16:30
Письменник-фантаст Макс Кідрук презентував у Полтаві нову книгу й анонсував наступну. ФОТО
02 листопада 2018, 08:00 0
«Де немає Бога» – новий роман Макса Кідрука, із яким автор знайомить читачів України. 1 листопада, він побував у Полтаві.
У книгарні «Зміст» письменник провів прес-конференцію, а вже пізніше презентацію в Краєзнавчому музеї.
– Це не буде роман-катастрофа чи роман-виживання, як багато хто очікує. Бо люди цього ждали й залишились розчарованими. Це роман про долі, про життя. Минулого року, коли я приїздив із книгою «Не озирайся і мовчи», я хотів, щоб цей роман став для мене magnum opus на найближчі кілька років. Цей роман так само важливий.
Ця книга про всі ті речі, які є для мене важливими в мої 34. Кожна з цих 6 розповідей, яка складає роман, так чи так обігрує стосунки батьків і дітей: на що готові батьки, щоб врятувати свого пропащого сина. Чим готовий пожертвувати син, аби, попри власне бажання й волю, відповідати очікуванням батька.
Люди — соціальні істоти. Існування суспільства неможливе без співпраці, розуміння та дотримання справедливості. Та чи існує це все поза соціумом, коли людина опиняється на межі життя та смерті? Доведена до відчаю українка з великою сумою грошей, яка ігнорує дзвінки від чоловіка. Росіянин-пілот, який намагається приборкати аерофобію після загибелі коханки в катастрофі рейсу MH17. Найвідоміший політик Баварії на пікові кар’єри, який ненавидить свою роботу. Гравець американської Національної футбольної ліги, життя якого розвалилося після одного невдалого розіграшу. Таємний папський кардинал, який прямує до країни, де офіційно не існує Католицької церкви... Незнайомці з різними долями. Єдине спільне для них — рейс 341, і він веде до найбільшого випробування у їхньому житті. «Де немає Бога» – спроба збагнути, чи є всередині нас щось таке, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога, – такий опис книги, яку можна придбати в Інтернеті.
– Хто з вас уже читав роман, розгортав його, той бачив присвяту. Це перша і на сьогодні єдина книга з присвятою, це присвята моїм батькам, і це друга причина, з якої цей роман є для мене важливим. На неї вже є понад 500 відгуків. Мені надзвичайно приємно, що чимала частина читачів має позитивні відгуки, вони виокремили саме той епізод, який я дуже хотів, щоб вони виокремили. Є й негативні відгуки, про них більше детально розкажу на презентації, – сказав Макс Кідрук.
Про саму поїздку автор розповів, що це вдруге він з командою вирушив Україною, презентуючи роман.
– Цього року вже не рахую міст, не знаю, яка за ліком Полтава, але вже точно 2/3 міст із запланованих позаду, – сказав Макс Кідрук. – Цей тур є більш успішним, ніж попередній, чого і слід було очікувати. Нині більше людей, книг, цікавості. Від початку ми розуміли, що хай як це важко – розпочинати такий марафон – ми маємо зробити кілька, тоді буде сенс. Наступного року ми будемо робити теж марафон, думаю, буде не менше ніж 70 міст.
«Минулоріч ми заїжджали до купи міст і містечок, де ніхто взагалі не «відстрелював», хто я такий, чим займаюсь».
Це роман повністю реалістичний, тут немає фантастики, я так його і задумував. Але скажу, що не мав наміру відмовлятись від фантастики. Так, я і далі рухатимусь у бік гострого соціологізму, психології, але фантастика теж буде. От новий мій роман, який я анонсуватиму на презентації матиме назву «Доки світло не згасне назавжди» буде структурно подібний на «Не озирайся і мовчи», він буде як і Де немає Бога гостро психологічний, але як і в «Не озирайся і мовчи» будуть фантастичні елементи.
У нині презентованому романі є історії реальних людей, але неправильно говорити, що є прототипи моїх героїв, це трохи не так.
Також письменник зауважив, що закиди йому та іншим авторам, нібито одна книга у рік – забагато, це насправді не багато, а нормально. Кідрук аналізував спадщину класиків, то так воно і виходило, що у рік видавали щось: роман, повість, щоденник, п’єсу. А враховуючи, стільки пише журналіст щодня, то це взагалі мало – доводив фантаст.
Макс Кідрук каже, що пише свої книги за чітким планом. Деякі, як от «Бот», хотів би відредагувати і перевидати, бо попит є, але письменника не все вже влаштовує: із віком і досвідом він бачить речі інакше.
Також розвінчав міф про якусь романтику у написанні книги, мовляв це робота, і ти мусиш її виконувати.
– Це дуже самотній процес. Не сказав би, що нудний, бо я отримую від цього кайф, але дуже тягучий.
Для написання романів Кідрук опановує все нові дослідження про мозок, читає багато книг, вивчає психологію, що потім утілюється в тонкощах стосунків героїв та іншому. Щодня обов’язковим атрибутом є читання.
Читачі поділились враженнями після прес-конференції Макса Кідрука.
– Після зустрічі минулого року, коли була презентація роману «Не озирайся і мовчи», я вже чекала анонсованої «Де немає Бога», розповідає Ольга Коваленко, мистецтвознавця, фанатка письменника. – Я її прочитала за 4 дні (по півночі читала), і от теж чекала містики, психологічних жахів, як у «Не озирайся і мовчи» чи «Зазирни у мої сни». А тут чекаєш якогось закрученого сюжету, а реально отримуєш історії людей, котрі опиняються в одному місці за волею випадку. Я коли прочитала, то подумала: ні, це запроста книга, я очікувала більш гострого сюжету, більш гострих потрясінь, як діють люди, коли катастрофа, приміром, а тут він більш вдався в психологію персонажів і чому люди в якихось обставинах чинять саме так. Круто, коли тебе перекидають з однієї частини роману в іншу, і потім під фінал у тебе складається цей весь пазл. Цим Кідрук мені подобається.
– А в мене знайомство з Кідруком почалось 5 років тому, я тоді працювала на радіо, про анонсували, що в Полтаві буде Кідрук, давайте запросимо до нас в студію. Я зробила великі очі. Я на той час його не читала, знала, що є такий автор, але не знала його творів. Треба було підготуватись. Прийшла додому, кажу доньці: «Лєно, накидай мені інформації, там Кідрук приїде». Мамо, як тобі не соромно! Підводить мене до книжкової шафи і показує, а там – дві полиці повністю Кідрук. Виявляється, вона до того була на всіх його презентаціях. І в мене пропали вихідні: в домі не прибрано, а мама сидить читає Кідрука. Відтоді стала його шанувальницею, підсадила і колег з обласного радіо на нього. То минулого року, вже коли була зустріч з ним, мами-журналістки несли стоси книжок, щоб він підписав дітям, – розповіла Світлана Фільчак, журналістка.
Читайте також: письменник Макс Кідрук у Полтаві: «Зараз література у жодному разі не має вчити, займатися моралізаторством».
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь