Як полтавці ввійшли до трійки найкращих у Школі мерів та написали стратегію міста

02 листопада, 08:32   0
Полтавська команда «Школи мерів» у редакції «Коло». Фото Андрія Іванова

Кваліфікованість мера в Україні зазвичай вимірюється його здатністю забезпечити базові потреби міста: ремонт доріг, вчасний збір сміття та стримування росту вартості проїзду в громадському транспорті. Між тим, окрім латання дірок у ЖКГ, керманич міста має мислити і більш стратегічно.  Навчають цьому, зокрема, на «Школі мерів» – таких собі «курсах підвищення кваліфікації». Полтавська команда також пройшла тут навчання і навіть увійшла до трійки найкращих.

Що таке «Школа мерів»?
«Школа мерів» – освітня програма комплексної підготовки міських голів та кандидатів на цю роль до управління містами в умовах децентралізації. Проводиться у Києві другий рік поспіль.

Хто вчиться на мерів?
Цього року заявки на участь у «Школі мерів» подали 34 команди. Із них відібрали 11. Більшість – 6 команд – очолили чинні міські голови. Полтаву на «Школі мерів» представила команда Вадима Ямщикова, депутата міської ради. До її складу ввійшли підприємці Олексій Сердюков, Дмитро Нальотов та Андрій Вавілін.  
Коло: Відбір до «Школи Мерів» суворий: один до трьох. Як ви потрапили на навчання й чому відібрали саме вас?
Олексій Сердюков: – Про проект ми дізналися від команди Лева Жиденка (лідер ВГП «Нова Полтава» – примітка авт.), який минулого року також тут навчався і порекомендував нам ці курси. Ми подали документи на конкурс, пройшли серйозну співбесіду. Гадаю, велику роль зіграло все-таки наше величезне бажання вчитися.
Дмитро Нальотов: – У приймальній комісії не дивилися на вік (ми наймолодша команда) чи досвід роботи в державних структурах. Шукали осіб, які зможуть активізувати людей у містах. Адже нині, в умовах децентралізації, саме на активність міст покладають роль у розвитку країни. Якщо мер ефективний – у місті почнуться якісні зміни.

