13:20
Відверто про гроші, закриття шкіл і ФАПів та перспективи – голова найбільшої в Україні Засульської ОТГ
05 грудня 2019, 08:00 0
Засульська об’єднана територіальна громада – одна з найбільших сільських ОТГ не лише в Полтавській області, а й в Україні. Створена у 2016 році вона охопила майже ввесь Лубенський район, об’єднавши 11 сільських рад, це 38 населених пунктів на площі 60 тисяч гектарів.
Нині, згадуючи, як проходили громадські слухання, супротив очільників тодішньої районної адміністрації, Сергій Бондаренко, голова ОТГ, говорить, що громада, була створена не завдяки допомозі районної влади, а всупереч її діям. Плани були амбітні – створити ОТГ в межах усього району, проте частина сіл, все ж, побажали залишатися самостійними. Засульська об’єднана територіальна громада наразі єдина в Лубенському районі. Отримавши не лише більше прав, а й в рази більше відповідальності після об’єднання, голова та депутати сільської ради вирішили не лукавити і не загравати з мешканцями, потенційними виборцями. Для багатьох їхні методи й досі здаються радикальними – закриття п’яти малокомплектних шкіл, дитячого садка, частини ФАПів. Втім, Сергій Бондаренко переконує, що це робиться задля подальшого розвитку громади та якісної освіти. Відповідаючи на питання журналістів, голова Засульської ОТГ розповів про зміни, труднощі та перспективи.
Про децентралізацію
– У децентралізацію зразу не вірив і перше моє враження було негативне, я навіть виступав з такої позиції на сесії районної ради. А потім почитав, проаналізував і виявився серед тих, хто став її прибічником. Ще в грудні 2015 року були перші намагання повернути в «лоно колишнього колгоспу» Шершнівську, Войнихівську ради, які колись були бригадними селами колгоспу імені Жданова. Тоді кожен хотів бути центром громади й ідея розпалася. А з 2016 року почався активний процес створення ОТГ за підтримки голови районної ради Григорія Угляниці.
Про демографічну ситуацію
– У складі громади різні населені пункти: від чотирьох тисяч до 5 осіб. Разом 18 476 осіб, цифра може змінюватися в гірший бік, адже сьогодні, як і по всій Україні, демографічна ситуація дуже страшна. За десять місяців у громаді померло 270 осіб, – каже Сергій Бондаренко. Народилося лише 14. І це біда не тільки нашої громади, а загалом села.
Про доходи та видатки
– Нас часто порівнюють з колгоспами, але ми суттєво відрізняємося за принципом і призначенням. Бо головне завдання органів місцевого самоврядування – забезпечити послуги нашим людям: адміністративні – це надання різних довідок; освітні – якісна дошкільна та шкільна освіта; – медичні, культурні та комунальні послуги.
Власні доходи – 58%, міжбюджетні трансферти – 41%. Власні доходи формуються, перш за все із податку на доходи фізичних осіб – це 50%, 19% – це плата за землю, 12 % – акцизний податок, 16% – єдиний податок та інші надходження. Левову частину грошей із власних доходів, 52%, витрачаємо на освіту, на другому плані – охорона здоров’я.
До об’єднання спільна сума бюджетів усіх сільських рад, що стали потім старостинськими округами, становила приблизно 16 мільйонів гривень, а коли ми порахували ймовірні надходження в 2017 році, виходило близько 35 мільйонів. На 2019 рік власні доходи – майже 76 мільйонів гривень, міжбюджетні трансферти – понад 53 мільйони гривень. А на бюджет розвитку йде всього 10%.
Читайте також: Голова Новосанжарської ОТГ Інна Коба про об’єднання, перспективи розширення та складні стосунки з районом
Про медицину та закриття ФАПів
– Створили комунальне підприємство «Центр ПМСД Засульської сільської ради», де працює 9 сімейних лікарів. До складу підприємства входить:
– Центр ПМСД, АЗПСМ (амбулаторія загальної практики-сімейної медицини);
– 7 ПЗ (пунктів здоров’я);
– 21 ФАП (Фельдшерсько-акушерський пункт).
У 2018 році підприємство отримало службовий автомобіль для медичних працівників, що працюють у сільській місцевості, а також авто куплених за кошти Світового банку та обладнане сумкою-холодильником, що значно покращило якість та швидкість обслуговування пацієнтів Засульської ОТГ.
Ми отримали цю галузь через півроку після об’єднання, дуже складно та важко район нам її віддавав. Із 18 тисяч жителів близько 13 тисяч уклали декларації із сімейними лікарями. Згідно реформи на одного лікаря припадає 2 медсестри, це якщо з ним уклало декларацію 1800 пацієнтів. Сьогодні наша ситуація говорить про те, що жоден лікар та медсестра не мають такого навантаження. Коли підприємство отримало гроші з Національної служби здоров’я й постало питання виплати заробітної плати, виявилося, що грошей не вистачає. Що робити? Скорочувати медичний персонал, але надання послуги зменшувати не можна. Довелося прийняти рішення: скоротити медичний персонал ФАПів, але залишити самі приміщення. Складений графік і сюди виїжджають лікарі та медичні сестри. Якщо лікар сьогодні буде отримувати 5-6 тисяч скаже: «до побачення». Тому, щоб втримати цих людей, треба їм платити більш-менш нормальну заробітну плату. Тримати окремого медпрацівника ми не будемо, бо це просто нереально. Якщо підемо на такий крок, то втратимо всіх спеціалістів. Наше ж завдання – зберегти систему надання послуг. От і шукаємо оптимальний варіант. Звісно, десь виникають якісь неузгодженості, але повернення назад не буде
Зараз у Засуллі будується нова амбулаторія, у нас чимало зауважень до будівництва. Чомусь так сталося, що виконавцем робіт стала харківська фірма, яка тривалий час ремонтує злощасний міст між Засуллям та Лубнами. Та вплинути на цю ситуацію ми не могли, бо кошти з державного бюджету йдуть на рахунок області і замовником, як мосту, так і амбулаторії, є департамент будівництва обласної державної адміністрації. Неодноразово зверталися до керівника департаменту, до колишнього очільника ОДА щодо недоліків будівництва, от ми не бачили проекту, технагляду, але жодної реакції не було. Обіцяно було, що амбулаторію збудують до виборів Президента, не сказали тільки якого, але вона й досі будується. Нинішня амбулаторія знаходиться у старій дореволюційній будівлі.
Про сортування сміття
– Нещодавно трапилася можливість за спільні кошти місцевого й обласного бюджетів придбати сміттєсортувальну лінію і ми не могли її проґавити. Тепер це придбання спонукає нас пустити її в дію. Вирішуємо питання із земельною ділянкою, де її встановити. Логістика говорить, що її треба встановлювати поряд із трасою Київ-Харків. Тим більше ми так ідеально тут розміщені – поряд у нас залізниця, станція «Солоницька», яка дає можливість відвантажувати та отримувати вантажі, адже продукцію сортувальної лінії, яка йтиме на переробку, треба вивозити. Та сьогодні в громаді сміття тільки збираємо, сортування по дворах поки що немає ефекту, бо немає поки що кінцевого шляху відсортованого сміття.
Наше завдання сьогодні – зберегти систему надання медичних та освітніх послуг.
Читайте також: Бізнес на селі: не теорія, а практика – як у Сергіївській ОТГ на Полтавщині підтримують підприємців та жителів
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь