Антибіотики: коли вживати та як не переборщити

1. >
2. Здоров'я >
3. Антибіотики: коли вживати та як не переборщити

Антибіотики: коли вживати та як не переборщити. Фото - dokonline.com

Навколо антибіотиків багато дискусій, застережень та страхів. Тому люди по-різному ставляться до їх вживання. Хтось відверто уникає цих препаратів у лікуванні, а хтось відразу біжить в аптеку за диво-піґулкою. Чи не найбільше впливом антибіотиків на організм переймаються жінки, котрі мають дітей. Тож, коли лікар виписує малечі антибіотик, часто виникає питання: давати чи ні? Адже навіть серед лікарів немає однозначного ставлення до антибіотиків. У тонкощах вживання препаратів розбиралися минулого тижня на семінарі «Антибіотики: друзі чи вороги», який відбувся в одній із приватних клінік Полтави. Проводила його Тетяна Курочка, лікар-педіатр, дитячий кардіоревматолог вищої категорії.

Серед учасників семінару – і Марина Єрьоміна, мама в декретній відпустці, психолог, перекладач. Жінка переймається цією темою, бо минулого року діти часто хворіли.

– Десь 5 разів приймали антибіотики, тому для мене, як мами, це нагальне питання, – ділиться Марина. – Виникло бажання наживо поспілкуватися з лікарем і почути щось корисне. Цікавить систематизація антибіотиків (які вони є, на які групи поділяються, які кращі для дітей). Інформацію лікарі якусь дають, але коли вже призначають їх. Причини ж не повідомляють, а мене, як маму, це хвилює.

До антибіотиків належать речовини мікробного чи синтетичного походження, які діють на мікроорганізми.

Коротко про виникнення

Термін «антибіотики» з латинської звучить як «анти біо» – проти життя. Таке значення варто вживати в розумінні «проти життя мікроорганізму». 1928 року антибіотики відкрив шотландський бактеріолог Александр Флемінг у Чашці Петрі (неглибокій посудині циліндричної форми, зробленій із пластмаси або скла, яку використовують для дослідів у біології для клітинної культури, – прим. авт.). Тоді винайшли пеніцилін хімічним шляхом. За це наукове відкриття Александр Флемінг, Ернест Борис Чейн, Говард Волтер Флорі отримали Нобелівську премію. І досі пеніцилін не запатентований, бо його винахідники відмовилися брати патент. Вони сказали, що речовина, яка врятує життя людей, не повинна допомагати матеріально тільки їм.

Класифікація: які, куди й скільки

– Антибіотики можна членувати за шляхом отримання на природні, синтетичні та напівсинтетичні. Природні виділяють із живих бактерій або грибів, а синтетичні чи напівсинтетичні отримують шляхом хімічного біосинтезу, вони не мають природних аналогів.

– За спектром дії розрізняють антибіотики вузького спектру дії чи широкого спектру. Останні впливають відразу на декілька мікроорганізмів. Окремо виділяють протипухлинні та протитуберкульозні препарати.

– За механізмом дії антибіотики поділяють на ті, що повністю руйнують мікробну клітину, а інші зупиняють лише синтез шкідливої клітини, тобто вона не зникає, а просто далі стає недієвою.

– Для того, аби антибіотик потрапив в організм, існує декілька шляхів. Це можна зробити ентерально (через травний тракт) та парентерально, тобто внутрішньовенно, внутрішньом’язово, внутрішньоартеріально, у судинно-лімфатичну систему та в спинномозковий контакт, – пояснює Тетяна Курочка. – Як виняток антибіотик іноді вводять місцево при гнійному кон’юнктивіті та отиті. В інших випадках антибіотики місцево не назначають.

Препарати повинен призначати тільки лікар, а не родичі сусіди чи реклама

Коли призначають антибіотики, треба виконувати певні правила як лікарю, так і пацієнту.

– Перше й головне правило – антибіотики призначає тільки лікар. Тільки він має визначити необхідність призначення препарату хворому. Він повинен знати про захворювання, перебіг хвороби. Найчастіше призначають антибіотик, коли не можна без нього обійтися в лікуванні. Ні бабуся, ні сусідка, ні реклама по телевізору не повинні радити, як і чим лікувати дитину, – наголосила педіатр.

Для того, аби антибіотик діяв в організмі, варто дотримуватися певної концентрації препарату. Щоб вона була рівномірною, треба зберігати періодичність прийому. Якщо лікар призначив вживати ліки тричі на день, то це не означає «сніданок», «обід» і «вечеря», а кожен повторний прийом через 8 годин. Якщо призначений препарат треба вживати двічі – то значить кожні 12 годин. Нині ж антибіотики зазвичай призначають раз на добу.

Щодо періодичності вживання антибіотика, то тривалість залежить від клініки захворювання (найчастіше від того, чим воно викликане). Часто батьки самі визначають тривалість лікування дитини і припиняють давати антибіотики, коли гострі симптоми зникають. Проте без антибіотиків хвороба повністю не зникає, а лише трішки відступає. Як приклад Тетяна Курочка навела таке захворювання як скарлатина, котре може давати ускладнення на серце, нирки, що проявляється не одразу, а через два тижні. Тому дуже важливо не скасовувати антибіотики після першого покращення, а вживати їх доти, доки призначив лікар.

Антибіотики не лікують вірусні захворювання

Хибна думка, що антибіотики діють на віруси. При вірусних інфекціях їх не призначають. Проте, на жаль, частина лікарів, навіть знаючи це, призначає при ГРВІ пацієнтам антибіотики. Тому Міністерство охорони здоров’я на своєму офіційному порталі 25 листопада минулого року опублікувало рекомендаційну статтю: «МОЗ України застерігає лікарів щодо неприпустимості поліпрагмазії в лікуванні ГРВІ та грипу у дітей». Відтак, стаття містить перелік препаратів, які рекомендовано чи не рекомендовано застосовувати при лікуванні грипу та ГРВІ. Антибіотики в цьому списку займають позицію як не рекомендовані. Разом з ними противірусні препарати (крім озельтамівіру та занамівіру за показаннями), «імуномодулятори», інтерферони, антигістаміни, «сиропи від кашлю» (можуть бути шкідливі для дітей до 4 років), а також вітаміни та рослинні препарати. «Комбіновані ліки від застуди» у цьому переліку заборонені дітям молодшого віку.

Крім цього, Міністерство охорони здоров’я рекомендує лікарям проводити роз’яснювальну роботу з медичним персоналом та пацієнтами щодо неефективності використання цих груп препаратів у дітей та потенційної шкоди самолікування.

Що каже лікар Комаровський про антибіотики

Розповсюджені думки про те, що антибіотики можна вживати задля профілактики.

Євген Комаровский, педіатр, лікар вищої категорії, телеведучий передачі «Школа доктора Комаровского», автор популярних книг про здоров’я розповів, що антибіотики не мають профілактичну дію. За допомогою них можна лікувати гострі та хронічні бактеріальні інфекції. Вони не впливають на вірусні захворювання. Використання антибіотиків при ГРВІ захворювання не зменшує, а навпаки збільшує вірогідність бактеріальних ускладнень. Саме тому не можна антибіотик давати для профілактики. Якщо ви боїтеся ускладнень, то вам варто все зробити, аби їх не допустити – вдягніть тепліше хворого, зволожте і провітріть кімнату. Так ви зробите ефективну дію реальної профілактики. Крім цього, можливе вживання антибіотика з профілактичною метою лише при ревматизмі, – додає Комаровський.

Антибіотики, як й інші препарати, мають побічні ефекти. Серед найпоширеніших – алергічна реакція та диспепсична (пронос). Деякі види антибіотиків можуть вражати печінку, нирки та нервову систему. Це пояснюється тим, що антибіотики з гіпотетичним ефектом діють на ферменти печінки. Тоді це проявляється проносом, свербінням чи алергічно. У дітей найчастіше зустрічаються диспепсичні та алергічні реакції. У таких випадках треба повідомити про це лікарю.

Перед тим, як вживати антибіотик, ретельно ознайомтеся з інструкцією та детально розпитайте в лікаря чому і навіщо він потрібен та як впливає на організм.

Автор: Ірина Лазаренко

• #ліки