Державний бюджет на наступний рік – випробування на виживання для місцевих рад. ІНФОГРФІКА

1. >
2. Влада >
3. Державний бюджет на наступний рік – випробування на виживання для місцевих рад. ІНФОГРФІКА

фото – kievvlast.com.ua

Нині комітети Верховної Ради України розглядають «Проект Закону про Державний бюджет України на 2018 рік», запропонований Урядом та «Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Проте голови місцевих рад Полтавщини, які ознайомилися з проектами, вже нині б’ють на сполох: на місцеве самоврядування перекладають функції Держбюджету.

Ці проблемні питання нещодавно обговорювали в Миргороді на засіданні регіональної платформи, організованої Полтавським регіональним відділенням Асоціації міст України (РВ АМУ). Захід, на якому зібралися голови та фахівці місцевих рад області, відбувся в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС).

ДОВІДКОВО
Асоціація міст України заснована в червні 1992 року, основна її мета та завдання – захист інтересів місцевого самоврядування на національному та європейському рівнях, підтримка й розвиток місцевого самоврядування.

Реверсна дотація – це коли з місцевих бюджетів до державного вилучають частину податків для горизонтального вирівнювання та розвитку інших територій.

Нагадаємо, на Полтавщині 6 міст обласного значення: Миргород, Лубни, Гадяч, Кременчук, Горішні Плавні, Полтава та 41 ОТГ, 18 із них уже перейшли на прямі стосунки з Державним бюджетом України, отримавши, фактично, статус міст обласного значення. Три ОТГ – Шишацька селищна, Глобинська міська та Білоцерківська сільська – мають реверсну дотацію.

Експерти Асоціації міст України здійснили аналіз Законопроектів «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (№7000) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№7116) у питаннях міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів. Пропонуємо його коротко до вашої уваги.

На рівень місцевих бюджетів передається ряд функцій, зростають вилучення з місцевих бюджетів, доволі проблематичний вигляд має фінансування освіти й охорони здоров’я, зменшується субвенція на розвиток інфраструктури, не передбачено субвенцію на соціально-економічний розвиток ( див. детальніше в інфографіці).

Читайте також: Бюджет Білоцерківської ОТГ після об’єднання зріс більше ніж у шість разів

На рівень місцевих бюджетів передається:

Фінансування пільг населенню за житлово-комунальні послуги. Додаткове навантаження більше 7 млрд грн.
Погашення заборгованості за минулі роки з оплати пільг та субсидій населенню за житлово-комунальні послуги. Загальна сума заборгованості близько 8 млрд грн.(на 01.01.2018).

Покриття відшкодувань транспортним компаніям за перевезення пільгових категорій громадян, оскільки відповідну субвенцію не передбачено. Додаткове навантаження близько 2,5 млрд грн.

Отже, фактично, фінансування наданих державою пільг відбуватиметься за рахунок місцевих бюджетів.

Зростають вилучення з місцевих бюджетів

Збільшено з 50 до 80 відсотків вилучення коштів із місцевих бюджетів до державного бюджету у вигляді реверсної дотації. Така зміна формули вирівнювання знизить мотивацію громад до нарощування дохідної бази та несе ризик значного зменшення фінансового ресурсу податкоспроможних місцевих бюджетів. Таким чином, фактично повертається стара система вирівнювання, яка діяла до бюджетної реформи.

Доволі проблематичним виглядає фінансування освіти та охорони здоров’я

Освітня субвенція, що складає 61,2 млрд грн, збільшена на 16,5% порівняно з 2017 роком, у той час, коли Уряд заклав збільшення заробітних плат педагогічних працівників на 25%. Недофінансування освітньої субвенції - 4,5 млрд. грн.
Обсяг медичної субвенції зменшено на 4,5 млрд грн у зв’язку із медреформою, це при недофінансуванні галузі на 30%. Недофінансування медичної субвенції 7 млрд. грн.

За місцевими бюджетами залишено усі видатки, крім оплати праці педагогічних працівників, по загальноосвітніх закладах і видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я.

