понад рік не має очільника. 29 жовтня 2017 року в громаді відбулися перші вибори, а вже в січні 2018-го, як повідомляло ІВ «Коло», голова Зоя Короленко та секретар ради Наталія Матяшенко заявили про складання своїх повноважень. Уперше Короленко обрали головою 2010 року. А 2017-го вона була єдиною кандидаткою на цю посаду.
Першу спробу залишити обіймані посади керівники ОТГ зробили ще в грудні 2017 року, але тоді депутати не проголосували за це рішення, повідомляє тижневик «ЕХО». Не підтримали вони відставку голови й на сесії 16 січня. Проте Короленко поставила їх перед фактом: відповідно до трудового законодавства, вона відпрацювала належні два тижні від моменту написання заяви про звільнення за власним бажанням, тому вже не виконує обов’язків голови.
Тож депутати новим секретарем ради обрали Ларису Охріменко та призначили її тимчасовою виконувачкою обов’язків голови.
Офіційною причиною звільнення з посади Зоя Короленко зазначала стан свого здоров’я. Неофіційною причиною ЗМІ називали втручання в керування новоствореною ОТГ засновника «Чистої криниці» Юрія Лебедина.
Нагадаємо, що Лебедин був депутатом Полтавської обласної ради від ВО «Батьківщина». Аналізуючи його декларацію за 2016 рік, журналісти Руху ЧЕСНО знайшли в ній помилки та спільно з юристами проекту «Тисни!» (Bihus.info) передали виявлену інформацію правоохоронцям. Улітку 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) відкрила щодо Лебедина кримінальне провадження за підозрою в наведенні недостовірних відомостей у декларації. Після цього посадовець за власним бажанням склав депутатські повноваження. Однак слідство тривало, і в січні 2019 року екс-депутата повідомили про підозру.
Ще у двох громадах голови померли: Василь Нонка із села Мартинівка на Гадяччині та Тамара Карацюпа із Сахнівщини Машівського району.
Можливість є, бажання немає
Зараз на території всієї України запрацювали виборчі комісії всіх рівнів. Тому можна без зайвих клопотів провести вибори голів у тих громадах, які їх не мають. Однак цим мало хто переймається.
«Не виносять у зал, бо немає голосів. А голосів немає, бо така політика. Вони не мають кандидата, не можуть перемогти або мають непрохідного. Тому в парламенті за призначення виборів не дають голосів», – пояснює Руху ЧЕСНО член профільного комітету ВРУ з питань місцевого самоврядування Микола Федорук («Народний фронт»).
Ще один член комітету Олексій Гончаренко (заступник голови фракції БПП) наголошує, що сам неодноразово порушував це питання:
«Далі потрібно, очевидно, питати голову Верховної Ради, чому не виносять у зал. Логічно було б призначити разом з ІІ туром президентських виборів, але ми ухвалили рішення рекомендувати ВРУ призначити на 12 травня 2019 року. Таку дату обрано через можливі технічні проблеми й деякі політичні питання. […] На кожній погоджувальній раді ми доповідаємо, що треба занести ці важливі питання до порядку денного. Кілька разів заносили, але ставили наприкінці, тому до них, бувало, навіть не доходили».
Журналісти Руху ЧЕСНО поцікавились у прес-секретаря спікера Верховної Ради України Андрія Парубія, чому виникла така ситуація, але відповіді поки що не отримали.
Наталія Норіцина, аналітикиня ЧЕСНО, ГО ЦентрUA
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь