Перевірки підприємців у Полтаві інспекторами Держпраці: до кого прийдуть у першу чергу

24 січня 2017, 12:20   0
Сергій Щербак. Фото – Надії Труш

Пропонуємо дізнатися, коли у двері вашого підприємства можуть постукати працівники Держпраці у Полтавській області: коли маєте право не відчинити та що робити, якщо ви – працівник, якого роботодавець змушує перейти на неповний робочий графік.

Нагадаємо, попри встановлену законом категоричну заборону, контролюючі органи час від часу влаштовують перевірки підприємцям. А з січня нового року взялися за цю справу з ще більшим завзяттям. Раніше ми розпочали дізнаватися про те, що ж несуть за собою перевірки підприємців – справедливість чи спробу контролювати бізнес. Про ситуацію «Коло» поговорило із керівником Управління Держпраці у Полтавській області Сергієм Щербаком.

Ця установа – одна із багатьох, яка має право прийти із перевіркою на те чи інше підприємство. Як розповів Сергій Щербак, управління має чотири основні завдання.


Планові перевірки Управління Держпраці у Полтавській області проводить раз на 5 років

– Промислова безпека і охорона праці: це та зона відповідальності, яка раніше була у компетенції Держгірпромнагляду. Сюди входить охорона праці, гірничий нагляд, нагляд за вибуховими речовинами промислового призначення. Інша функція, це нагляд за дотриманням законодавства про оплату праці і зайнятість населення. Також до компетенції  Держпраці передали функції гігієни праці, які були раніше у Санепідемслужби (профзахворювання, професійні отруєння, проведення медоглядів тощо). І останнє – це експертиза умов праці. Поки що цей напрямок «пробуксовує» через відсутність змін до законодавства. Раніше ці функції виконували фахівці департаменту соціального захисту, мається на увазі експертиза умов праці пільгових категорій (працівники, що працюють зі шкідливими умовами праці). Наприклад, зварювальники тощо, – говорить Сергій Щербак.

За місяць Управління Держпраці отримало 12 скарг через скандальні 3200

Як розповів Сергій Щербак, з початку року Управління Держпраці в Полтавській області отримало 12 скарг стосовно порушення оплати праці. Люди скаржаться на те, що їх переводять на неповний робочий день та не виплачують мінімальну заробітну плату у повному обсязі. Найбільше скаржників – у Полтаві та Кременчуці. Також надходили повідомлення із Пирятина, Нових Санжар, Миргородського та Кобеляцького районів.

Фахівці з експертизи праці Управління Держпраці у Полтавській області за минулий рік провели 144 семінари і наради з роботодавцями. Позапланово перевірили протягом 2016 року 86 підприємств, за результатами перевірок направили 26  приписів, а по 18 посадовим особам передали матеріали до судових органів про притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Як і коли відбуваються планові перевірки

Сергій Щербак запевняє, що через перевірки, які наприкінці минулого року анонсував Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, суть роботи Управління Держпраці не змінилася.

– Щодо так званого мораторію, то тут є зміни в законодавстві. Згідно статті 6 Закону про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Держпраці виключили з дії цього закону. Тобто ми проводимо перевірки, і мораторій нас не стосується. Це відносно планових перевірок. Тому що є певні обмеження згідно закону «Про основні засади державного нагляду». Що стосується позапланових заходів нагляду, не можемо піти на будь-яке підприємство, в будь-який час. Більшість перевірок проводимо за зверненнями фізичних чи юридичних осіб. За січень ще не було інформації, а за минулий рік – 1219 звернень. Тобто трошки більше сотні звернень у місяць. По кожному зверненню ми повинні провести певну роботу. Це може бути перевірка із виходом на підприємство, також запрошуємо суб’єктів господарювання до нас, із тими документами, які стосуються порушень прав громадян.

Про планову перевірку мають повідомити письмово за 10 днів до її проведення.

– Про планові перевірки попереджуємо за 10 днів. Для того, аби таку перевірку провести згідно до чинного законодавства, ми повинні до 15 грудня запланувати ці перевірки, погодити їх із Мінекономрозвитку. Як це відбувається: подаємо свої пропозиції до центрального апарату Держпраці, а Мінекономрозвитку  погоджує цей план. Згідно цього плану мають право  проводити перевірки різні наглядові органи, комплексно: наприклад, можуть бути представники ДСНС, Держспоживнагляд, Держпраці. План перевірок є у вільному доступі на сайті Держпраці та Мінекономрозвитку, його кожен може подивитися. Крім того, що попереджуємо про планові перевірки за десять днів, інспектори йдуть за різними напрямками. Скажімо, охорона праці –  це не лише загальні питання, а і електробезпека, і газовий нагляд, котлонагляд, охорона надр, – пояснює Сергій Щербак.

Коли перевіряючі прийдуть без попередження

Одна справа на трьох: відтепер Пенсійний фонд повідомлятиме ДФС та Держпраці про роботодавців-порушників.

– Так, ми отримуємо згідно із договором між Держпраці, Державної фіскальної служби і Пенсійного фонду, дані про ті підприємства, де не дотримуються мінімальних гарантій з оплати праці або не надають звіти до фіскальної служби. Аналізуємо ці списки, визначаємо підприємства, де є найвищі ризики. І йдемо із позаплановою перевіркою, – говорить Сергій Щербак.

Де працівників-нелегалів найбільше:
15% – роздрібна торгівля.
5-6% – підприємства агропромислового комплексу, зокрема, фермерські господарства, де є сезонні роботи.
5% – працівники на об’єктах будівництва.

– Ці напрямки беремо у першу чергу. Але ми маємо мати підстави, аби піти з перевіркою на таке підприємство. Має бути звернення громадян, або інформація з ДФС чи Пенсійного фонду, – зазначає Щербак.

Анонімки до уваги не братимуть

Анонімки і звернення на кшталт «я розкажу про свого сусіда» –  не розглядатимуть.

– Кожен має право за захист своїх інтересів. Якщо ви зателефонуєте, і повідомите, що, умовно кажучи, у вашого сусіда працює неоформлена людина, то ми у відповідь дамо рекомендацію, аби цей працівник сам написав заяву про те, що він неоформлений. Тобто людина, чиї права порушено, має сама звернутися. Минулого року отримали 70 звернень, які не відповідали вимогам Закону України «Про звернення громадян», – каже Сергій Щербак.

Як документи слід вимагати від перевіряючих

– Направлення на проведення перевірки, в якому вказуються конкретні питання, які повинні перевірятися та вичерпний перелік тих осіб, які йдуть на перевірку.
– Посвідчення інспекторів.
– Крім того, інспектор, який прийшов на те чи інше підприємство, повинен зареєструватися у журналі перевірок уже у самому підприємстві.

Який «впаяють» штраф, якщо не впустити перевірку

– Минулого року були факти, коли не допускали перевіряючих.  Але з 1 січня через внесені зміни у законодавство, якщо інспектора  з питань праці не допустили до законної перевірки, то фінансова санкція – 96 тисяч гривень. Якщо не допустили до перевірки інспектора з питань легалізації праці – 320 тисяч гривень за не допуск за кожен візит, – розповів Сергій Щербак.
Також керівник Управління Держпраці наголосив на проблемі, що на область працює 24 інспектори з питань праці їх відомства. Тобто вони розташовані не у кожному районі територіально, але разом з тим за кожним районом закріплений інспектор, а у деяких – по кілька.

Перевірки міською владою поки що – незаконні

За словами Сергія Щербака, при кожній райдержадміністрації створені групи з легалізації праці задля виявлення неоформлених працівників.

– В такі групи включені представники адміністрацій, міськвиконкомів, працівники державної фіскальної служби, представники Держпраці, Пенсійного фонду, якщо необхідно – запрошують представників поліції для ідентифікації особи, яка знаходиться на робочому місці. Такі групи виходять на так звані рейди спостереження, складають відповідні акти і направляють їх нам. На підставі цих актів ми потім проводимо позапланові перевірки, які погоджуємо із центральним апаратом, – пояснив Щербак.

З 1 січня органи місцевого самоуправління отримали право проводити перевірки в галузі дотримання законодавства про працю і накладати штрафні санкції на порушників.

– Але поки що механізму немає. Тобто повноваження є, а от самого механізму, як ці повноваження впроваджувати, поки що немає. Спершу перевірки будуть відбуватися у містах обласного значення і ОТГ, а потім у інших населених пунктах, – зауважив посадовець.

Тобто, по суті, якщо у Полтаві представники міськради з’являться найближчим часом із рейдом на те чи інше підприємство, перевіряючих мають повне законне право не допустити до перевірки, адже механізм їх дій законом ще не врегульовано.

Про штрафи і «розплідник» корупції

Сергій Щербак розповів про штрафи, які доведеться платити. Зокрема, 96 тисяч за кожного виявлено неоформленого працівника.

– Норма про штрафи далеко не нова. Штрафи «прив’язані» до мінімальної заробітної плати. В минулому році  було близько 43 тисячі гривень. Що стосується Кодексу про адміністративні правопорушення, то там штрафи «прив’язані» до неоподаткованого мінімуму, тобто 17 гривень. Якщо штрафі на працівника, то це від 36 до 68 гривень, якщо на посадову особу – від 170 і до 1700-3400 гривень. Якщо інспектори з охорони праці мають право самі накладати штрафи, то інспектори з праці направляють протоколи до суду і вже потім суд  вирішує питання про штраф. За минулий рік 70% протоколів задоволено про адмінпорушення, у 30% обходилися усним попередженням, – говорить Щербак.

Він переконаний, що перевірки – крок до того, що люди навчатимуться культурі сплати податків.

– Зараз підприємців лякають великими штрафами. Але я скажу, що у цивілізованих країнах несплата податків – одне із найтяжчих правопорушень. Чому б у нашій країні не посилити відповідальність, аби дійсно наповнити бюджет, Пенсійний фонд? – апелює Сергій Щербак.

Також він не виклює можливості росту корупції, але сподівається на совість підприємців.

– Ризик, що може побільшати фактів корупції, звичайно, є, але разом з тим є профілактична робота з інспекторами, наприклад, комплексне навчання наших інспекторів з антикорупційного законодавства. Постійно проводимо роз’яснювальну роботу.  Загалом,  ризики завжди є, але для цього у нас і існують правоохоронні органи. Хабарництво має дві сторони медалі: з одного боку – людина, яка пропонує, з іншого – та, що бере неправомірну вигоду. Все має бути на совісті і тих підприємців чи об’єктів господарювання, – зауважив Сергій Щербак.

Автор: Надія Кучер

Бізнес 24 січня 2017, 12:20

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції