Від "кукобуса" до валідатора: як у Полтаві з роками змінювалась маршрутна мафія

1. >
2. Дозвілля >
3. Від "кукобуса" до валідатора: як у Полтаві з роками змінювалась маршрутна мафія

Полтавський громадський транспорт болюча тема з часів мерства Кукоби до сьогоднішнього правління у місті Ямщикових і команди. Як змінювався транспорт у Полтаві? Які скандали та корупційні схеми вже отримали назву "маршрутна мафія"?

Епоха Анатолія Кукоби

На початку 1990-х років, у зв'язку з економічними труднощами та зростанням попиту на пасажирські перевезення, в Україні почали активно з'являтися маршрутні таксі або ж маршруточки.

У Полтаві на той час ганяли «Газельки» і «ПАЗи» за фіксованими маршрутами, зупиняючись на вимогу пасажирів. А також «кукобуси», які пізніше замінили славнозвісний «Богдан», який виїхав на вулиці Полтави у 00-х роках та «Рути», які з’явились ще через 10 років.

А шо там з тролейбусами? Полтавський тролейбусний рух розпочався у 1962 року. Протягом наступних десятиліть мережа тролейбусних маршрутів активно розширювалася, охоплюючи нові мікрорайони. Зокрема, в 1995 маршрут № 12 було продовжено до Левади, а у 2000 році введено в експлуатацію лінію по вулиці Сінній, що дозволило розвантажити вулицю Фрунзе (зараз Європейська). Сам же Кукоба казав, що Полтава – це «полігон тролейбусів». Проте, вже 30 з лишнім років ми досі ждем тралік на Огнівку…

Епоха Андрія Матковського

Під час каденції Матковського до міськради поступало багато скарг, серед них – інваліди І-ІІ груп, яких кондуктори вище зазначених «кукобусів» висаджували з автобусів, вимагаючи вкладиші.

А ще у 2010 році міська влада зобов'язала перевізників встановити GPS-датчики на транспортні засоби для контролю за дотриманням графіків руху. Але багато перевізників не виконали цю вимогу і Матковський пригрозив їм пальчиком.

Були ще мітинги маршрутчиків. Один з перших крупних був страйк сотні газелей, коли водії маршруток поставили їх у кільце навколо корпусного парку. Люди влізли в кредити, купили маршрутки, а їм забороняли працювати, щоб виплатити кредит за цей транспорт. Пройшло майже 20 років, а ті самі газельки і досі їздять вулицями Полтави.

Після завершення каденції Матковського, у 2011 році, нова міська влада підвищила тарифи на проїзд у громадському транспорті з 1.25 до 2 гривень. Матковський назвав ці тарифи "космічними" і звернувся до прокуратури з вимогою зменшити вартість проїзду до 1,50 гривень. Напишіть в коменти, якщо пам’ятаєте чи знизилась тоді ціна?

Епоха Олександра Мамая

Ох і накуралесил Федорович за свої перші 3 каденції. Одним з найбільших протестів, що стався в Полтаві за мерства Мамая був страйк перевізників у 2012 році. Тоді понад 30 маршруток припинили обслуговування своїх маршрутів через низькі тарифи та невдоволення умовами роботи. Ситуація повторилась ще раз наприкінці 2013.

Але окрім протестів була ще така штука, як масове використання нелегальних маршруток, які з'являлися в місті паралельно з офіційними перевізниками. Кажуть, що на той час в Полтаві працювало безліч приватних перевізників, які не мали ліцензії і працювали на нелегальних маршрутах. Бомбіли їздили як хотіли, робили шо хотіли і отримували «чорний нал». А все тому, що Мамай ймавіно тісно співпацював з Ігорем Лупаєнком.

Скоріш за все для Мамая це давало вигідні контракти на обслуговування маршрутів та розподіл транспортних квот у місті. А Лупаєнку, в свою чергу, бути монополістом на ринку громадських перевезень.

Шамота і Карпов

Шамота свій срок повністю не відбув, там теж були свої нюанси зі змінами цін і забастовками. Але те, що хочеться відмітити, так це те, що при Шамоті місто в останній раз купляло нові тролейбуси.

Карпова скіпаєм, він посидів у креслі лише 3 місяці і встиг мабуть тільки підхоботиться і то не багато. Сидіть з росіянами в чат рулетке у нього получалось краще.

Епоха Катерини Ямщикової

У серпні 2024 року було прийнято рішення про обов'язкове оснащення всіх автобусів та маршруток Полтави, включаючи приватних перевізників, валідаторами. Був ще прикол, що якщо водій не хоче приймати картку, то можна було проїхаться безкоштовно. Так сказала Катерина Леонідівна, але по факту, якщо ти ризикнеш сказать це водію, то він або обматюкає тебе або з божей помощью ще й полосне лезом, яке завжди є у нього над головою.

Оснастили валідаторами 99% маршруток, але воділам боляче відмовляться від того самого чорного нала, який капає їм у карман, бо тепер же кожна транзакція відстежується. Тому почали термінали ховати, витягати батарейки, папір або просто казати «термінала нема». Як факт: більше всього хитрять огнівські маршрутки.

Тепер в інтернеті точаться розмови майже 10 літньої давності у введені в тролейбусах стаціонарних валідаторів, які згодом можуть замінити кондукторів. Але це теж не так просто адже 80% полтавців по старінке предпочитают платить готівкою. А ще у

Полтаві постійно проводять курси на водіїв тролейбуса, але від того, на жаль, транспорту у місті не більше.

Ну і на останок просто покажу вам, що Полтава досі не вилізла з 90-х. Я дуже люблю стоячи на передній площадке роздивляться місце водія. І от у мене в галереї уже зібралась колекція таких фото. Типова полтавська маршрутка:
іконка закріплена лезом, куча банківських карточок над головою, а під рукою інструменти і ніж. Набор істиного бомбіли або рекетира із 90-х. Тож, про охайного водія в рубашечке, який пахне, хоча б, дезодорантом, годі і мріяти…

Читайте також: Білий полтавський борщ від Євгена Клопотенка у Києві

Автор: Анна Зарудська

• #маршрутка
• #новини Полтави
• #транспорт