Бізнес-освіта в Україні: виклики та перспективи трансформації

1. >
2. Освіта >
3. Бізнес-освіта в Україні: виклики та перспективи трансформації

Попри зростання інтересу до бізнес-освіти в Україні, її розвиток стримується низкою системних проблем. Освітні програми з бізнес-адміністрування від бізнес-шкіл, а також програми з основ підприємництва та менеджменту, маркетингу, які пропонують традиційні заклади вищої освіти, часто не відповідають сучасним потребам. Вони нерідко не враховують реальні запити підприємців, базуються на застарілих підходах і не орієнтуються на наявну практику.

Фахова передвища та професійно-технічна освіта, хоча в більшій мірі стосуються підготовки кадрів для бізнесу, також мало відповідають очікуванням бізнесу: програми не оновлюються, недостатньо враховують динаміку ринку та змін технологій. Водночас бізнесу потрібні нові кадри — управлінці й кваліфіковані технічні фахівці, які здатні впроваджувати інновації в умовах постійних змін, зокрема трансформацій економічних реалій та регуляторного середовища.

Частково на ці виклики прагне відповісти проєкт «БізОН — промоція трансформації та інклюзивного розвитку бізнес-освіти», який реалізує Центр громадської експертизи за підтримки уряду Японії та Програми розвитку ООН (ПРООН). Діяльність у межах проєкту охоплює чотири області — Вінницьку, Київську, Одеську та Харківську — й спрямована на активізацію зусиль підприємців, освітян і представників місцевої влади, щоб переосмислити бізнес-освіту та зробити її дієвим інструментом місцевого економічного розвитку.

Це дослідження було проведено Центром громадської експертизи в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки уряду Японії.

Опитування проводилось з 12 лютого по 15 квітня 2025 року в режимі онлайн. Опитування не є репрезентативним і відображає думку керівників та/або власників бізнесу, які відповіли на питання анкети.

Опитано: 362 респонденти, з особливим фокусом на 4 цільові області: Вінницьку, Київську, Одеську і Харківську, де реалізується проєкт Центру громадської експертизи.

Серед респондентів опитування:
● 48,3% опитаних – жінки;
● 51,1% – чоловіки;
● 0,6% респондентів відмовились вказувати стать.

Віковий розподіл: 84% респондентів належить до вікової групи від 30 до 59 років, молодь до 30 років становить 12,1% респондентів, 60 років і старше – 3,9% респондентів.

Серед опитаних половина представляє сталий бізнес: 50 % респондентів вказали, що працюють у бізнесі більше 10 років. Початківці (до 3 років бізнес-стажу) – становлять 21,6%.

Попит на бізнес-освіту та її доступність

Бізнес-освіта в Україні користується значним попитом: 79% респондентів (286 із 362 опитаних) мають досвід такої освіти в тій чи іншій формі. Водночас 16% опитаних ніколи не навчалися, але хотіли б, і лише 3,6% не мають бажання здобувати бізнес-освіту.

Серед тих, хто має досвід бізнес-освіти, 40,9% навчалися щонайменше двічі, що вказує на прагнення до безперервного навчання. Найпопулярнішим форматом є очне навчання в Україні — 81,8% тих, хто має досвід. За кордоном очно навчалися 14,7%, а досвід навчання в онлайн-форматі мають 54,2% опитаних. Особливо помітне зростання популярності онлайн-формату серед тих, хто здобував нові знання чи навички нещодавно (1–2 роки тому) — 44,84%, що відображає вплив пандемії COVID-19, повномасштабної війни та розвиток нових можливостей для навчання.

Чоловіки і жінки з числа керівників і власників бізнесу мають однаковий доступ до навчальних програм: 79,5% чоловіків і 78,9% жінок мають досвід бізнес-освіти. Молодь до 29 років (70,5%) і початківці з досвідом ведення бізнесу до 1 року (70,4%) рідше мають досвід бізнес-освіти порівняно зі старшими групами (81,3% для 30–39 років, 85,1% для 50+ років) або тими, хто працює в бізнесі понад 10 років (81,8%). Це може свідчити про те, що потреба в бізнес-освіті зростає зі набуттям досвіду.

Формати та типи бізнес-освіти

Серед тем, які охоплювала бізнес-освіта респондентів, топ-5 включають:

● Основи управління бізнесом (58,7%);
● Продажі та маркетинг (57,7%);
● Бізнес-стратегія (56,6%);
● Фінансовий менеджмент (48,6%);
● Управління персоналом (48,3%).

Ці теми є базовими для ведення бізнесу, що і пояснює їхню популярність. Водночас більш сучасні напрямки, як-от креативне мислення (35,0%), інновації в бізнесі (31,1%), кризовий менеджмент (28,7%) та сучасні технології в бізнесі (27,6%), обирали рідше, хоча їх проходили понад чверть респондентів.

Щодо бажаних тем, для власників і керівників бізнесів найбільший інтерес викликають:

● Бізнес-стратегія (58,6%);
● Сучасні технології в бізнесі (49,9%);
● Інновації в бізнесі (47,8%);
● Креативне мислення (45,8%);
● Продажі та маркетинг (44,3%).

Для бізнес-освіти, яка потрібна для керівників та власників бізнесу, найбільш запитуваними є:

● Продажі та маркетинг (43,3%);
● Креативне мислення (30,1%);
● Сучасні технології (27,5%);
● Проєктний менеджмент (26,3%);
● Інновації в бізнесі (22,8%).

Наведені дані свідчать про зростаючий інтерес до тем, пов’язаних з інноваціями, креативністю і впровадженням новітніх технологій, які раніше були менш популярними, що відображає прагнення бізнесу адаптуватися до сучасних викликів та залишатися актуальним і конкурентним.

Оцінка якості бізнес-освіти в традиційних закладах освіти

Рівень освіти в регіональних закладах освіти отримав змішані оцінки. Лише 30,6% опитаних оцінили його як «дуже високий» або «добрий», тоді як 17,4% вважають його «поганим» або «дуже низьким». Позитивний баланс свідчить про загалом прийнятну якість, однак для економічного прориву потрібні серйозні покращення. При цьому 16,6% опитаних не стикалися з місцевими закладами освіти, а 9,1% не змогли оцінити їхню якість, тобто близько чверті респондентів не мають достатньої інформації для того, щоб давати певні оцінки.

Основні слабкі сторони закладів освіти, за оцінками опитаних, включають:

● Застарілі знання і методики навчання (46% для університетів, 32% для коледжів, 29% для училищ);
● Недостатня орієнтованість на потреби бізнесу (45% для університетів, 31% для коледжів, 25% для училищ);
● Недостатня практична цінність знань (44% для університетів, 29% для коледжів, 22% для училищ).
Для професійно-технічної освіти значною проблемою також є застаріла матеріально-технічна база (27%).

При цьому обізнаність бізнесу про роботу університетів є вищою (лише 20,2% опитаних не змогли оцінити слабкі сторони вишів), роботу коледжів не змогли оцінити 39,2% опитаних, а робота професійних училищ залишаються поза увагою майже половини опитаних — 47,5%. Саме через загальну необізнаність опитаних училища і коледжі мають менше негативних оцінок.

Перспективи співпраці бізнесу із закладами освіти

Незважаючи на вказані проблеми, бізнес готовий співпрацювати із закладами освіти. Найпопулярнішими формами співпраці з університетами є:

● Залучення студентів до практики на підприємстві (43,9%);
● Підготовка спеціалістів за моделлю дуальної освіти (34,0%);
● Підвищення кваліфікації персоналу (33,6%);
● Підготовка спеціалістів на замовлення (32,9%).

Із коледжами та училищами співпраця менш інтенсивна, але також включає залучення студентів і учнів до практики (32,6% для коледжів, 27,3% для училищ) та підготовку спеціалістів за дуальною моделлю (28,2% для коледжів, 19,3% для училищ). Лише 13,5% опитаних не зацікавлені в жодній формі співпраці з ВНЗ. Важливо також, що не змогли визначитись із відповіддю щодо закладів вищої освіти 17,7%, щодо коледжів — 36,5%, щодо професійно-технічної освіти — 50,3%. Тому першими кроками для започаткування співпраці має стати активніша комунікація та підвищення рівня обізнаності бізнесу про можливості й потреби закладів освіти.

Опитування засвідчило: попит на бізнес-освіту та загалом освіту для бізнесу в Україні високий, проте їх зміст і формати часто не відповідають наявним потребам і викликам. Існує розрив між очікуваннями підприємців і можливостями традиційної системи освіти — як в університетах, так і в коледжах та профтехучилищах. Найбільше бракує оновлення освітніх програм, підвищення практичного спрямування навчальних матеріалів та орієнтації на сучасні знання, впровадження інноваційних підходів.

Попри це, бізнес демонструє готовність до співпраці із закладами освіти — зокрема, через дуальну освіту, практику і стажування студентів, а також програми підвищення кваліфікації персоналу. Це відкриває перспективи для розвитку партнерств у форматі «освіта — бізнес», які можуть координуватися за участі місцевої влади, з акцентом на адаптацію до сучасних викликів, використання можливостей співпраці і нетворкінгу, а також сприяння місцевому економічному розвитку.

Проєкт «БізОН» створює майданчики для діалогу й може стати каталізатором змін — якщо ініціативу з трансформації бізнес-освіти підтримають на рівні політик і практик.

Цю ініціативу реалізує Центр громадської експертизи в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування уряду Японії.

• #освіта