«СливаFest»: в Опішні відроджують давні традиції приготування сливи-угорки. ФОТОРЕПОРТАЖ

15 вересня, 13:05   0

Опішня нині змагається за звання найпотужнішого туристичного центру Полтавщини. В області та й за її межами відомі кераміка, борщі, пиво з Опішні. А тепер серед брендів, якими приманюють гостей, з’явився ще один – опішнянська слива-угорка. І навіть не з’явився, а його заходилися популяризувати, як давно знаний навіть за межами України, проте забутий з часом продукт. Хоча й досі садки довкола садиб повні дерев, а господині понині частують родини різноманітними стравами зі сливами.

Отож 14 вересня відбувся фестиваль «СливаFest».

– Опішнянська слива відома давно. Наші бабусі-дідусі гнічені сливи возили і в Полтаву, і на Сорочинський ярмарок, і в Москву на продаж. Але традиція з часом занепала, тож ми вирішили її відродити. Прийшла ідея зробити фестиваль, подібний до іспанського Ла Томатіна (фестиваль помідорів, – прим. авт.), – розповів Микола Різник, голова Опішнянської ОТГ.



А все почалося з того, що пригадали рядки з «Енеїди» Івана Котляревського, де цар Латин подарував Енею:

«Лубенського шмат короваю,
Корито опішнянських слив,
Горіхів київських смажених,
Полтавських пундиків пряжених
І гусячих п’ять кіп яєць;
Рогатого скота з Лип’янки,
Сивухи відер з п’ять Будянки,
Сто решетилівських овець».


Микола Різник, координаторка фестивалю Вікторія Гончар і Костянтин Грубич (справа наліво) під час відкриття фестивалю

Коли ж робили історичну довідку про «корито опішнянських слив», то з’ясували, що у першій половині ХIХ століття український етнограф Микола Арандаренко писав, як опішнянські сливи продають в Москву та Харків.

Організатори отримали близько 150 заявок від охочих взяти участь у фестивалі – майстрів, підприємців, крафтових виробників. Але головною умовою поставити ятку з їжею була наявність в рецепті головного продукту свята – сливи. Тож на фестивалі можна було скуштувати і сир із чорносливом, і в’ялені томати зі сливами, і чорнослив у шоколаді, і сливові соуси до м’яса та багато іншого.



Мариновані й гнічені сливи

Справжньою родзинкою стали традиційні опішнянські сливи мариновані та гнічені. Саме про них писав історик і такі возили на продаж.

Для початку варто ж сказати, що унікальність опішнянської сливи-угорки, або як іще називають місцевий сорт «опішнянки», в тому, що доволі великі, м’ясисті плоди не містять зайвої вологи. Найкраще росте вона на глині, яка й дає унікальний смак. Аби посадити нові дерева, саджанці викопують біля старих садиб, щоб точно віднайти саме угорку.

Гнічена слива, аби зрозуміліше сказати, – це в’ялена у спеціальній «сушні» ягода. Про технологію розповіла Неля Немирюк, вчителька Колегіуму мистецтв в Опішні.

– Сливу миємо і даємо підсохнути. Сливу гнітити можна двома способами – або в печі, але це буде дуже довго і потрібно після сушки заново піч вишкрібати й обмазувати глиною, або в «сушні», – зазначила Неля Немирюк. – «Сушні» бувають двох видів – викопана у землі або у вигляді будиночка з цегли піч. На кількох поличках розкладають сливи, а за допомогою спеціальної топки подають у «сушню» тепло й димок. Для гнічення слив беруть виключно плодові породи дерева – груші, яблуні, вишні, сливи, абрикоси, адже горіх, сосна або береза дають неприємний запах і багато пилу. Слива висушується за 4-5 днів. Із чотирьох десятилітрових відер слив можна набрати трохи більше, ніж пів відра гнічених.


Маринована слива з чебрецем

Смачний гарнір до м’яса або закуска до міцних напоїв – угорка маринована. Її рецепт теж не хитрий, розповіла опішнянка Надія Москаленко:

– Берете на літр води – два столових стакани цукру, по столовій ложці солі й оцту. Сливи перший раз залити окропом, накрити на 15 хвилин. Злитий цей окріп і туди ж додати цукор, сіль і оцет, прокип’ятити з гілочкою чебрецю й залити сливи. Прокип’ятити маринад, залити сливи в банках, закрутити кришкою й закутати. Чебрець можна брати й лісовий чи польовий, чи домашній, з городу.

Звичайно ж сливу можна не тільки їсти, а й пити. Господиня Наталія торгує на фесті слив’янкою. Її до свята приготували близько 30 літрів. Напій доволі міцний – 38°.

– Варимо сливи із цукром, а як настоїться це все – додаємо мед і горілку. Настоянка стоїть близько тижня, – розповіла пані Наталія.



Костянтин Грубич на фестивалі розвідав близько двох десятків рецептів зі сливами

Особливим гостем і учасником «СливаFest» став ведучий Костянтин Грубич. У рамках фестивалю, на малій сцені, відбулося кулінарне шоу «Сливові фантазії опішнянських господинь». Тут готували шпундру й борщ із чорносливом, сливове ткемалі, вареники зі сливами й сливове варення нашвидкуруч.


Певно, найцікавіша страва – шпундра. Це традиційна українська страва, згадана Котляревським в «Енеїді». Шпудра, або ж шпундри, – смажена свинина, протушкована з буряком у буряковому квасі. Опішнянська ж варіація рецепту передбачає додавання гнічених слив.

Поки ж на пательнях шкварчало й у казанах кипіло, Костянтин Грубич спілкувався з опішнянками, які щедро ділилися з ведучим сливовими рецептами. Як він потім зізнався, дізнався про близько 20 страв зі сливами.

– Зрозумів, що потрібно приїжджати сюди на тиждень, щоб усе відзняти, – зазначив кулінар.
Пані Любов, наприклад, розповіла про цікавий спосіб консервування помідорів:

– Беру половину помідорів, половину слив. І рецепт той, що й зі звичайним оцтом, але оцту не кладу. Виходить потім дуже смачний сік у банці. Огірки таж закриваю так само з вишнями або сливами. Сливу тільки потрібно брати кислу, зеленувату, – розповіла господиня й запевнила, що така консервація зберігається добре, попри відсутність в рецепті оцту.

До теми: На Полтавщині вперше провели фестиваль «Смаколики Опішного» – страви оцінював ведучий Костянтин Грубич

Фестиваль наступного року можуть провести раніше

Звичайно ж можна було спробувати опішнянську сливу й у свіжому вигляді. Її принесли не тільки на фестиваль, а й продавали місцеві мешканці зі своїх садків просто на узбіччях вздовж дороги до стадіону. Щоправда, сливовий сезон вже майже минув і ці плоди не підходять для консервування, адже зовсім дозріли.

До речі, наступного року, зважаючи на те, що слива для приготування страв із неї має бути не перезрілою, фестиваль планують зсунути в часі приблизно на 5 вересня.

Те, що фестиваль відбудеться, анонсував Микола Різник. Цього року дали потужний старт, проробили основну роботу, тож наступні роки, сподіваються, все буде значно легше.

Підготовка до фестивалю тривала більше двох місяців. І це не тільки написання сценарію, залучення учасників, а й ремонт дороги, ремонт стадіону, підведення електроенергії.

– Ми пішли більш складним шляхом і почали робити нову локацію, на якій ніколи такого масштабу фестивалів не проводили. Такі заходи для того і потрібні, щоб відновлювати локації, приваблювати людей, які приїжджають, щось купують, а від цього виграє вся громада, – розповів Микола Різник.

Реалізація фестивалю стала близькою перспективою після того, як Опішнянська громада виграла в конкурсі проектів «Малі міста – великі враження» й отримала 350 тисяч гривень на проведення. Ще 150 тисяч гривень, за умовами конкурсу, мали додати з бюджету громади. Проте, за словами Миколи Різника, фінансування з місцевого бюджету сягнуло 2 млн грн.

– Це і дорога, і електрика, й інфраструктура, і все інше. Але це ж усе залишиться, що дасть можливість проводити й інші фестивалі. Ми поставили собі за мету проводити щонайменше чотири фестивалі на рік – День гончаря на початку літа, восени фестиваль слив, навесні Колодія, взимку – Миколая, – анонсував Микола Різник.

Читайте також: «Чарівна симфонія козацтва» – в Омельнику на Полтавщині триває Всеукраїнський фестиваль. ФОТО, ВІДЕО

Автор: Ольга Матвієнко

Дозвілля 15 вересня, 13:05

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції