Анемія у дітей: причини, симптоми та поради лікаря для профілактики анемії

1. >
2. Здоров'я >
3. Анемія у дітей: причини, симптоми та поради лікаря для профілактики анемії

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в європейських країнах анемію виявляють у 47% дітей дошкільного віку, у 25% дітей шкільного віку та у 20% дорослих. І це у розвинених країнах. Для порівняння, у більшості країн Африки анемію має приблизно 67% всього населення. Цей стан особливо притаманний немовлятам, дітям та підліткам, вагітним жінкам.

 Що таке анемія?

Стан людини, коли в організмі виявляється дефіцит гемоглобіну, називають анемією. Гемоглобін – це своєрідний «кур’єр». Він отримує у легенях кисень та доставляє його до усіх клітин й тканин організму. Чим його менше в організмі, тим гірше «дихають» наші органи. При цьому гемоглобін не здатний «рухатися» по судинах самостійно. Для транспортування йому потрібне «таксі» – спеціальні клітини еритроцити.

Найчастішою причиною зниження гемоглобіну (близько 90%) є анемія, спричинена дефіцитом заліза або так звана залізодефіцитна анемія (ЗДА). Тому, при виявленні низького гемоглобіну, перш за все, потрібно встановити чи виключити його найчастішу причину – дефіцит заліза в організмі.

Залізо є одним з основних структурних елементів гемоглобіну, без якого він не здатний переносити кисень. Разом із тим, це один із найважливіших елементів, необхідних для нормальної роботи організму. Функцій залізо виконує дуже багато, але основна з них – дихальна, тобто утворення гемоглобіну.

Причини анемії у дітей відрізняються залежно від віку, статі та етнічного походження. Часто зустрічається так звана прихована анемія, при нормальному рівні гемоглобіну.

Найбільш поширеною причиною анемії у немовлят є:

- фізіологічна анемія, яка виникає приблизно у віці від шести до дев’яти тижнів;

- патологічна анемія у новонароджених і немовлят відрізняється від фізіологічної анемії наступними  ознаками: анемія  протягом першого місяця життя, ознаки гемолізу (наприклад, жовтяниця, жовтяниця склер або темна сеча).

У дітей раннього віку, дітей старшого віку та підлітків більш імовірні набуті причини анемії, зокрема залізодефіцитна анемія.

Ризики виникнення анемії:

- дефіцит заліза у матері, особливо в третьому триместрі вагітності;

- кровотеча під час пологів;

- діти, які народилися передчасно або мають низьку вагу при народженні;

- діти на грудному вигодовуванні, яким не дають прикорм, що містить залізо, після 6 місяців;

- немовлята, які п’ють суміші, не збагачені залізом;

- діти, які їдять недостатньо продуктів, багатих залізом;

- діти віком від 1 до 5 років, які п’ють багато коров’ячого, козячого або соєвого молока на день;

- захворювання шлунково-кишкового тракту. Залізо з їжею всмоктується головним чином у дванадцятипалій кишці (наприклад прихована крововтрата внаслідок коліту, спричиненого білками коров’ячого молока, вроджені та набуті запальні захворювання кишківника, оперативні втручання на  кишечнику);

- діти з надмірною вагою або ожирінням; 

- дівчата-підлітки також піддаються більшому ризику дефіциту заліза, оскільки їхній організм втрачає залізо під час менструації;

- діти старшого віку та підлітків які перебувають на вегетаріанській або веганських дієтах, споживають нездорову їжу та мають вибагливі харчові звички.

Оскільки швидкий ріст є потенційною причиною захворювання, перший рік життя та підлітковий вік є двома віковими групами, де немовлята та діти особливо схильні до анемії.

Як можна запідозрити анемію у дитини?

Найчастішими ознаками анемії у дітей є зниження активності чи загальна слабкість, зниження апетиту чи зміна смакових вподобань (інколи діти хочуть «облизувати стіни», гризти крейду у школі), блідість шкіри та слизових, порушений, чутливий сон, зміни настрою, періодичні головокружіння, шум у вухах та ряд інших.

Нормальний рівень гемоглобіну в крові у дітей:

після народження ≥ 150 г/л,

1-4 міс. ≥ 100 г/л,

5міс.-5р. ≥ 110 г/л,

у дітей старше 5 років ≥ 120 г/л.

Будь-які показники нижче цих значень є приводом для консультації з лікарем. Слід пам’ятати, що ознаки анемії зазвичай є неспецифічними, тому під час огляду такий діагноз поставити неможливо, його можна лише запідозрити. Анемія – це виключно лабораторний діагноз.

Що потрібно робити, щоб знизити ризик розвитку залізодефіцитної анемії у дитини?

Під час вагітності та грудного вигодовування харчуйтесь максимально збалансовано. Немовлятам цілком вистачає запасів заліза, отриманих внутрішньоутробно від матері до 6 місячного віку, але лише за умови, що в організмі матері є достатні запаси заліза, щоб передати їх дитині.

Хоча грудне молоко має низький вміст заліза, але має високу біодоступність (50%), тому воно забезпечує достатню кількість заліза приблизно до шестимісячного віку. Стандартні суміші для немовлят мають набагато вищі концентрації заліза, проте нижчу біодоступність (5%).

З 6 місяців дитина отримуватиме залізо з прикормом:

- коли ви починаєте давати своїй дитині прикорм забезпечте їжу з додаванням заліза, наприклад, збагачені залізом каші для дітей, м’ясне пюре та бобове пюре,

- хорошими джерелами заліза є червоне м’ясо, курка, риба, квасоля та шпинат;

- не зловживайте молоком у віці від 1 до 5 років;

- вітамін С сприяє засвоєнню харчового заліза. Ви можете допомогти своїй дитині засвоїти залізо, пропонуючи продукти, багаті вітаміном С, такі як цитрусові, диня, полуниця, болгарський перець, помідори та темно-зелені овочі.

 Як виявити?

 - Плановий аналіз крові у віці 9 місяців. Для дітей із факторами ризику дефіциту заліза рекомендується визначати рівень феритину в сироватці під час початкового обстеження. Це полегшує діагностику та ідентифікує дітей із дефіцитом заліза, коли ще не має анемії. У більшості здорових дітей сироватковий феритин є надійним показником статусу заліза. Гемоглобін менше 110г/л у дитини це вже легка анемія. Буває, що гемоглобін в нормі, але знижений феритин. Це теж дефіцит заліза. Буває дефіцит заліза без зниження гемоглобіну. Феритин в нормі має бути не нижче 30.
 - Для дітей із факторами ризику дефіциту заліза (наприклад, недоношеність в анамнезі або дієтичні фактори ризику, такі як надмірне споживання молока). Для дітей з особливими потребами у здоров’ї (хронічні інфекції, хронічна дисфункція шлунково-кишкового тракту, кишкові операції в анамнезі або обмежені дієти) – повторіть лабораторний скринінг у віці від 15 до 18 місяців і знову в ранньому дитинстві, наприклад, від двох до п’яти років.

Важливо!

 - Ніколи не намагайтеся діагностувати та лікувати анемію самостійно. При перших підозрах зверніться до лікаря. При ряді анемій препарати заліза є категорично протипоказані, вони можуть завдати непоправимої шкоди організму.
 - Пам’ятайте, що приблизно 10% анемій не залізодефіцитні та можуть бути ознакою тяжкого й небезпечного захворювання (лейкоз, автоімунні захворювання, патології нирок, легень чи печінки).
 - Причиною розвитку ЗДА можуть бути не тільки погане харчування, але й різні захворювання (целіакія, поліпи кишечника, гельмінтози, пухлини тощо). Тому важливо визначити причину анемії.
 - Навіть якщо причиною ЗДА є неповноцінне харчування, анемію зазвичай неможливо вилікувати тільки корекцією дієти. Жодні «яблучні», «гречані», «м’ясні», «грейпфрутові» чи інші дієти не допоможуть при залізодефіцитній анемії. Вони ефективні лише для профілактики ЗДА, а не лікування.

Кафедра педіатрії №1 із неонатологією Полтавського державного медичного університету

• #діти
• #новини Полтавщини
• #УМСА