Як не зашкодити вухам, що варто знати про слух та правда про вушні палички. ФОТО, ВІДЕО

Як не зашкодити вухам, що варто знати про слух та правда про вушні палички. ФОТО, ВІДЕО
22 березня 2018, 16:00   4

Про те, як правильно доглядати за органом слуху, чому з віком людина глухне та коли слід звернутись до лікаря, аби не втратити слух, про імпланти, аби дитина чула, та інше розповіли полтавські фахівці на брифінгу.

У недоношених дітей слух перевіряють частіше

Ще в пологовому лікарі перевіряють слух у новонароджених. Стежать за ним і потім, причому у недоношених  частіше, ніж у доношених дітей (1 раз на 3 місяці).

Якщо вчасно не помітити вади слуху, то дитина матиме розумову недостатність, зауважує Лада Тарасенко. Тож профілактичні огляди важливі.

– Дитина просто не може сприймати, чути навколишній світ, відтворювати і взаємодіяти, як здорова людина.

Нерідко батьки б’ють на сполох лише тоді, коли дитина іде в садок (років після 3), доти чекають, коли чадо заговорить, вважають, що просто ще не час. І втрачають дорогоцінний час, бо глухе дитя не заговорить.

Для того, аби хлопчик чи дівчинка чули, їм підбирають слуховий апарат, перед цим діти проходять низку досліджень в обласній лікарні.

Про це розповів Олександр Коцюба, обласний дитячий сурдолог.

Олександр Коцюба

Якщо мають показання для протезування, їм встановлюють кохлеарні імпланти, такий коштує від 750 тисяч гривень і дорожче. Операцію роблять у Києві, направлення дітям дають в обласній лікарні.

В області 37 дітей з імплантами, завдяки яким чують зовнішній світ. Ще 13 дітей чекають у черзі.

Так дані наводить Олександр Коцюба.

Лікар каже, що протезувати дітей варто до 6 місяців. Але з такими цінами на кохлеарний імплант і чергою небагато родин можуть собі дозволити це. Тому існує національна програма, дітей ставлять на облік та записують у чергу.

Усього в області на 1 січня 2018 року 599 дітей з інвалідністю по слуху. На 1000 дітей народжуються 2-3 дитини з вадами слуху.

Сірка у вусі – ознака здорового органа

З віком навіть у здорової людини слух гіршає, одна з причин – сірчана пробка.

Перший сигнал, що вухо нездорове, коли у ньому починає зникати сірка. Сірка, яка виробляється у вусі, виштовхується назовні, коли людина жує.

– А що робимо ми, коли гігієнічною паличкою чистимо вуха? Заштовхуємо сірку всередину, у зовнішній слуховий прохід, який має форму пісочного годинника. І вже звідти сірка не вийде сама, треба промивати у лікаря. Якщо ви не запхали сірку всередину, то все вийде без проблем, – каже Сергій Безшапочний, професор УМСА, відомий оториноларинголог. – Розумні люди колись придумали жувальну гумку не для того, щоб стоматологи дурили вас і казали, що це від карієсу, ні, це гарно діє на вуха. Сергій Безшапочний зазначає, що людям бракує жувальних рухів, погано працює жувальний апарат, бо все частіше ми споживаємо м’яку їжу, від чого страждає жувальна ефективність. Тому жувальну гумку придумали, аби ми, поївши, відновили жувальну ефективність.

Якщо хочете користуватись гігієнічними паличками, то акуратно притискаєте паличку вниз, вгору у слуховому проході і робите акуратно рух назовні. Глибоко засовувати паличку не треба, радить лікар.

Сергій Безшапочний та Лада Тарасенко

Лада Тарасенко

Сурдолог Лада Тарасенко додає: на паличках немає напису, що вони вушні, вказано, що гігієнічні. Оскільки вата нестерильна, то є ризик інфікувати вуха. До слова, лікарі кажуть, що були дослідження, які підтвердили, що гігієнічними паличками люди заносили грибкові інфекції у вуха.

– Палички для того, аби нанести зеленку чи інші ліки, зняти косметику, але не для того, аби чистити ними вуха, – говорить лікар-сурдолог. – Вушних паличок немає.

У вусі повинна бути сірка, вона придумана природою, вона має бактерицидні властивості, нагадує Лада Вікторівна.

На основі сірки робили мазі, нею також лікували герпес, зауважують лікарі.

– Якщо ми прибираємо сірку з вуха, ми звільняємо його від природного захисту і відкриваємо дорогу бактеріям, – каже Лада Тарасенко. Плюс самі палички нестерильні, їх нерідко зберігають у підвалах, і виходить, що звільнивши ними вухо від сірки ми заносимо хвороботворні бактерії. Потік людей з такими скаргами не припиняється, і вкривається таке ураження темною плівкою.

Визначити грибок у вусі українським лабораторіям часто не під силу, а він викликає чимало проблем, серед них – головний біль.

Як же бути, аби не ходити з брудними вухами?

– Варто чистити там, куди дістає палець і все, далі не слід, тобто очистити вушну раковину та слуховий прохід не більше, ніж власний палець – те, що буде видно іншій людині, – радить Лада Тарасенко.

Найліпше мити вуха, коли приймаєте душ чи купаєтесь – цього буде досить, зайвий раз туди лізти не варто.

Так влаштований людський організм, що очищує себе сам – тут ідеться про перистальтику слухового проходу.

У людей літнього віку часто погіршується слух саме через сірчані пробки, бо жувальна функція погіршується, зуби не ті, люди їх бережуть,  менше їдять твердих продуктів, відповідно сірка не виштовхується або погано виштовхується із вуха, перистальтика слухового проходу порушується.

Деякі поради, аби зберегти слух

Гучний шум шкодить слуху.

Перебувати у гамірному приміщенні чи обстановці більше 8 годин шкідливо.

Якщо в людини є бажання після робочого дня побути в тиші, подалі від гамірного офісу чи вулиці – це природно і корисно для органа слуху. І не лише для вух, а й для нервової системи.

Якщо любите слухати музику, краще обрати навушники-накладки. Однак варто пам’ятати, що надто гучний звук у всяких навушниках шкодить здоров’ю.

Кожні 30 хвилин роботи в навушниках (прослуховування музики, диктофонного запису) слід робити перерву.

Якщо погіршився слух, не зволікайте з візитом до ЛОРа. Вам можуть призначити лікування після проведення аудіометрії.

Одні з тих, у кого передовсім погіршується слух – музиканти, адже їхня робота пов’язана з працею в надмірному шумі. Також у зоні ризику ті, хто працює у цехах, машинах та приміщеннях з високим рівнем шуму (льотчики, залізничники, шахтарі та інші).

Нормальне мовлення людини – 40 децибел, фізіологічна межа – 85 Дб.

Звук плеєра може досягати 115Дб.

До теми: чому не варто вірити противірусним препаратам при захворюваннях ЛОР-органів – професор Сергій Безшапочний.

Відео зі сторінки Ольги Ружицької у соцмережі.

Автор: Ніна Король

Здоров'я 22 березня 2018, 16:00
  • Всього коментарів: 4

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції