Чи можна управляти стресом, коли він є супутником життя?

1. >
2. Здоров'я >
3. Чи можна управляти стресом, коли він є супутником життя?

Стрес — це реакція організму на фактори, які потенційно загрожують фізичному та психічному здоров’ю людини. Вони бувають різними: звільнення, смерть близької людини, фізичне перевантаження або робота в умовах дефіциту часу. Стрес може виникнути як від дрібної проблеми, так і від більш трагічної ситуації, викликаючи у людини емоційні реакції, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.

До основних симптомів стресу належать: сильна стомлюваність, неуважність; дратівливість, агресія; тривожність, зайве занепокоєння; безпричинні страхи; розлади пам’яті; регулярні фізичні недуги; складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними; відсутність бажання повертатися / влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі; відчуття відчуженості, недостатнього визнання в суспільстві.

Здатність людини адаптуватись до дії стресогенних чинників та відновлюватись має свою межу, і в кожного вона індивідуальна. Коли ж стресу забагато, як сьогодні під час війни в Україні, то можуть виникати порушення, пов’язані із стресом – стрес-асоційовані розлади.

Що ж робити? Для початку варто зрозуміти які бувають розлади і на що варто звернути увагу, щоб самостійно виявити їх ще ранній стадії захворювання.

Лікар-психіатр, доктор медичних наук, професор, керівник навчально-наукового Центру ментального здоров’я Полтавського державного медичного університету Ганна Васильєва поділилась власними спостереженнями, посилаючись на практичний досвід.

Найчастіше люди звертаються з різними стрес-асоційованими станами – тривожними, депресивними, панічними розладами, порушеннями сну, харчової поведінки, різноманітними психосоматичними розладами, коли проблема вже проявила себе на фізичному рівні, і пацієнт усвідомлює, що не здатен впоратися із нею самостійно. Дуже часто до психотерапевта/психіатра пацієнти потрапляють вже після численних консультацій багатьма спеціалістами попередньо безрезультатно шукаючи причину частих серцевих чи головних болів, незрозумілих онімінь рук та ніг, так званого «кому в горлі», безсоння, порушення апетиту (його відсутності або, навпаки, переїдання), апатії, дратівливості тощо. Тільки після цього, часто довготривалого періоду, люди починають шукати джерело захворювання в ментальній сфері, і тільки тоді звертаються по допомогу до фахівців у сфері охорони психічного здоров’я, щоб зрозуміти справжню причину страждань, розкласти, так би мовити, свій психологічний стан по поличках і визначити свій унікальний шлях до одужання.

Що турбує українців сьогодні? Хронічна тривога за рідних та близьких, біль від втрат, думки про невизначеність майбутнього, неможливість планування свого життя, і як результат – повне не розуміння як діяти, розгубленість, страх, самотність…
Один, але не єдиний, із актуальних нині вражаючих випадків української стійкості та незламності із практики Ганни Васильєвої – це неймовірне єднання та взаємопідтримка один одного членами родин після загибелі близької людини. Зі спільним болем втрати звернулися по допомогу та психологічну підтримку дружина та мати загиблого захисника, взаємна підтримка та поділений на двох біль втрати не дав розвинутись важким психічним розладам у цих неймовірно стійких, незламних жінок, бо вдвох вони скріпляли та плекали віру одна одної у подальше життя та майбутнє.

Що робити, щоб не допустити ускладнень при вже наявних стрес-асоційованих розладах?

Поради лікаря прості, життєві, доступні, і одна з ключових - це «бачити і чути один одного серцем», і не бути байдужими до оточуючих людей.

Адже нині так багато людей, хто дійсно потребує підтримки: це сім’ї загиблих героїв, постраждалі від війни цивільні, внутрішньо переміщені особи, діти та люди похилого віку, ветерани та демобілізовані Захисники та Захисниці, які повернулися з пекла війни з фізичними та психологічними травмами, і, звичайно ж, це наші Захисники та Захисниці, що нині перебувають у зоні активних бойових дій і щодня потребують, як повітря, доброї вісточки від своїх рідних, мотивуючих дитячих малюнків та щирих слів подяки від нас – людей, які в знаходяться в тилу, за їх відважну службу, боротьбу за нашу Незалежність, свободу, майбутнє.

Якщо ж тривога і стрес таки загнали Вас у глухий кут, і Вам вже не допомагають традиційні рекомендації з дотримання правил здорового способу життя – харчування, повноцінного сну, регулярної фізичної активності, і найголовніше – Ви зовсім втратили мотивацію до позитивного мислення, – варто звернутися до фахівця сфери охорони психічного здоров’я – психолога, психотерапевта, психіатра. Не бійтеся попросити про допомогу. У цей нелегкий час ми повинні підтримувати одне одного!

З 2023 року на базі Полтавського державного медичного університету діє перший в Україні навчально-науковий Центр ментального здоров’я в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров`я «Ти як?», започаткованої першою леді України Оленою Зеленською. У ньому не тільки навчають як майбутніх, так і працюючих дипломованих медичних працівників, фахівців соціальних служб, освітян як подолати стреси і запобігти розвитку стрес-асоційованих розладів, а ще й надають комплексні психосоціальні послуги для населення Полтавщини.

Інформацію надано прес-службою Полтавського медичного університету