17:00
Школа як дім: чим особлива та чому називають у Полтаві місцем щасливих людей. ФОТО
17 вересня 2021, 13:10 0
У Полтавському науковому ліцеї №3 створили освітні умови, аналогів яких немає у жодній школі міста. Тут поєднали три базові напрямки та зробили це «родзинкою»: безпека, комфорт, мотивація. Ми відвідали заклад, директорка ліцею Ірина Гринь розповіла, як зробити освітню безбар’єрність у школі та створити модель нової української школи (НУШ), щоб дітям було не лише безпечно та комфортно там перебувати, а й цікаво навчатися.
Трохи статистики про школу
Будівля Полтавського наукового ліцею №3 стара, історична, – у ній раніше був один із перших навчальних закладів Полтави, чоловіча гімназія, заснована 1808 року. Оскільки будівля школи історична, ремонт був одним із викликів, адже необхідно було зробити особливу гідроізоляцію, вберегти приміщення від можливих протікань під час негоди.
«Фішка» навчального закладу – тут освітній процес поєднують з участю та підготовкою учнів до наукової, технічної, дослідницької, експериментальної, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності відповідно до стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування. У ліцеї №3 навчаються 670 дітей, це 22 навчальні класи. Навчання дітей починається з 4 класу (їх доводять, а загалом навчання з 5 класу, оскільки це профільний заклад). Рівень знань учнів ліцею, за даними департаменту освіти Полтавської міської ради, складає 83%, це один із найвищих показників у місті. Проте у ліцеї роблять акцент не лише на підготовку майбутніх науковців, а й турбуються про те, аби школа надихала дітей всебічно розвиватися. І школі це, судячи з її вигляду, рейтингу, а також за результатами різноманітних звітів, вдалося. Про це читайте у матеріалі далі.
Безпека школярів: вхід – лише після перевірки
Тема безпеки у ліцеї на першому місці, розповідає Ірина Гринь, директорка ліцею №3. На вході у навчальний заклад у спеціальний пункт-пропуск, на якому постійно перебуває охорона (але не у спеціальному одязі, а у вільному). У школу пропускають лише учнів, інколи інформацію про дітей перевіряють, а сторонніх від навчального процесу людей (не батьків школярів) пропускають лише після перевірки керівництва ліцею. У цьому журналістка kolo.news пересвідчилася на власному досвіді, перебуваючи на території закладу. На території школи є камери відеоспостереження. Такі правила, говорить Ірина Миколаївна, діяли у школі завжди.
– Ми окрім безпеки перебування дитини у школі турбуємося і про безпеку здоров'я школярів. На вході, у коридорах, в класах – є санітайзери, одноразові захисні маски. В усіх, хто заходить в приміщення, вимірюють температуру тіла. На уроках фізкультури робимо рекламу здорового способу життя, залучаючи до цього учнів. Наприклад, діти вимірюють стан організму до і після занять спортом: тиск, серцебиття, – розповідає Ірина Гринь. Керівниця ліцею згадує, коли минулого року сталася ситуація із пандемією, шкільна медична сестра розробила музичну програму, щоб привити культ посиленого догляду.
Вчитися і розвиватися: чим особлива школа
Напрямок ліцею – науковість, особливий підхід до навчання. Цим, розповідає Ірина Гринь, навчальний заклад абсолютно відрізняється від інших закладів. Нагадаємо, реформа НУШ (нова українська школа) Міністерства освіти передбачає, шо у школі навчаються через діяльність, яка даватиме не лише знання, а й вміння застосовувати їх у житті.
Ключове, що передбачає реформа НУШ – це підхід до навчання та змісту освіти. Не лише отримати знання, а набути компетентності. Сюди входять, окрім знань, – уміння, навички, мислення та погляди, особисті якості дитини. Все це у комплексі, за задумом реформи та як переконана директорка школи, досить змогу школярам успішно здійснювати у подальшому професійну чи наукову діяльність. Саме цього, каже Ірина Гринь, прагнуть у Полтавському науковому ліцеї №3. Тут роблять ставку на це, щоб отримані знання на максимум знадобилися у професійній діяльності та у житті загалом.
– Наша головна задача – охопити всіх дітей дослідницькою проектною науковою діяльністю починаючи з 5 класу. У нас є і профільне занурення, поза освітній програмовий мінімум, передбачений Міністерством освіти України. Ми даємо поглиблені знання, але найголовніше – намагаємося на уроках і на практиці, на профільному зануренні, показати практичне значеннях знань, які вони здобувають на уроці. Тобто обов'язково має бути практичне використання того, чому вони навчаються. Все, що учні роблять – досліди, експерименти – все це можемо бачити у побуті, ту саму математику, алгебру, геометрію тощо. Також обов'язково всі діти з 5 класу вчаться писати роботи, проекти та захищати їх, – каже посадовиця.
Минулого року ліцеїсти взяли участь у 72 конференціях різного рівня – від міського до всеукраїнського та міжнародного. Директорка навчального закладу говорить, це вчить дітей вільно виражати свої думки, досліджувати, пізнавати світ, не боятися поразок та самовдосконалюватися.
Наука, не відірвана від життя
Якщо говорити про підхід до навчання та якість освіти, у ліцеї №3 обрали напрямок за методикою CLIL.
– Такого немає у жодній полтавській школі і не скрізь в школах у інших українських містах використовують цю методику. Що означає методика: вивчення англійською або іншою іноземною мовою кількох предметів. У нас відбувається предметнорофільне навчання з використанням української, німецької, англійської мов. Наприклад, один клас в доповнення до української вивчає англійську, інший – німецьку. Така методика впроваджується на уроках фізики, хімії, географії, технологій, – пояснила пані Гринь. – Так ми розширяємо професійний кругозір дітей, понятійний апарат іноземної мови. Крім того, на уроках діти вчаться практичному використанню отриманих навиків (як і на решті занять зокрема). Наприклад, якщо це математика, навчаються виміряти кількість шпалер для кімнати і роблять це двома мовами. Через дію вчаться: дітям подобається, коли наука не відірвана від життя, а максимально практична.
Ще одна навчальна «родзинка» – проводять колоквіум, тобто вчитель проводить з учнями бесіди задля підвищення їх освітнього розвитку.
У ліцеї №3 немає інклюзивних дітей, але, за словами директорки закладу, тут готові приймати в шкільну родину та за необхідності створити додаткові умови для інклюзивного навчання, приміром, зробити підйомник на другий поверх. У школі уже є пандус, спеціальні туалетні кімнати.
Школа як дім: смачно їсти, зручно відпочивати
У ліцеї №3 обрали метод заохочення до навчання, максимально наблизивши умови перебування школярів у навчальному закладі до затишної домашньої обстановки. На вході в школу, а також в коридорах та навіть у класах є м'які меблі для відпочинку – невеликі дивани, безкаркасні крісла (їх діти пересувають шкільними коридорами, відпочиваючи). На другому поверсі будівлі облаштували відпочинком у зону – є телевізор, стільці, безкаркасні крісла. Цей куточок діти назвали «Місце щасливих людей».
Керівниця ліцею переконана, що спілкування, мотивація словом та можливість свободи дій і вибору творить зі школярами дива. Тому у цьому навчальному закладі обрали підхід «мотивація та підтримка словом»: у навчальних класах, в коридорах є різноманітні мотиваційні плакати, більшість з них ініційовані або придумані самими школярами. Ірина Гринь запевняє, кожній ідеї школярів дають крила, це формує довіру дітей до ліцею та бажання викладатися у навчанні на повну.
– У школі свобода вибору: кожен клас оформлює кабінет як хоче. Хтось бажає настінні ігри, хтось мотиваційні наліпки, хтось фото, – ділиться досвідом директорка закладу.
Як відомо, реформа торкнулася і змін в шкільному харчуванні. Щодо харчування, то в цій сфері школярам також дають свободу. 3 розповіла Ірина Гринь, діти можуть обирати із кількох запропонованих страв у їдальні.
– У нас альтернативне меню. Тобто пропонуємо дітям і вони самі обирають, наприклад, булгур з м’ясом, або булгур з котлетою чи плов. Наприклад, сьогодні булгур і рибна котлета. Обов'язково є овочі та фрукти щодня. Зараз, звичайно, згідно нових вимог зменшуємо кількість солі, цукру. Раніше на столах у нас стояли солоночки, зараз немає. Батьки уже говорять слова вдячності за те, що зменшили кількість цукру, – каже очільниця ліцею.
Скільки коштує успішна інноваційна школа
Ірина Гринь запевняє, бюджет школи не відрізняється від бюджету інших полтавських шкіл та отримує з бюджету Полтавської громади рівнозначну із іншими суму. На сайті школи опублікували фінансовий звіт за 2020 рік, на цю документацію і посилається директорка. Отже, як зазначено у звіті, минулорічний кошторис ліцею №3 склав 16,3 мільйони гривень.
На сайті ліцею також є фінансовий звіт використання отриманих протягом 2020 року коштів від БО «Наша рідна школа» – 322 тисячі гривень.
Надихаюча мотиваційна школа: експертна думка
Медіаторка, засновниця ГО «Полтавський центр медіації» Анна Альошина пояснює, яким має бути ідеальне шкільне середовище, оскільки поряд із безпекою та рівнем знань дітей є інші, не менш важливі речі – емоційний стан.
– Без агресії й без конфліктів! Саме таким має буде освітнє середовище, в якому буде комфортно усім учасникам освітнього процесу. Впровадження Шкільних служб порозуміння у навчальних закладах могло б вирішити низку проблем, які сьогодні існують у школах. Шкільна служба порозуміння – це команда підготовлених старшокласників-медіаторів, які під керівництвом дорослого медіатора допомагають одноліткам розв'язувати конфлікти мирним шляхом, формуючи тим самим безпечну атмосферу в навчальному закладі. Важливо, що окрім вирішення конфліктів, такі служби несуть в собі ще одну надзвичайно важливу функцію – навчально-виховну, говорить експертка.
Відтак, у шкільній медіації діти навчаються, за словами Анни Альошиної:
управляти конфліктами
приймати рішення та відповідати за власні вчинки
повазі, рівності, толерантності, довірі один одному
вчить учасників конфліктних ситуацій розуміти причини та наслідки конфліктів
сприяє розвитку відповідальності та комунікативних компетентностей.
Фахівчиня підкреслює, де є атмосфера співпраці й порозуміння, де значно зменшується напруженість у відносинах, усі інші питання – освітні, організаційні, чи виховні вирішуються надзвичайно легко.
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.
До теми: Після скандалу в Полтаві у шкільних туалетах шторки замінили на дверцята. ФОТО
Скільки коштує харчування у дитячих садочках Полтавської громади
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь