«Після перегляду сесії чи комісії, напевне, хочеться взяти валізу й виїхати з цього міста»: депутати – про роботу Полтавської міської ради

1. >
2. Влада >
3. «Після перегляду сесії чи комісії, напевне, хочеться взяти валізу й виїхати з цього міста»: депутати – про роботу Полтавської міської ради

Учора, 23 грудня, на круглому столі в центрі «Дія. Бізнес», який організувала редакція газети «Полтавська думка»,  підбивали підсумки річної роботи Полтавської територіальної громади. Серед основних питань – бюджет громади, робота міської ради, виконкому та депутатських комісій, а також співпраця влади зі ЗМІ.

Модерував захід головний редактор «Полтавської думки» Ярослав Журавель.

Присутні вшанували хвилиною мовчання колишнього головного редактора видання Ігоря Черчатого, який помер 22 грудня.

Про бюджет громади у своєму виступі говорив журналіст-розслідувач, аналітик Максим Самойдюк.

– Якщо порівнювати минулорічний і нинішній бюджети, то картина не надто змінилася. Бюджет Полтавської громади – не бюджет розвитку, але й по всій Україні загалом аналогічна ситуація, – резюмує медійник.

За його словами, кількість надходжень до бюджету громади цьогоріч не збільшилася. Основні видатки традиційно були на зарплатню, освіту та медицину.

Бюджет виконаний на 65,3% замість минулорічних 76%. Тож із цих цифр випливає, що влада не встигає освоювати кошти.

Ще одна проблема, яку виокремлює Максим Самойдюк, – кількість тендерів та їхніх учасників. Із проаналізованої інформації стає зрозуміло, що бізнес не хоче брати участь у тендерах, а отже, не надто довіряє місцевій владі, адже підозрює її в корупції.

Про роботу Полтавської міської ради, зокрема депутатських комісій та погоджувальної ради розповіла журналістка «Полтавської думки» Анастасія Мацько.

– Комісії стали адаптивним інструментом, щоб пропхнути певний проєкт або, навпаки, його «застопити», – резюмує доповідачка.

Тож у громаді складається ситуація, коли комісії засідають, але не працюють. Важливі для громади питання ігнорують, а «зелене світло» отримують питання, вигідні міському голові.

Із цим погоджуються депутати міської ради.

– Більшість депутатів у складі земельної комісії не компетентна за винятком трьох осіб, – резюмує громадський активіст, ветеран Тарас Лелюх. – Питання земельних ділянок для учасників АТО не вирішують.

Проблема полягає в тім, що часто у пакеті з земельними питаннями, де йдеться, наприклад, про виділення ділянок для бійців, міський голова намагається «протягнути» вигідні йому земельні питання. Втім частина депутатів за це голосувати не хоче, каже депутат міської ради Вадим Ямщиков.

І додає, що більшість питань до сесії мають обговорювати на комісіях. Проте часто депутати взагалі не отримують такої інформації до сесії або отримують частково, тож такі засідання мають декларативний характер.

Із ним погоджуються депутати Юлія Городчаніна, Катерина Бабіч та Ігор Скляр.

За їхніми словами, інколи навіть якщо три комісії не рекомендують виносити питання на сесію, його все одно подають на голосування.

– Основна проблема зараз – неврахування пропозицій після роботи профільних комісій. На жаль, немає відповідальності для тих, хто порушує регламент. Як каже міський голова: «Якщо я знаю, що мені нічого за це не буде, то обов’язково це зроблю», – говорить Юлія Городчаніна.

Окрім того, часто комісії проходять в один час, і дуже складно потрапити на всі засідання.

– Звідки вся ця історія, зокрема щодо землі? Коли були вибори, Олександр Федорович зустрічався з колишніми сільськими головами та обіцяв їм підтримку, посади старост та земельні ділянки за «правильне» голосування. Ці ділянки потрапляють у «пакети». У інших же містах такі питання виносять окремо. Ніколи пакетами за земельні питання не голосували. По-друге, усі земельні питання зазвичай намагаються узгодити з депутатським корпусом, потім виносять і голосують. Що відбувається у нас? Ми, наприклад, закладаємо виділення по два гектари землі на приватну власність і сюди ми закладаємо ділянки для учасників АТО, городи, землю під будинками. Хто голосуватиме проти? Жоден цього не робитиме. Але ж ні: у нас в одному пакеті аеропорт «Полтава» (півтора мільярда державних інвестицій) і земельна ділянка тещі Олександра Федоровича, – обурюється Сергій Іващенко.

Також у депутата є питання до роботи старост, у яких зараз значно менше повноважень. На його думку, деякі обов’язки їм треба делегувати на місця, щоб розвантажити міську раду.

Гостро стоїть також проблема ухвалення бюджету громади на наступний рік, каже Сергій Васильович. Проєкт документа з «голими» цифрами депутати отримали за добу, і опрацювати це за такий час його неможливо.

– У нормальному місті цей процес починається за два місяці. Це постійні зустрічі профільних заступників з депутатами. Депутати мають подати пропозиції, а міська рада – їх розглянути, погоджуючи з депутатами. Але ні, ваше завдання – натиснути на кнопку, – зазначає Сергій Іващенко.

Анастасія Мацько каже: неозброєним оком помітно, що міський голова впливає на ухвалення багатьох рішень. Наприклад, із 73 неухвалених питань на сесіях Полтавської міської ради 26 міський голова просив «не підтримувати». Неухвалені рішення журналістка називає «ефектом Волкова», адже, за результатами поіменного голосування, двадцять шість питань не проголосували, бо там є прізвища Городчаніна, Ямщиков чи Волков.

Як повідомив Ярослав Журавель, на захід запрошували також представників комунальних підприємств міста, старост Полтавської територіальної громади, заступників міського голови та самого Олександра Мамая, проте вони з невідомих причин не прийшли.

Присутні на круглому столі сходяться на одному – їм хочеться більше конструктиву в роботі міської ради та хоча б якоїсь депутатської етики.

Читайте також: Сергій Іващенко: «Не має бути поділу на опозиційних і неопозиційних депутатів, якщо ми працюємо на користь Полтави»

Автор: Наталка Сіробаб