«Я радію, коли підприємці беруть гранти»: Альона Гончаренко, керівниця Дія.Бізнес у Полтаві розповіла про підтримку бізнесу під час війни

14 вересня 2023, 14:41 0

Рівно 2 роки тому, 14 вересня 2021 у Полтаві розпочав роботу Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес. Про результати роботи Центру, нові виклики і пріоритети роботи ми розпитали Альону Гончаренко, його керівницю.

«Ми чітко бачимо свій вектор роботи»

– Коли ми тільки розпочинали діяльність, це був центр «для всіх і про всіх» підприємців, – розповідає Альона Гончаренко. – Зараз же ми чітко бачимо свій вектор: в першу чергу це жіноче підприємництво. Так історично склалось, що 63 % відвідувачів нашого центру – це жінки, і ми для них тепер готуємо окремі підприємницькі програми. Також зараз беремо курс на розвиток ветеранського бізнесу: багато людей повертаються з фронту, є державні та міжнародні програми, які починають це підтримувати. Військові, звісно, повинні мати в першу чергу соціальну і психологічну реабілітацію, а ще – можливість зануритись у роботу. Ми і до цього співпрацювали у цьому напрямку, у нас був уже спільний проєкт з Асоціацією ветеранів і учасників АТО, зараз ми продовжуємо роботу і це важливий вектор на 2024 рік.

2021 рік. Технічне відкриття Дія. Бізнес

За словами керівниці Дія.Бізнес, у центрі їх уваги: мікро- й малий бізнес.

– Середньому бізнесу ми уже не цікаві, а от початківці – це наш постійний відвідувач. Підприємці, які приходять за новими знаннями, ідеями, хто знає, що хоче займатись підприємництвом, але не знає, з чого почати. Їм ми промальовуємо дорожню карту, робимо вузькопрофільні консультації, підказуємо, до кого ще потрібно звернутись, яку форму оподаткування обрати. Тут же й навчання пропонуємо: де взяти гроші на старт бізнесу, гранти і не гранти, – зазначає Альона Гончаренко.

«Я дуже радію, що підприємці не бояться і беруть гранти»

Зворотній бік війни й трагедії, яку зараз проживають усі українці – це велика кількість проєктів на підтримку бізнесу та економіки України. Тому, за словами керівниці Дія.Бізнес, нині зросла кількість підприємців, які хочуть працювати з грантами і допомогою:

– 2 роки тому, коли ми розповідали про гранти, підприємці ну дуже рідко хотіли іти у це: була недовіра і складно було їм. Зараз же кожного місяця ми робимо курс подій і кожного разу у нас повна зала. Люди ходять системно, навчаються, бо розуміють, що це все реальні гроші і їх можна отримати. Зокрема, державна програма єРобота. Скажу відверто: рівень відмов дуже невисокий, і, відповідно, висока імовірність отримати ці гроші – люди охоче йдуть на це. Навіщо брати кредит, якщо ти можеш безповоротній грант отримати? Ще один великий плюс – кожні 3 тижні дають відповідь. Тобто якщо у міжнародного грантодавця можна чекати 2-3 місяці відповідь, то тут кожні 3 тижні ти уже вкурсі: дали чи не дали і рухаєшся далі. ЄРобота це дуже класний напрям і я радію, що підприємці не бояться і беруть ці гроші.

«Варіанту не відкритись не було»

Після вторгнення Дія.Бізнес у Полтаві призупиняла офлайн роботу з 24 лютого по 15 жовтня 2022.

– Ми працювали онлайн, здому. Була велика національна гаряча лінія підтримки Дія.Бізнес. Ми інтегрувались: консультували не лише по підприємницьким питанням, а й по питаннях переселення, пошуку гуманітарних можливостей. Згодом ця гаряча лінія перейшла на формат «де знайти місце для релокації бізнесу». А потім, коли уже відбулось певне пожвавлення активності життя, ми вирішили відкриватись заново. Скажу відверто: це був великий ризик і страх відкриватись тут. Бо поруч облдержадміністрація, наша будівля – скляна. Але варіанту не відкритись не було. Ми працюємо, – згадує Альона Гончаренко.

Полтавська Дія.Бізнес першою на Лівобережжі відновила роботу після вторгнення

До слова, полтавська Дія.Бізнес стала першим Центром підтримки підприємців на Лівобережжі, який поновив офлайн роботу після вторгнення.

– В Україні було 2 Центри, які взагалі не закривались: Тернопіль та Ужгород. У них не було такої потреби, був великий притік людей у певний період часу. Тобто у той період минулого року ми були єдиними на Лівому березі, хто відкрився. Уже Кривий ріг працює, Одеса відкрилась не так давно. Буча, слава богу, відновилась, там Центр постраждав, вони робили ремонт і перевідкривались.

Чим відрізняється Полтавська Дія Бізнес від Центрів у інших регіонах

Консультанти усіх Центрів підтримки підприємців об’єднані у мережу. Але у кожного регіону є свої вузькопрофільні напрямки.

– Наш консультант по оподаткуванню може відповісти на запит людини з будь-якого міста України. Наш вузький напрям – це юридичні питання, оподаткування, маркетинг та таргетована реклама, РРО, ПРРО. У цих питаннях наші консультанти найбільш компетентні, – пояснює Альона Гончаренко. – Ужгород і Тернопіль, наприклад, працюють більше по експортним програмам, це зрозуміло, бо до кордону і запитів підприємців.

До слова, наша полтавська Дія.Бізнес - лідер за показниками відвідуваності та кількістю наданих консультацій.

«Моя задача – заохотити донорів прийти на субрегіональний контекст»

Ще одна задача і перспектива, яку Центр повинен досягти – розробка субрегіональних програм підтримки бізнесу.
– Хочу, щоб Дія.Бізнес локальна давала можливості розвитку місцевим підприємцям. Я планую з певною періодичністю їздити у райони, таке собі роуд шоу. Дуже велика кількість ВПО приїхала у наш регіон, у Миргороді багато людей, у Гадячі, і вони не знають про багато можливостей, які у них є, – зазначає Альона Гончаренко.

– Мені б хотілось, щоб була субрегіональна програма надання коштів. Західні регіони давно цю історію практикують: вони мають співпрацю з донором і гранти видаються лише на їхній регіон. А до нас не доїжджають. Це моя задача – заохотити, змотивувати донорів прийти на субрегіональний контекст, бо, скажу відверто, поки що наші бізнес плани і заявки програють по багатьом напрямкам. Грантові проєкти зайшли на захід України десятки років тому і давно працюють там, це не лише про бізнес, а й про муніципал мова. Для нас це більш нове. І велика задача –навчити людей, ми щомісяця робимо ці навчалки, щоб вони мали вміння залучати кошти. Бо це тільки здається, що воно легко, а уже на перших кроках проєктних заявок видно, що людям складно. Ми недавно провели у своєму центрі дослідження: у чому проблема малої кількості грантів у нашому регіоні? – Виявилось, проблема у тому, що ми не подаємо заявки. Лише 18 % людей, які проходять наші грантові тренінги подаються на гранти.

Проблема, за словами керівниці Дія.Бізнес – у перфекціонізмі.

– Люди вважають, що їхня заявка не зовсім класна, що ще не до кінця вони навчились. Є такі, які ходять уже на 3-4 навчання, я підходжу питаю: «Ну чому не подаєшся?» – «Та я ще не знаю нічого». Не вистачає людям впертості, віри у свої сили, хочуть зробити ідеальну грантову заявку. Також часто дивляться на грантові заявки лінійно: якщо в точності не відповідають її умовам – не подають. Але ж можна трохи «підкрутити» заявку під вимоги грантодавця, не втративши при цьому свою ідею. Я кажу: не знаєте, як це зробити, прийдіть до нас, ми допоможемо. Бо дуже шкода, коли люди витрачають стільки ресурсів, дійсно займаються підприємництвом – і не роблять останній крок через страх, – каже Альона Гончаренко.

«Не Європа повинна підлаштовуватись під український експорт, а ми під їх умови»

Окреме питання про навчальні програми з експорту. Адже, не секрет, що до 24 лютого 2022 дуже велика кількість українського експорту ішла на росію і Білорусію.

– Підприємцям треба допомогти знайти інші варіанти експорту і ми їх шукаємо. Для експорт у Європу нам потрібно перелаштовуватись, а не європейський ринок під себе підлаштовувати, – переконана Альона Гончаренко.

– Зараз багато освітніх програм і якщо ти знаєш, у яку країну хочеш постачати, то звернутись є куди. Тим більше, що наша керуюча структура – це Офіс з розвитку експорту і підприємництва. Підприємець може туди прийти, розповісти, який має товар і його проконсультують, у якому регіоні це може бути затребувано, допрацюють дорожню карту, розкажуть, який пакет документів отримати, щоб експортувати товар в Данію наприклад. Тож програми – є, є і розуміння, як до цього рухатись, головне щоб у підприємця було хоч трохи напрацювань.

«Ми працюємо без планів на «пятілєтку»

Дія.Бізнес не є державною структурою і досить самостійна в своєму управлінні. За словами Альони Гончаренко, Центр працює без директив згори, підтримуючи загально націальоні програми і проєкти.

– Ми, як і усі Центри підтримки підприємців в Україні, маємо статус ГО. Дія.Бізнес має структурне підпорядкування Міністерству цифрової трансформаії та Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Ми звітуємось кожного дня, але планових показників як у більшості державних структур у нас немає. І це дуже добре, бо внутрішня конкуренція між центрами більше сприяє розвитку, ніж плани від міністерства. У нас усіх укладені меморандуми на використання торгівельної марки Дія.Бізнес, ми діємо згідно так званої франшизи, маємо чіткий штатний розпис, ми управляємось, консультуємось, звітуємось міністерству цифрової трансформації, але ми не маємо державних коштів. Усі Дія.Бізнес працюють на самоокупності.

Також існує негласна заборона на використання коштів місцевого самоврядування. Тож на своє існування Центр шукає кошти сам.

– Шукати гроші – це не легка історія, але я бачу, що роблять державні кошти із іншими інституціями. Люди втрачають будь-яку мотивацію і запал, і це перетворюється потім на проїдання державних грошей і неефективне їх використання, – каже Альона Гончаренко.

Чому на Полтавщині дві Дія.Бізнес?

Полтавщина – унікальний регіон України, де є 2 Центри Дія.Бізнес. Але у цьому немає нічого суперечливого.

– Насправді поява у регіоні Дія. Бізнес – це низова ініціатива. Тобто ініціює появу Центру не Міністерство цифрової трансформації, а люди з регіонів. Спочатку за державною програмою планувалось відкриття Дія.Бізнес у кожному місті України з населення понад 50 тисяч людей. До війни ця історія рухалась значно швидше. Але уже у період повномасшатбного вторгнення у нас відкрився центр у Луцьку, Рівному і, я думаю, що з наступного року ми більш стабільно почнемо рухатись і будемо масштабувась. Я очікую, що на регіональні центри буде покладена відповідальність відкривати Центри і у субрегіонах. Ми починаємо цю співпрацю.

З якими запитами не працює Дія.Бізнес

Буває, що у Центр підтримки підприємництва приходять люди з запитом «Напишіть за мене» або «А на що дають гроші?» Такі запити у Центрі не підтримують, бо то споживацький підхід.

– Перший етап: людина знає, на що їй потрібні гроші, і скільки орієнтовно їх потрібно. Тоді ми починаємо шукати, підбирати грантові програми, даємо написати чернетку, з нею людина приходить до нас і ми її підпрацьовуємо. Але з нуля писати ми не будемо нікому: ні безплатно, ні платно, – каже Альона Гончаренко і пояснює, що якщо людина не знає, чим хоче займатись, навряд чи цей бізнес буде потім успішний. Але якщо є ідея і чернетка – у Дія.Бізнес вам будуть допомагати.

Бізнес-кемп для діючих підприємці у вересні 2023

Скільки людей відвідали Дія.Бізнес у Полтаві за 2 роки?

За 17 місяців роботи офлайн Центр підтримки підприємців прийняв 21 тисячу відвідувачів, зокрема:
– обробили 6,5 тисяч звернень,
– провели 1800 консультацій,
– провели 600 екскурсій та подій,
– провели понад 250 безкоштовних подій та 115 платних подій,
З допомогою і повним супроводом Центру було відкрито понад 200 ФОПів, понад 50 ТОВ, також Дія.Бізнес допомагає громадським організаціям.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.