Куди поїхати на Волині: Затурці – Новий Загорів – Кисилин

14 вересня 2020, 12:10   0

Карантин вніс свої корективи в плани кожного з нас. Особливо непросто, здавалося б, буде шанувальникам мандрів. Та за неповторними емоціями і враженнями насправді не треба їхати далеко.

Мережа сайтів «Район.in.ua» реалізовує проєкт «Волинська експедиція», який має на меті по-новому відкрити цікаві закамарки Волині. Історія Волині – різноманітна і глибока, а багато в чому ще й не відома загалу. Сьогодні пропонуємо ознайомитися з першим маршрутом у Локачинський район.

Маршрут Кисилин – Затурці – Новий Загорів

Затурці

У селі Затурці, що за пів години від Луцька по трасі у бік Володимира-Волинського, є родинний маєток польського шляхетського роду Липинських, в якому у 1882 році народився відомий український історик, громадсько-політичний діяч В’ячеслав Липинський.



У маєтку з 2011 року діє меморіальний музей В’ячеслава Липинського, у якому можна побачити вінтажні меблі і побутові речі, унікальні документи, книги і фото, пов’язані з садибою та родом Липинських.



Навколо маєтку є величезний парк зі старезними рідкісними деревами. Працівники музею кажуть, що колись тут був тенісний корт, джерело та мурована купіль.



Затурці мають ще одну нетипову пам’ятку архітектури – мурований костел Святої Трійці в стилі бароко.



Його звели у 1646 році і відтоді декілька разів руйнували та відбудовували. У часи радянської влади у храмі зробили сховище міндобрив, тож тут й досі відчувається специфічний запах. Тому перебувати всередині довго – шкідливо для здоров’я. Попри це, храм діє, і тут відбуваються меси, хоч і дуже короткі.

Кисилин

На перший погляд, це нічим непримітне, далеке від траси село на Волині. Проте якщо зануритися у його історію, можна дізнатися багато цікавих фактів. У 16 столітті це було мультинаціональне містечко, де проживали поляки, євреї і українці. Свого часу тут діяв перший на Волині вищий навчальний заклад – Аріанська академія.

Перше, на що звертаєш увагу в селі, – це місцевий храм. Свято-Михайлівська церква дуже давня, та й виглядає не як звичний православний храм.

Церковця невисока та не має традиційних куполів. Дуже скромна та затишна. Про її особливості залюбки зможе розповісти місцевий священник, настоятель храму Іван Квік. Навколо збереглися давні мури, а до храму скликають селян старовинні дзвони. Цікаво, що храм не переставав діяти з часу свого заснування, і навіть в радянські часи тут проводили служби.



А той факт, що стіни давньої церкви не дерев’яні, а добротно змуровані, що дуже нетипово для часу, коли її будували, ще раз доводить, що в Кисилині жили заможні люди. Уважні туристи помітять ще одну особливість: є у храмі ікони, яких не побачите більше у жодній традиційній православній церкві, бо писані вони нетиповим для неї стилем.

Від храму пішки можна пройтися до напівзруйнованого Монастиря кармелітів.

Поряд примкнули руїни школи 17 століття, яку називають академію. В той час навчальний заклад у Кисилині називали – «Сарматські Афіни». Тому що шляхта Речі Посполитої називала себе, «потомками сарматів», а Афіни вважали центром мудрості й філософії.

Заснували цю академію социніани – сповідники протестантської течії, яку ще називали антитрінітаріями, аріянами, анабабтистами. Від інших протестантських течій періоду Реформації вони відрізнялися тим, що це була не конфесія, а рух. При чому це було суто слов’янське явище: социнінами були в першу чергу поляки, білоруси, литвини і українці. Социніанська громада в Кисилині існувала з 1612 року під опікою родини Киселів.

Але рух у Речі Посполитій все-таки придушили, і в Киселині поряд з будівлею академії звели костел, а навальні корпуси перетворилися на келії ордену кармелітів. За словами отця Івана Квіка, в цих руїнах аж до середини 1990-х проживала бабуся-самітниця.

Стіни костелу бачили і страшні трагедії. У липні 1943 року тут загинуло 90 поляків, які прийшли на святкову месу.

Після Другої світової війни радянська влада облаштувала в костелі цех з перероблювання льону та конопель. Ця сировина – легкозаймиста і одного разу тут сталася нищівна пожежа, яка остаточно перетворила святиню на руїни.

Попри все, на стінах можна ще роздивитися деякі фрагменти фресок та зазирнути у таємничі підземелля, про протяжність яких можна тільки здогадуватися.

До слова, фотографії серед цих мальовничих руїн виходять аж надто атмосферні, тож якщо хочете незвичну і красиву фотосесію – вам теж сюди.

У полях біля села звели Меморіал жертв Голокосту. Приблизно у цьому місці в серпні 1942 року німецькі солдати вбили щонайменше 500 євреїв з Кисилина та навколишніх сіл.

Новий Загорів

Місцеву історію зберігає у своїх стінах Загорівський монастир, мальовничо розміщений на пагорбі, з якого видно чи не все село. Цей монастир ви могли вже бачити, адже саме тут знімали кліп гурту «Тартак» на пісню «Не кажучи нікому».

Деякі дослідники стверджують, що його побудували ще у 15 столітті за кошти місцевого шляхетського роду Загоровських.



Історія обителі давня та цікава. Її кілька разів добудовували та удосконалювали, кожен із наступних власників села намагався внести свою частку у його розбудову.



У вересні 1943 тут відбувся відомий бій між українськими повстанцями та німецькими військами. 44 молодих бійців УПА тримали бій проти понад 400 бійців німецьких військ дві з половиною доби. Пам’ятник упівцям розташований на території церкви.



Місцеві історики розповідають цікаву історію про те, що Іван Мазепа, коли йому було 24, був коханцем дружини Яна Загоровського Олени. І з цього приводу місцеві жителі навіть встановили пам’ятник гетьманові Мазепі та його коханці.

Багато цікавого про цей бій, сімейні інтриги роду Загоровських та історію навколишніх сіл вам зможе розповісти місцевий вчитель історії Ігор Баран.

Як дістатися

Ці місця можна встигнути відвідати за один день, якщо ви маєте власне авто. Варто почати з музею у селі Затурці, там вам екскурсію проведуть працівники музею, а на прохання покажуть та розкажуть ще й про костел. Далі варто відвідати монастир у селі Новий Загорів, а на «десерт» залишити Кисилин, адже тут найбільше цікавих місць. Окрім цього, ви зможете влаштувати пікнік неподалік місцевого ставу, за яким доглядають місцеві.

Машиною організувати поїздку дуже просто: з Луцька треба їхати по шосе у напрямку Володимира-Волинського (Н 22). Перша зупинка у Затурцях чекає вже за пів години шляху (36 кілометрів). Від Затурців до Нового Загорова дорога займе ще пів години (30 кілометрів). Маршрут пролягатиме через Локачі, де можна пообідати. До Кисилина із Загорова дорога займе трохи більше часу, близько 50 хвилин (48 кілометрів).

Якщо у вас немає власного транспорту, ви можете скористатися громадським. З Луцька до Затурців маршрутні таксі йдуть щопівгодини, вартість проїзду 40 гривень. З іншими напрямки проблемніше.

До Кисилина з Луцька автобус не курсує, проте можна дістатися до села Холопичі, та ще 8 кілометрів подолати пішки. О 10:20 та 14:25 є автобуси із Локач до Кисилина, якщо ви не любите піші прогулянки.

До Нового Загорова з Луцька маршрутки ходять п’ять разів на день: о 11:20, 12:20, 12:40, 16:10 та 17:50. Дорога триватиме близько двох годин і коштуватиме вам 80 гривень.

Дозвілля 14 вересня 2020, 12:10

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції