На проказу й нині хворіють та помирають від неї, хоч недуга виліковна

28 січня 2018, 09:45 0

24-річний чоловік, котрий страждає на лепру, Норвегія. Геліогравюра П’єра Aрентса

Чи не всі чули ще з давньої літератури (чи з фільмів) про прокажених. А проказа досі зустрічається у світі, призводить до тяжких наслідків, хоча її можна вилікувати. Більше того, хворих цураються навіть близькі люди.
До слова, в останню неділю січня, нині то 28 число – Всесвітній день допомоги хворим на проказу.

За даними ВООЗ, щодня у світі у 50 хлопчиків і дівчаток діагностується лепра (інша назва прокази). Близько 3-ох мільйонів людей живуть з інвалідністю, спричиненою лепрою. Але хвороба виліковна.

Щороку у світі (зокрема, у тих країнах, які розвиваються і які наші співгромадяни обирають для подорожей) діагностується близько 211 000 нових випадків лепри і призначається лікування. Але хвороба ще залишається не викоріненою і спричиняє інвалідність тих, хто не лікується вчасно.

Активіст руху «Beat Lepra» («Перемогти лепру») Хейдар з Бангладешу розповів про своє життя з хворобою:

«Я захворів на проказу більше 35 років тому, коли на моїй руці з'явився біла пляма і «блискітка». Витратив усі свої гроші на лікарів, але ніхто не діагностував лепру. Врешті-решт я поїхав до лікарні за 160 км від свого села і мені призначили терапію з багатьох препаратів. Мені потрібно було заробляти гроші, тому продовжував працювати рикшею, але це спричинило виразки і мої руки та ноги надто ушкодила хвороба. Без спеціального взуття не можу ходити без болю, бо звичайне взуття додає виразок».

Актуальною залишається проблема стигматизації. Рахна з Індії, ще одна активістка руху, у 2012 році дізналась про свій діагноз. Після цього від неї відцуралась родина чоловіка. Спершу вона помітила темні плями, що з`являлися на лобі і обличчі, потім почала втрачати чутливість у руках, не могла прати, готувати, піднімати важке.

«Я не хотіла нікому розповідати про цю хворобу після того, як зрозуміла, що моя сім'я має різні почуття до мене. Мої батьки нікому у спільноті не розповідали, бо боялися, що кожен зненавидить мене».

Їй теж не одразу встановили діагноз. Вона пережила тривалу мультипрепаратну терапію, а також знадобилась операція на обох очах. Тепер вона допомагає іншим хворим і мріє про Індію без прокази.

Головною проблемою прокази була її діагностика, говорять у Полтавському обласному шкірно-венерологічному диспансері. Тривалий інкубаційний і не менш тривалий латентний період часто призводять до того, що лікування починається занадто пізно, оскільки лікарі мають об'єктивні проблеми з ранньою діагностикою захворювання.

Лепра (проказа, хвороба Хансена, «лінива смерть», «хвороба Святого Лазаря» та ін.) – хронічне інфекційне захворювання (гранулематоз), що викликається мікобактеріями, переважно уражає шкіру, периферійну нервову систему, іноді передні камери очей, верхні дихальні шляхи вище гортані, яєчка, а також кисті і стопи. Інкубаційний період може тривати 15-20 років (!), що обумовлено характерними особливостями прокази. Сама по собі вона не здатна спричинити некроз тканин. Діяльність шкідливих мікроорганізмів активується зовнішніми чинниками, наприклад, вторинною бактеріальною інфекцією, неправильним харчуванням, забрудненою водою або поганими умовами життя.

Протягом століть лепра, більш відома нам як проказа, вважалася одним з найнебезпечніших захворювань. Пік захворюваності проказою припадає на XII – XIV ст., коли інфекція уражала населення практично всіх європейських країн. Так, в окремих країнах на лепру хворів кожен тридцятий мешканець. Деякі дослідники дотримуються думки, що лепри боялися більше, ніж чуми.

Варто відзначити, що лікуванню лепра тоді не піддавалася, а прокажені ставали вигнанцями аж до своєї смерті, позбавленими права на нормальне життя. На них часто вішали дзвіночки, а в багатьох країнах в колосальних кількостях будувалися спеціальні ізолятори для хворих – лепрозорії. Хвороба лютувала в Європі аж до XVI століття, коли кількість прокажених, з невідомих науці донедавна причин, різко скоротилася.

145 років тому знаменитим норвезьким лікарем Герхардом Хансеном був відкритий збудник лепри – бактерія Mycobacterium leprae, також відома під назвою «паличка Хансена». Ці мікроорганізми мають властивості, близькі до туберкульозних, але не мають здатність розмножуватися у поживних середовищах і часто ніяк не проявляють себе протягом багатьох років. Знайти ефективні ліки і розробити комплексну методику боротьби з хворобою вдалося лише в 50-х роках XX століття

Нині фахівцям відомо дві форми прокази:
• лепроматозна -– збудник впливає в основному на шкірні покриви;
• туберкулоїдна – здебільшого хвороба зачіпає периферичну нервову систему.

Виділяють і пограничну форму прокази, яка має тенденцію розвитку в якій-небудь з двох основних типів захворювання.

Симптоми прокази: підозрілі плями, випадіння брів і «левове обличчя»

Туберкулоїдна форма має такі характерні ознаки:

• поява чітко окресленої плями, яка поступово збільшується в розмірах;
• відсутність волосяних фолікул і потових залоз на ураженій поверхні шкіри;
• поблизу плями чітко пальпують потовщені нерви;
• атрофія м’язів;
• контрактури кистей і стоп. ’

З прогресуванням хвороби симптоми також посилюються. З часом у хворих з’являється мутація фаланг, виразка рогівки та інші ураження, що призводять до сліпоти.

Лепроматозна проказа проявляє себе великими ураженнями шкіри у вигляді бляшок, папул, плям і вузлів. Як правило, подібні утворення виникають на обличчі, вушних раковинах, ліктях, зап'ястках і сідницях. Дуже часто проказа супроводжується випаданням брів. Для пізніх стадій захворювання характерно спотворення рис обличчя («левове обличчя»), розростання мочок вух, носові кровотечі, ускладнене дихання. Також хворі на проказу страждають на ларингіт, захриплість і кератит. Інфільтрація збудників в тканини яєчок призводить до безпліддя у чоловіків.

Штам прокази практично не змінився з часів Середньовіччя

Протягом декількох сторіч (у східній медицині – і досі) для лікування прокази використовувалося масло гіднокарпуса, проте сучасна медицина має куди більш ефективні засоби, зокрема сульфамінові препарати. Вони не належать до специфічних лікувальних засобів, але можуть зупинити розвиток інфекції та чинять загальнозміцнювальну дію на організм.

При легких формах захворювання одужання настає протягом 2-3 років. Важкий перебіг прокази збільшує цей термін до 7-8 років. Додамо також, що нещодавно були виявлені штами бактерій лепри, стійких до дапсону (основний препарат, що використовується в сучасній медицині), тому в останні роки сульфамінові засоби застосовуються у поєднанні з іншими ліками. Наприклад, при лепроматозному типі інфекції широко використовується клофамізин. Хоча у результаті дослідження феномену лепри групою вчених з інституту археологічних наук при Тюбінгенському університеті Еберхарда і Карла, з'ясувалося, що в геномі Mycobacterium leprae за 1000 років відбулося всього лише 800 мутацій. Виходить, що штам прокази практично не змінився з часів Середньовіччя.

Зрозуміло, дослідники не збираються зупинятися на досягнутому і шукають більш дієві способи боротьби з проказою, які зменшать терміни лікування і знизять гостроту симптомів у важких хворих.

За інформацією прес-центру Департаменту охорони здоров’я ОДА.

Грип та ГРВІ – як розпізнати та що робити?

Автор: Ніна Король

Здоров'я 28 січня 2018, 09:45