Передбачено додаткову дотацію на утримання закладів освіти та охорони здоров’я 16,5 млрд грн, але тільки обласним бюджетам без визначення механізму розподілу між місцевими бюджетами ОТГ та міст обласного значення. Тобто, розподіл буде в ручному режимі.

Також передбачено фінансування з місцевих бюджетів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (технікуми, коледжі, училища).
В освітній субвенції закладено кошти на фінансування професійно-технічних навчальних закладів. За містами-обласними центрами залишено фінансування ПТУ, при цьому не передбачена передача цих закладів у комунальну власність.
Залишено право спрямовувати залишки коштів освітньої субвенції на оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів, але не передбачено можливість спрямовувати кошти освітньої та медичної субвенцій на капітальні видатки, що обмежує проведення капітальних ремонтів, добудови, реконструкції закладів.

Розвиток громад

Субвенція на розвиток інфраструктури ОТГ передбачена в обсязі 1,9 млрд грн (близько 500 грн на 1 сільського жителя), хоча має складати 2,7 млрд грн (мінімально необхідний обсяг з розрахунку 763 грн на 1 сільського жителя; у 2017р. очікується утворення близько 660 громад із загальною чисельністю жителів 3, 543 млн). Існує потреба у додаткових 0,8 млрд грн.
Державний фонд регіонального розвитку визначений в обсязі 8,1 млрд грн (відповідає вимогам Бюджетного кодексу), але не передбачено субвенцію на соціально-економічний розвиток.

Стабілізаційну дотацію закладено в обсязі 1,7 млрд грн, але цих коштів не вистачить на врегулювання нагальних проблем громад - мінімальна потреба 2,0 млрд грн.

Джерела надходжень місцевих бюджетів

Передбачено додаткову дотацію на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності та літакобудування (273 млн грн), але не передбачено коштів Міноборони для сплати земельного податку або відповідний компенсаційний ресурс місцевим бюджетам.

При тому, що на 2018 та 2019 роки залишено чинний механізм зарахування акцизного податку з виробництва та імпорту нафтопродуктів (13,44%), вилучено норму щодо зарахування до бюджетів місцевого самоврядування надходжень акцизного податку не менше обсягу минулого року.

Додаткове джерело надходжень місцевих бюджетів - частина плати за видачу ліцензії на діяльність з випуску лотерей - передбачено лише для міста Києва.

Також місцеве самоврядування стикнеться з такими проблемами

Не передбачене врегулювання питання середньострокових позик, які надавалися місцевим бюджетам на виконання делегованих повноважень . Обсяг заборгованості 9 млрд грн.

Не передбачено механізм покриття втрат місцевих бюджетів внаслідок прийняття рішення НКРЕКП, щодо підвищення у тарифів на електроенергію для зовнішнього освітлення населених пунктів та міського електротранспорту. Додаткові витрати складуть 4,3 млрд грн.

Голови місцевих рад переконані, що таке колосальне збільшення навантаження на місцеві бюджети, пов’язане з перекладенням фінансування делегованих державою повноважень на органи місцевого самоврядування, ставить під удар реформу децентралізації.

– Це непросто якесь наше небажання віддавати кошти для потреб менш спроможних громад. Вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів з таким вилученням – 80% – матиме вкрай негативний економічний наслідок для громад-фінансових донорів, оскільки такі ОТГ недоотримають значну кількість коштів, потрібних для відновлення дорожньої та іншої інфраструктури, вжиття заходів для подолання екологічно шкідливого впливу промислових підприємств на довкілля. Як наслідок негативне ставлення населення до діяльності виробничих підприємств, гальмування соціально-економічного розвитку громад, а головне – ставить під сумнів саму ідею доцільності об’єднання громад та систему заходів для залучення інвестицій зі створення нових робочих місць, – вважає Станіслав Джусь, голова Глобинської ОТГ.

– Ми не оперуємо точними цифрами щодо кількості жителів громади, які користуються пільгами, оскільки цими питаннями переймалися відповідні служби райдержадміністрації. Знаємо лише, що на це в Глобинській громаді потрібно від 7,5 до 8,5 млн грн. Що це означатиме для бюджету громади? Як кажуть, коментарі зайві, – говорить Станіслав Джусь.

Децентралізація під ударом?

Сергій Скляр, начальник фінансового управління виконавчого комітету Миргородської міської ради, ознайомив присутніх з основними напрямами бюджетної політики на 2018-2020 роки, докладніше зупинившись на середньостроковому бюджетному плануванні.

– З горизонтальним вирівнюванням податкоспроможності бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад пропонується змінити обсяг реверсної дотації з 50 до 80%. Формування показників видатків місцевих бюджетів відбуватиметься за умови значного дефіциту фінансового ресурсу в зв’язку з передаванням додаткових видаткових повноважень на місцевий рівень, – розповідає Сергій Скляр. – Це вимагає переглянути першочергові витрати та підтримку місцевих громад. Уже цього року бюджети й так суттєво обтяжені додатковими видатками, що зумовлює зниження фінансової спроможності місцевого самоврядування. І тому для їх забезпечення бюджети змушені надавати власні ресурси та обмежувати фінансування місцевих програм. На рівень місцевих бюджетів передано всі видатки щодо загальноосвітніх навчальних закладів, крім оплати праці педагогічних працівників. Уряд цьогоріч передбачив дотацію як додатковий компенсатор на утримання закладів освіти, але лише обласним, районним та бюджетам ОТГ. При цьому містам обласного значення не надали жодного фінансового ресурсу. У кінці року відчувається гостра недостатність освітньої субвенції на заробітну плату педагогічному персоналу.

На прикладі Миргорода Скляр показав, що з місцевого бюджету вже компенсовано 3,8 млн грн, до кінця року ще не вистачає 1,8 млн грн. Що стосується наступного року, то, відповідно до проекту бюджету, дефіцит освітньої субвенції, за попередніми розрахунками, без урахування змін у системі оплати праці педагогічних працівників, відповідно до нового Закону України «Про освіту», який набрав чинності 28 вересня 2017 року, складає 9,6 млн грн.

Що думають голови об’єднаних громад із реверсною дотацією про зміни до бюджету

Станіслав Джусь, голова Глобинської ОТГ:

– Переконаний, що зміна відсотка вилучення коштів з місцевих бюджетів, які передають до Державного бюджету у вигляді реверсної дотації, з 50 до 80 відсотків, матиме негативні руйнівні наслідки для спроможності громад та не відповідає меті «Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», оскільки суперечить одному з основних принципів об’єднання територіальних громад – «економічній ефективності» та «конкурентоздатності». Ці зміни взагалі позбавлять сенсу й доцільності залучення нових інвестицій, створення нових робочих місць та побудови нових виробничих підприємств, які створюють значне навантаження на інфраструктуру та її руйнування. Адже навіщо розбудовувати власну громаду, впроваджувати нові інвестиційні проекти економічного розвитку, які є навантаженнями на екологію, інфраструктуру, якщо все одно зароблені більш економічно розвинутою громадою кошти будуть в неї відібрані. З іншого боку, а який стимул у слабших економічно громад до власного розвитку, якщо вони і так отримують кошти у вигляді «вирівнювальної» дотації? Взагалі такий підхід до вирішення питань «зрівняння» спроможності слабших громад за рахунок більш економічно сильніших є хибним. Він позбавляє економічної доцільності самого прагнення до розбудови громад, постійно націлюючи економічно слабші громади на розв’язання власних проблем лише за рахунок дотацій та позбавляє їх будь-якої потреби в пошуку інших шляхів власної розбудови та створення умов для інвестиційної привабливості. А найнебезпечніше полягає в тому, що це взагалі ставить під сумнів доцільність самої реформи децентралізації, створення нових об’єднаних громад. Складається враження, що на державному рівні пропонується паразитичне існування тих громад, які не прагнуть реформуватися та розбудовувати власну економіку. Ми ж своєю чергою, створивши об’єднану громаду, намагаючись її розбудовувати, постійно прагнемо до створення нових робочих місць, сприятливих умов для розвитку підприємництва, залучення інвестицій і тепер змушені будемо виділяти кошти на утримання тих сільських громад, які нічого не хочуть змінювати, є консерваторами в проведенні будь-яких новаторських змін та реформ. Чи додає нам це ентузіазму, оптимізму, віри в правильність нашого курсу на реформування, чи є це стимулом для того, щоб і далі докладати зусиль до розбудови власної громади? Цього року вилучення коштів із бюджету громади становило 8 млн 300 тисяч гривень, на наступний бюджетний рік ця цифра сягне 21 млн 700 тисяч грн. І це при тому, що ми маємо багато власних невирішених проблем: потреба капітальних ремонтів навчальних закладів, закладів первинної медицини (ФАПи, амбулаторії), клубів, відновлення доріг, які, фактично, потребують капітального ремонту з врахуванням сучасних навантажень на них, зокрема в сільській місцевості. І цей список можна продовжувати. Тож якщо депутати Верховної Ради України ухвалять цей законопроект про бюджет та зміни до бюджетного кодексу, вони фактично перекреслюють будь-які перспективи розвитку місцевого самоврядування та територіальних громад.

Бюджет розвитку Глобинської громади 2017 року складає 34 млн грн. Зважаючи на ті навантаження, які внесені до проекту Державного бюджету України на 2017 рік та які перекладаються на місцеві бюджети й вилучаються з них, бюджет Глобинської ОТГ наступного року перетвориться на бюджет «проїдання» без перспектив відновлення інфраструктури та розвитку, і це при тому, що за рейтингом фінансово спроможних ОТГ Глобинська громада посідає восьме місце серед 366 інших об’єднаних громад. А чого ж тоді чекати решті громад?

Олександр Тутка, голова Шишацької ОТГ:

– На 2017 рік реверсна дотація нашої громади – близько 2 мільйонів гривень, а якщо наступного року вона зросте, то ця сума сягатиме 10 мільйонів гривень на рік. Узагалі до цього питання треба ставитися з розумінням, з одного боку, реверсна дотація потрібна, щоб платити субвенції та пенсії людям, але з іншого – у нас децентралізація. Шишацька ОТГ справді міцно стоїть на ногах, але ми повинні попрацювати хоча б кілька років за чітко визначеними правилами держави, щоб нам, якщо додають повноваження, додавали й ресурси.

Іван Лещенко, голова Білоцерківської ОТГ:

– Кожного року, коли ми розпочинаємо формувати бюджет, держава хоче передати якомога більше повноважень на місця, не передаючи коштів для цього. Нинішній проект бюджету мене не здивував, бо за десятки років роботи в органах місцевого самоврядування я зрозумів, що кожен бюджетний рік несе якісь «подарунки». Так само і цей, я думаю, принесе багато несподіванок, неочікуваних якихось повноважень, але все одно ми повинні залишатися оптимістами й розуміти, що треба працювати й вирішувати ті проблеми, які маємо, для того, щоб можна було вибудувати роботу в об’єднаних громадах.

Реверсна дотація в нашій громаді цього року невелика – близько мільйона, але на наступний рік (за умови вилучення 80%) заявлено вже близько 5 мільйонів гривень. Очевидно, що це сума дуже велика й ми на ці гроші могли б багато зробити для розвитку нашої території. Я думаю, що цей законопроект, якщо його ухвалять без змін, буде в деякій мірі гальмом для децентралізації. Треба створювати умови такі, щоб можна було розвиватися й вибудовувати роботу на перспективу. А як ми можемо вибудувати роботу, якщо щороку змінюються правила гри?

Своєю чергою, Асоціація міст України, за підсумками аналізу «бюджетного пакета» законопроектів, наголошує, що другий рік поспіль продовжується перекладання на місцеві бюджети додаткових фінансових навантажень. Компенсуючи ці витрати з бюджетів розвитку, громади не матимуть змоги реалізовувати соціальні програми, інфраструктурні проекти, підвищувати рівень економічного розвитку.

Читайте також: Об’єднані громади Полтавщини навчали ефективно планувати бюджет

Автор: Ольга Правденко

• #бюджет
• #ОТГ