Ковальський фестиваль на Полтавщині відзначив свій п’ятирічний ювілей. ФОТО

19 серпня, 14:07   0
Коваль з Миргорода Олег Пилипенко. Фото Ольги Матвієнко

Учора, 18 серпня, у Миргороді відбувся Український ковальський фестиваль ножових майстрів. Традиційно локація з горнилами розгорнулася в парковій зоні, на березі річки Хорол.

На Свято вогню до міста-курорту прибули 36 ковалів і ножових майстрів з Трудолюба, Гоголевого, Кременчука, Лохвиці, Горішніх Плавнів, Полтави, Харкова, Запоріжжя, Рокитного, Львова та Києва.

Як завжди, учасники розпочинають фестиваль урочистою ходою на чолі з ансамблем мажореток Миргородського будинку культури й духовим оркестром імені Івана Шатравки.

Довідка «Кола»
Заснував фестиваль 2013 року Петро Федоряка з села Трудолюб Миргородського району. Із початком російсько-української війни, 2014-го, коваль вирушив на Схід добровольцем і поклав своє життя за нашу державу. Відтоді на кожному фестивалі вшановують його ідейного натхенника, а кожен виготовлений сонячний годинник присвячують одному з «небесних ковалів», які загинули за Україну. Другий часомір присвячений київському ковалю Григорію Матяшу, третій годинник викуваний на честь коваля Дмитра Назаренка з Кременчука, четвертий присвячений пам’яті Сергія Рибченка (м. Нікополь). На цьогорічному фестивалі викували годинник, яким вшанували коваля Андрія Дьоміна з села Великий Глибочок Тернопільського району.



Читайте також: Національний фестиваль гончарства в Опішному: як це було 2018-го. ФОТО, ВІДЕО

Привітали учасників і гостей заходу міський голова Миргорода Сергій Соломаха та меценат свята Дмитро Горячкін. Хвилиною мовчання присутні вшанували ковалів, які загинули в неоголошеній війні на Сході України. Офіційно п’ятий фестиваль ножових майстрів відкрили Державним славнем.

Рік у рік фестиваль розростається, перетворюється на містечко майстрів. Зараз до ковалів та ножарів уперше приєдналися гончарі, розповідає Валентина Федоряка, організаторка заходу, дружина загиблого Петра Федоряки.

– Цього року великі частини годинника виготовили в «Кузні Петра», бо, як показує досвід, дуже складно за один день завершити роботу, – каже Валентина Миколаївна.

Тож робота над часоміром стартувала там, а решті ковалів дали завдання виготовити деталь певного формату й прикріпити до цього годинника.

– Як і раніше, працюватиме сьогодні дитяча кузня, адже діти повинні це робити, знати й уміти. Відбудеться також кування весілля. До речі, у нас буде пара, яка сьогодні одружилася, – розповідає пані Федоряка.



Цьогоріч організатори змінили умови аукціону.

– Зазвичай у «Кузні Петра» робили ножі й потім продавали їх на фестивалі. Нині ж тут представлять сокиру, яку виготовили на фестивалі в Трудолюбі, і ніж Петра Федоряки. Це досить дорогі лоти, але ми хочемо розділити виручені кошти: частину віддати в дитячий будинок, а по-друге, допомогти ковалеві, засновнику школи традиційного ковальства в Україні, Богдану Попову, якому зараз в Інституті травматології роблять серйозну операцію на нозі (він перерізав ногу), – каже Валентина Миколаївна.

На заході чотири команди ковалів змагалися, хто краще й швидше виготовить мачете. Унаслідок апробування щойно зроблених клинків перемогли киянин Сергій Кучер і коваль з Гаврилівки Олександр Середюк. Чоловіки не приховують, що заради перемоги не знехтували хитрощами – обрали дещо тоншу з запропонованих деревин і найсильнішого рубача.

– Перерубали дрючок за вісім ударів, на два удари завдали менше, ніж суперники. Але ще, крім сили, треба розум, щоб зробити клинок, форма якого повинна забезпечувати найефективніше проникнення в тіло предмета, – говорить Олександр Середюк.

Трудолюбівські ковалі – учасники багатьох міжнародних фестивалів. Продемонструвати свою вправність вони їздять до Ізраїлю, Румунії, Польщі, Австрії, Литви, Данії, розповідає Станіслав Красюк («Кузня Петра»). За його спостереженнями, найбільше ковальство розвинуте на батьківщині Моцарта:

– Найкраще в Австрії. Там ще зі школи вчать різних ремесел: ковальства, різьби по дереву, роботи зі шкірою тощо. Це роблять для того, щоб після закінчення школи діти могли цим заробляти собі на життя.



Ніка Музичко, яка в ковальській справі вже чотири роки, на фестиваль до Миргорода приїхала вперше:

– Ми тут командою зі Львова. Он троє людей працює, але ще є, тож цьогоріч велике львівське представництво. Ми всі робимо деталі до сонячного годинника. Це п’ятий фестиваль, тож виготовляємо символічні «п’ятірки». Також привезли на продаж свої невеличкі вироби.

Олег Пилипенко уже близько шести років займається литвом у землю, говорить, що це його життя. Технології, за якою працює коваль, уже близько п’яти тисяч років. Чоловік від ковальства отримує не лише задоволення, а й достойний прибуток. Щоправда, каже, і працювати потрібно чимало. На фестивалі ножових майстрів пан Олег проводить майстер-клас із виготовлення сокири:

– Виготовляємо сьогодні саму металеву частину сокири, без руків’я.

Читайте також: На фестивалі в Полтавській області приготували п’ятдесят видів борщу й варили самогон. ФОТО



Проект цьогорічного сонячного часоміра почали розробляти практично через тиждень після закінчення минулорічного фестивалю ножових майстрів, говорить Роман Марюта, трудолюбівський коваль з «Кузні Петра»:

– Ми збираємося, традиційно аналізуємо недоліки заходу, складаємо план і через тиждень – 10 днів починаємо працювати над наступним сонячним годинником. Тому, можна сказати, що активно півроку точно працювати. Раніше ми виготовляли годинники саме на фестивалі. Цьогоріч вирішили змінити формат – зробити часомір, а тут виготовити деталі, доповнити його. Подивимося, як це все вийде, експериментуємо, бо потім доводиться багато доробляти й годинники виходять неточні, тож для цього потрібно більше часу.  

Цьогорічний проект – ідея Дмитра Горячкіна та Романа Марюти. Реалізовує ж його син пана Красюка, Станіслав Красюк. Хлопець каже, що практично виконував технічну роботу:

– Відсотків 80 ми зробили в кузні всією нашою командою, бо велику об’ємну річ дуже непросто створити, а вже тут її оздобимо.

Де встановлять викуваний сонячний годинник, організатори фесту наразі не знають. Кажуть, це згодом вирішить міська влада.

Автор: Наталка Сіробаб

Суспільство 19 серпня, 14:07

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції