На першому галузевому нафтогазовому форумі у Полтаві говорили про компроміс

1. >
2. Бізнес >
3. На першому галузевому нафтогазовому форумі у Полтаві говорили про компроміс

Відкриття форуму. Фоторепортаж Ольги Матвієнко

7 вересня, напередодні Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, у Полтаві вперше провели галузевий форум. Організатори заходу – виставковий центр ТІС та нафтогазовий консультаційний центр «Ньюфолк». Тема форуму – «Основні напрямки підвищення ефективності будівництва свердловин на родовищах України. Проблеми та шляхи їх вирішення». Участь у ньому взяли представники фактично усіх гілок нафтогазовидобувної промисловості: видобувні, підрядні, бурові, сервісні компанії, технічний університет та нафтогазовий коледж, які готують кадри для галузі. Полтавська обласна влада в черговий раз проігнорувала нафтогазовий захід.
Протягом останніх двох років в Україні збільшилась кількість проектів на буріння, але і вимоги до швидкості та якості стали вищі – зазначив Віталій Вітрик, генеральний директор ТОВ «НТП «Бурова техніка», модератор заходу.

Віталій Вітрик назвав основні проблеми галузі:

– Якість робіт, яка задовольняє замовника – надрокористувача;
– Скорочення терміну вводу свердловин в експлуатацію та терміну її окупності;
– Нестача виконавців – бурових та сервісних компаній;
– Робота компаній на старому обладнанні та неможливість придбати сучасне через його високу вартість.

Питання оновлення обладнання та співпраці з державною компанією ПАТ «Укргазвидобування» (далі по тексту – УГВ) – пройшли червоною ниткою через весь форум. Адже не кожна компанія може дозволити собі придбати сучасне обладнання, якого вимагає УГВ на своїх тендерах. І заробити такі кошти сервісні компанії не можуть – бо щоб взяти участь у цих тендерах, потрібно мати відповідне обладнання. Наприклад, славнозвісні топ-драйви, яких більшість українських компаній не мають. Отаке замкнене коло…

– Багато сервісних та бурових компаній працюють на ринку України досить успішно. Вони самотужки тягнуться за передовими технологіями, набивають гулі але ідуть далі, розвиваються і працюють. Відсутність фінансових можливостей не дозволяє їм швидко і якісно завершити переозброєння та освоїти сучасні передові технології. Але це наші люди, наші робочі місця, податки нашої держави. Звісно, ми не зможемо за хвилину відмовитись від участі іноземних сервісних компаній на нашому ринку, оскільки вони оснащені більш сучасним обладнанням, хоча вони можуть піти у один момент (як це сталось у Росії через санкції). Тому видобувні компанії та замовники уже розуміють, що сервісним компаніям дуже важко зібрати гроші на нормальне обладнання – і вони самі його купують, приводять сервісників і кажуть – вивчайте, будете у нас на ньому працювати, – зазначив Віталій Вітрик.

Про брак технологій говорив і Юрій Нагорняк, директор з видобутку ПАТ «Укргазвидобування» (УГВ).

– Сьогодні умови для роботи не найкращі, технології застарілі і не відповідають сучасним викликам, бо все більше ресурсу – важковидобувного. Ми потребуємо суттєвого фінансування та технологій. Ми як державна компанія на сьогодні лібералізували ринок і дуже сильно дали змогу розвиватись приватним нафтосервісним компаніям, українським буровим компаніям. Це просто колосальний поштовх, – заявив Юрій Нагорняк.

Але з його доповіді виявилось, що внаслідок «лібералізації» тендери від УГВ виграли поляки, хорвати, китайці, білоруси і румуни – і лише 1 лот з 15 дістався українській компанії «Спецмехсервіс».
– Сьогодні тут досить корисна тусовка, бо це, по-перше, обмін планами: що сервісним компаніям очікувати у наступному році, на що орієнтуватись, як підвищувати кваліфікацію кадрів, у яке обладнання вкладати гроші . Ну і критику вислухати врешті-решт потрібно, – Юрій Нагорняк.
Щоправда, критику представник УГВ вислухати таки не захотів. Доповівши «скептикам, які тут присутні» про роботу державної компанії, кинувши традиційно камінчик у бік Полтавської обласної ради, з якою державна компанія уже 2,5 років не знаходить порозуміння, Юрій Нагорняк залишив форум.

Про пошуки компромісу

Найжвавіше на форумі обговорювали необхідність оновлення техніки – це болюча проблема як державної, так і приватних компаній.
Навели приклад, що у 80-ті роки тільки у Полтаванафтогазгеології було в роботі 132 бурові установки! А сьогодні у найбільшої в країні компанії – УГВ, усього 65 установок і ті морально й фізично застарілі.
Як ентузіастам змінити ситуацію, розповів на прикладі своєї компанії Ігор Стефанишин, директор БК «Укрбурсервіс». Також він сказав про необхідність максимально використовувати і залучати українських виробників.

– Ми вдосконалюємо свій станковий парк, щоб конкурувати з поляками, хорватами, щоб замовник міг реалізувати всі побажання з приводу буріння свердловин. Ми готові на все. Ми придбали і найсучаснішу систему очистки, і найпотужніші насоси, найвантажопідйомнішу вишку, і найкрасивіший топ-драйв. Але і цього – замало. Треба ще забити склад запчастинами, навчити людей, бажано два екіпажа, придбати нові бурильні труби. Це – колосальні кошти. Коли УГВ оголосило свої плани на буріння, усі ми, буровики, зраділи бо дуже хотіли, щоб наша рідна державна компанія звернула на нас увагу, підняла український ринок. Ці очікування – і досі є. Сподіваюсь, ми ще будемо працювати з УГВ, які будуть інвестувати в Україну, а не у Білорусію, Хорватію чи Польшу.

Звісно, не усі українські компанії можуть виконати вимоги замовників, але, за словами Ігора Стефанишина, залучати їх потрібно по можливості максимально.

– Якщо Ви хочете придбати станок – їдьте у Стрий в компанію «Діскавері». Систему очистки купляйте у Сумах в «Укрнафтозапчастині». Електроніка комплектується у Полтаві. «Сігма-кабель» чудово робить системи управління. Нам закидають про наш скепсис стосовно планів УГВ. Це не скепсис. Поясню на прикладі Швеції, яка досягла найвищого рівня розвитку та управління економікою. Шведи вважають, що їх успіхи – це результати компромісу. Пошуки компромісу між зацікавленими сторонами можуть тривати дуже довго. Але коли він знайдений, уже нічого не заважатиме реалізації проекту. А нам в Україні замовники просто диктують вимоги. Тому це не скепсис, а побажання все-таки шукати компроміс, який задовольнить усіх: і замовників, і підрядників, і громаду, і державу.

Ця промова викликала питання залу.
– Назвіть 3 аргумента, чим конкретно Ваша компанія краща за іноземного підрядника, – звернувся Олександр Лазаренко, керівник департаменту з буріння та свердловинним технологіям ПрАТ «Нафтогазвидобування».

– По-перше – ми платимо податки в Україні, вкладаємо в Україну кошти, створюємо робочі місця для українців. По-друге – ми дійсно дешевші. На жаль, наш рівень заробітної плати – значно нижчий. По-третє – українці розумні і працьовиті люди, і якщо ми матимемо таке обладнання як у іноземців – ми їм ні у чому не поступимося, - відповів Ігор Стефанишин.

– Найпотужніша газовидобувна компанія України повинна підтримувати сервісні компанії, що розвиваються і намагаються оновлювати обладнання. Треба колективно звернутись до нашого лідера галузі, щоб він у своїх стратегічних планах приділив увагу і підтримав розвиток саме українських сервісних компаній, – прокоментував Ріхард Білий, голова спілки нафтових інженерів.

– Якщо держава хоче бурити високотехнологічними верстатами, то хай дасть нам шанс. Тендер було оголошено рік тому (ймовірно, мова йде про угоду з китайською компанією, про яку днями оголосило УГВ – примітка авт.), переможці будуть забурюватись ось у листопаді. А ми за цей рік пробурили б мінімум півтори свердловини. Українські компанії готові були 2-3 сердловини пробурити на старих 3 Д-установках, заробити грошей і наступні свердловини уже б бурили з топ-драйвами, – зазначив Ігор Стефанишин.
– Якби були якісь стратегічні партнерські стосунки з УГВ, то купували б нове обладнання, ті ж самі топ-драйви і працювали на ньому на УГВ, – сказав Ріхард Білий.

Підсумував дискусію Віталій Вітрик.

– Галузі потрібно багато проектів, треба бурити швидко, добре і якісно. Але бурити нічим або мало-чим. «Компроміс» між замовником і підрядником маю на увазі бурові й сервісні компанії заключається у тому, щоб виставити «космічні» вимоги до підряника: щоб він усе робив і за це не платити – є така тенденція у нас. Але бачу, що замовник уже потихеньку починає розуміти, що душити тих, хто несе яйця, не варто. А ми зібрались тут, щоб налагоджувати бізнес і співпрацю. Думаю, що за результатами нашого форуму ми підготуємо нашу пропозицію і направимо наше спільне бачення в усі відомі організації. Ніхто не каже – платіть гроші нам просто так. Але ж бурові компанії мають не лише купувати нові станки, але й розвиватись, навчатись, і щоб на запчастини вистачало. І це все – шукати тільки у власних кишенях.

До слова, сьогодні в Україні святкують День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. Як у Полтаві вітали працівників галузі минулого року – дивіться тут. Цього року від обласної влади Олег Пругло, заступник губернатора, з професійним святом привітав лише працівників ПАТ «Полтавагазу», яке до нафтогазової промисловості має таке саме відношення, як продавець цукру до сільського господарства.

Автор: Тетяна Цирульник

• #газ
• #Полтавська обласна рада
• #виставка
• #Укргазвидобування