  Коло: Як проходило навчання?
Вадим Ямщиков: Ми прослухали 8 тематичних модулів. Вивчали, як залучати інвесторів, законодавче поле в роботі міського голови, урбаністику, що таке маркетинг міста, ефективний муніципалітет, управлінські комунікації і, головне – як бути чиновником і при цьому залишатись нормальною людиною.
Олексій Сердюков: Усі наші лектори – практики. Чинні та екс-мери, топ-менеджери, міністри – люди, які на ділі знають як керувати містом. Це дуже надихає. Розглянули досвід українських та польських міст, яким вдалося запровадити інноваційний підхід. Пройшли тижневе стажування у Польщі – і далі два місяці працювали над стратегією Полтави.
Коло: Але в Полтаві уже є генеральний план розвитку, і, здається, їх навіть кілька. Як це все узгодити з вашою стратегією?
Вадим Ямщиков: Я відповім на прикладі Львова. 2007 року це місто мало близько 120 стратегій. Деякі лежали в ящику, деякі намагались самостійно запроваджувати, але якби запитати у львів’янина, яка ж стратегія міста – ніхто б не відповів. Тож нинішню стратегію у Львові розробляли 2 роки, виїздили у мікрорайони, обговорювали з населенням. І тепер навіть нельвів’янин знає, що Львів – місто відкрите для всіх, центр туризму. Хоча навіть ця успішно запроваджена стратегія не ідеальна – як виявилось, що не всі жителі міста схвалюють наплив туристів.
Дмитро Нальотов: От полтавця нині запитайте: хто ми?  «Айтішники», аграрії, нафтовики? Які в Полтави довгострокові цілі, куди ми рухаємось? Відповідь на ці питання дасть стратегія.
Олексій Сердюков: Стратегія – це позиціонування міста й шляхи досягнення цієї мети. Місто має для себе вирішити, яким воно хоче себе бачити через 10 років і всі зусилля направити саме в цю конкретну точку, а не просто хаотично розвиватись, як це відбувається наразі.
Дмитро Нальотов: Полтава розташована між трьома великими мегаполісами – Харків, Дніпро, Київ – містами, де люди постійно поспішають, багато часу проводять у заторах. І між ними – Полтава – тихий куточок, де можна якісно провести час, бо все – на відстані 30 хвилин пішки: дитячий садок, офіс, дім, улюблена кав’ярня.
Вадим Ямщиков: Львова з туристичними навалами ми в Полтаві не хочемо. У нашому розумінні Полтава – екологічно чисте місто з високим культурно-історичним та туристичним потенціалом, яке живе за рахунок сервісних підприємств та аграрного сектору. Ми пропонуємо три постулати полтавської стратегії: екологія, культура й туризм, сервісна економіка.  
Олексій Сердюков: Якщо є стратегічна мета – екологія, отже, потрібно вивести Полтаву в лідери за конкретними показниками: чистота повітря, води, відсутність забруднювальних підприємств. Коли ми зробимо, тоді й будемо заявляти, що ми найбільш екологічне місто, запрошуватимемо до нас жити й працювати, купувати чисті екологічні продукти.  
Вадим Ямщиков: Якщо стратегічна мета – духовність та культура, то це треба упакувати й продати на сучасному рівні, без «шароварщини». Бо Котляревського туристам у Полтаві показують на рівні його садиби. А можна зробити мурал із його зображенням, у театрі – нові постановки за його п’єсами, фестивалі – новий культурний продукт, по який їхатимуть у Полтаву.
Олексій Сердюков: Те саме з сервісною економікою та аграрною промисловістю. Відомо, що Полтавщина – газова столиця України, де добувається 80% усього українського газу. А отже, іноземні компанії зацікавлені у створенні тут своїх філіалів і тут найкраще формувати ринок послуг: фірм із обслуговування свердловин, постачання обладнання та технологій. Самі нафтогазодобувні роботи проходитимуть за межами міста, звісно, але Полтава буде центром, де розташовуватимуться офіси фірм та підрядників. Так само – й аграрна промисловість.
Дмитро Нальотов: Стратегію ми донесли до екзаменаційної комісії – і вони підтвердили, що це дієво. Тепер потрібно, щоб люди й бізнес повірили, що 2030 року Полтава буде саме такою, і «знизу» змусити владу це робити.
Вадим Ямщиков: У ХХІ столітті конкуренція іде не між країнами, а між містами: за жителів, за інвестиції. Якщо місто не матиме стратегії, бізнес-плану, бренду – воно приречене на невдачу. Якщо в нас не буде робочих місць та інвестицій – молодь поїде працювати і жити у Польщу.
Дмитро Нальотов: До речі, про польський досвід. У Люблінському університеті на українськомовному факультеті щороку навчається близько 3 тисяч студентів. 90% там залишається після закінчення навчання. Етнічні ж поляки їдуть жити вглиб Європи – і коли Польща зрозуміла, що людей у неї не вистачає, то побудували так систему, щоб українців прийняти та адаптувати. У Люблінському муніципалітеті, де ми проходили практику, ледь не половина молодих чиновників українського походження.
Олексій Сердюков: Ще одне з яскравих вражень від Польщі – там постійно щось будують: автобани, вокзали. І всюди Європейський Союз фінансує 50-80% вартості проекту. Проте, як кажуть самі поляки, інвестиції з європейського банку – це лише 20% успіху. 80% успіху – люди.
Коло: Мер Полтави неодноразово заявляв про бажання поїхати до Вінниці переймати досвід. Але так і не поїхав. Ви у Вінниці були на стажуванні. На Вашу думку, у чому секрет успіху цього міста?
Олексій Сердюков: Ми у Вінниці всім ставили те саме питання: як у вас так вийшло? І відповідь починалась приблизно однаково: 2008-го ми обрали молодого мера Володимира Гройсмана, який зібрав команду...
Дмитро Нальотов: А якщо в деталях, то найбільше у Вінниці нас вразила робота ЦНАПу. У Полтаві він також є, але ця установа якісно дуже відрізняється від вінницької «колеги».  
Вадим Ямщиков: А якщо говорити про успішні українські міста, то, окрім Вінниці, Львова, можна назвати Дніпро. Там міський голова Борис Філатов зібрав у мерії молодих менеджерів із «Приватбанку», людей із бізнес-структури... Загалом, уже скоро буде видно тенденцію: які українські міста розвиваються швидко, а які падають униз.
Коло: Як утілити вашу стратегію?
ДмитроНальотов: Можна її реалізовувати «згори»: мер збирає всіх, б’є кулаком по столу: ми екологічне місто. А є процес знизу, як ми зараз збираємось робити. Він більш тривалий. Ми спілкуємось зі стейкхолдерами (причетними сторонами), людьми, які підтримують ідею і просувають її, поступово обростаємо союзниками, і врешті-решт створюється критична маса, яка змушує владу працювати у цьому напрямку.


Коло: Що ще робите, окрім навчання у «Школі мерів»?
Дмитро Нальотов: Ми входили до робочих груп із запровадження системи iGov, Prozorro та електронного документообігу в облраді. Цей процес буквально недавно розпочався. Уся інформація буде іти тільки через комп’ютер. Тема сучасна і дуже полегшує життя, але процес непростий і потребував довгих перемовин.
Олексій Сердюков: Також ми розробляємо туристичну стратегію Решетилівки. Голова обласної ради Олександр Біленький нашу ідею підтримав. Тим паче, що вона за 32 км від Полтави, поруч – Опішня,  хороший туристичний маршрут.
Дмитро Нальотов: До речі, ви знали, що стратегію Полтави розробляє і німецьке агентство GIZ? До 2018 року їх представники мають розробити концепцію розвитку 4 українських міст: Полтави, Житомира, Вінниці та Чернівців, показати, який вигляд міста можуть мати за 10-15 років, щоб привабити серйозних інвесторів. Ми також у робочій групі цього проекту. Як бачите, тема стратегії міста зараз дуже актуальна.
Коло: У складі вашої команди депутат міської ради, можливо, вам легше буде проштовхувати свої ідеї «нагору»?
Вадим Ямщиков: Боротися проти «ширки» з 35 голосами в міській раді дуже важко, якщо в опозиції їх лише 15. Хоча не хотів би себе позиціонувати як опозиційний депутат. Хочеш щось змінити у місті – треба співпрацювати з іншими. Я більше себе позиціоную як депутат, який хоче запропонувати альтернативу розвитку нашого міста.
Дмитро Нальотов: Тим паче, що зараз у місті, крім депутатського корпусу, сконцентровано багато організацій, які переймаються розвитком Полтави і за якими ідуть полтавці. І їхня критична маса скоро стане голосом, який не можна буде ігнорувати владі. Полтавська платформа, «Сітілаб», Батальйон небайдужих, «Нова Полтава», «Школа мерів», GIZ та інші – приклади конструктивного громадянського сектору.
Олексій Сердюков: І не треба цим організаціям навколо бренду об’єднуватись, кожна структутра у своєму напрямку працюватиме – урбаністи – це одне, підприємці – інше. Але ідея у всіх має бути спільна – хочемо жити в нормальному місті.
На початку грудня у Києві пройде міжнародний конгрес мерів. В одному з блоків конгресу запланована презентація 4 найкращих стратегій «Школи мерів». Тож наша полтавська команда отримає можливість показати програму нашого міста експертам найвищого рівня й отримати від них консультації. Як ці знання втілюватимуться у життя, залежить від активності випускників «Школи» та від бажання полтавців змінювати своє місто.

Автор: Тетяна Цирульник

Інтерв'ю 02 листопада, 08:32

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції