Як у Полтаві вперше провели Чемпіонат України з триатлону. ФОТО, ВІДЕО
У Полтаві вперше відбувається масштабне спортивне дійство – Чемпіонат України з триатлону «Триатлон. Полтава спринт 2017. Його проводять без влади, бо область відмовилась організувати такі змагання. Місто ж виконало ямковий ремонт шляху, де їздили спортсмени, тобто чемпіонат пришвидшив латання дороги на Леваді.
2-4 червня проводять ці яскраві змагання в обласному центрі на Леваді, поблизу Ворскли. У суботу, 3 червня, відбувся перший етап, у неділю продовжать змагатись за медалі.
Учасники – люди різного віку, прибули звідусіль. Триатлон зібрав і любителів, і професійних спортсменів. Досі в області подібні змагання, але менш масштабні, проводили в Горішніх Плавнях. Триатлон – випробування сил у плаванні, їзді на велосипеді та бігу.
Поки учасники здійснювали заплив, нам вдалось поспілкуватись із учасницею, причетною також до організації змагань Інною Поперешнюк, засновницею компанії «Нова пошта» (вона ж дружина організатора):
– Що Ви тут сьогодні робите, яка ваша роль?
– Ми сьогодні також брали участь, троє із нашої компанії, я бігла, чоловіки пливли та їхали на велосипеді. Ми посіли сьоме місце і для мене це велике щастя, бо вперше в житті я брала участь і маю медаль. А ще, що саме в рідному місті проводяться такі змагання з тріатлону.
– А як склалось, що нарешті Полтава?
– Міністр спорту прислав лист, просив провести чемпіонат у Полтаві. Але обласна влада відмовила у цьому, написали офіційну відповідь, що немає змоги провести такі змагання. А молода спортивна команда погодилась провести чемпіонат. Тут немає якихось таких значних спонсорських коштів, все на громадських засадах, одні дали пісок, вичистили пляж (а він же залишиться мешканцям міста після цих змагань), залатали дороги, ми просили давно, але дорогу робили до 9 Травня там, де було покладання. А тут лише днями закінчили ямковий ремонт. Люди з компанії New run розчищали корчі, виносили пляшки, прибирали все. Тут сьогодні присутній президент федерації триатлону України, він задоволений організацією.
Під час змагань ми побачили багато волонтерів, котрі убезпечують учасників, розповідають глядачам, як поводитись.
Світлана Матяш – одна з волонтерок, розповіла, що в повсякденні працює в комунальній установі Обласний молодіжний центр Полтавської обласної ради. Три роки волонтерить, бере участь у різних проектах. На чемпіонаті з триатлону слідкувала за порядком.
Чимало полтавців прийшли сім’ями, деякі дістались Левади велосипедами.
Спостерігає за змаганнями і родина з трьох осіб. Видно, що глава сім’ї брав участь. Розповів,що він любитель, йому 33, до цього кілька напівмарафонів було в житті, два марафони пробіг.
– Це не було спонтанне рішення, морально був готовий спробувати, бігаю багато років, але як любитель. Бігаю років 8 для себе, для підтримання форми і здоров’я. А так спортом займався лише в школі – футбол, – каже Олександр Матяш.
У повсякденні полтавець викладає у технічному університеті всі предмети, що пов’язані з водою (водопостачання та водовідведення).
– Участь вже позаду, результат – приблизно 1 година 36 хвилин, я хотів у 1 годину 40 хвилин вкластись, тож задоволений. Побачив, над чим мені ще треба більше працювати, якщо далі цим займатись – велоспорт.
Також вдалось поговорити із Максимом Кривенком, відомим марафонцем, організатором чемпіонату.
– Розкажіть, хто ви, чим займаєтесь, як команда й організатори змагань?
– Ми полтавська компанія New run створена для того, аби організовувати марафони. Минулого року розширили локацію до чотирьох міст, цьогоріч більше міст вже охопили. Всі члени команди бігають, деякі недавно пробігли перші «половинки», дехто – марафон, а хтось вже й долає дистанцію в триатлоні, досягли якихось певних вершин. Я бігаю років 30 (а Максиму 40). Триатлон не так давно почав активно розвиватись в Україні. Він цікавий тим, хто вже досягнув результатів у бігу, у напівмарафоні. Ці люди хочуть більшого, складніших випробувань, а це якраз триатлон. Ми самі займаємось триатлоном.
– Я була на подібних змаганнях, у Горішніх Плавнях, тоді змагались діти. А от в Полтаві уперше та ще й так масштабно. Як зважились на чемпіонат, не боялись?
– Боялись, адже це виклик. Це величезний виклик, велика кількість чиновників, перешкод, проблем. Боротьба з бюрократами, купою служб. Це все дуже складно. Але коли ти все це долаєш, то це, по-перше, класна школа, а по-друге, коли все таки старт пройшов і він успішний, то ти відчуваєш більше позитивних емоцій ще більше, ніж коли сам фінішуєш з особистим рекордом на марафоні чи в триатлоні. А ще, по-третє, після таких стартів ти відчуваєш, що робиш і справді щось важливе, про що подумаєш колись і скажеш: «Не дарма, заради цього варто жити!» Тож New run – це якість життя, пов’язане зі спортом і з проведенням змагань. Намагаємось жити в атмосфері свята, адреналіну стартів, перемог.
– Чи знаєте, скільки тут учасників?
– Так, для триатлону це досить велика кількість, для марафону – невелика. 144 любителя – це багато для триатлону, а ще близько 80 професіоналів.
– Хто допомагав організувати, адже це чималі витрати?
– Наша компанія некомерційна. А якщо все стиснути, то чисті витрати (без внеску учасників) на цей захід – близько 150 тисяч гривень. Марафони і напівмарафони – то значно дорожче, але там і масштаб більший. Тож треба було шукати партнерів, великих немає, але є невеликі, котрі включились і допомогли, серед партнерів – Полтавський автоагрегатний завод КРаЗ, її директор Андріан Литовченко брав участь у змаганнях сьогодні. Також допомогла компанія «Сучасний дім» – привезли пісок, завдяки якій ми зробили пляж у Прирічковому парку. Почистити пляж і річку допомогло місто, серед всіх політичних фігур є Андрій Лямін, він аполітичний, але працює, бо «напряг» усіх дорожників, аби залатали всі ями. Не ідеально, але зробили. Було багато брудних робіт – витягти корчі, техніку також дав Лямін.
– А Ви брали участь?
– Ні, вся компанія задіяна у проведенні дійства. До того ж багато дрібних деталей, за якими треба слідкувати, знайти волонтерів, розставити їх по місцях, аби стежили за безпекою і допомагали, «розчищали» транзитні зони від людей, щоб ті не заважали. Повинні стежити за здоров’ям учасників, крім медиків. Мають приймати людей на фініші – дуже багато всього. От любительські старти пройшли, вже простіше, стало все більш організовано, бо ж професійні спортсмени тепер. А так щосекунди виникає багато дрібних питань, тому я маю стежити за усім і контролювати. А ще у нас працює галушка паті, процес нагородження – це все досить складно.
– А галушка паті – теж від партнерів?
– Ні, це наш об’єкт теж. Ті, хто беруть участь, мають талони, для них передбачена порція галушок із салатом та напій. Можна купити також, галушки та салат – 60 гривень. Загалом наша компанія родом з Полтави, тож і галушки ми готуємо скрізь, де буваємо, – розносимо цю страву по всій Україні.
Павло Калініченко, тренер з триатлону в Полтавської ДЮСШ «Олімпійські надії»:
– Мої вихованці теж виступають. І любителі від нас виступають, і професіонали.
– Як вважаєте, чому так мало інформації про цю масштабну подію?
– За бігборди чи іншу рекламу треба платити гроші, тому тут фінансова сторона. А в Інтернеті ми поширювали інформацію. Я думаю, що це вперше, тож вчитимемось на помилках, виправлятимемо.
– Які перспективи Полтави для проведення подібних турнірів?
– Ми в центрі України, сюди зручно приїздити спортсменам з усіх міст. Тим паче у нас тут річка широка і дистанція хороша, тож є всі умови.
– А поселення, ви про це щось знаєте? Це ж важливо.
– Ось поряд готель «Турист», з ними був договір, багато хто там поселився. Інші в центрі.
– Фінансова сторона: за участь треба платити? Хто платить?
– Спортсмени. Любителі – самі. А професіонали – по-різному. Деякі області можуть профінансувати участь дітей, деякі – ні, в основному всім стараються оплачувати.
Фото Ніни Король та зі сторінок Інни Поперешнюк, Bachuki Darsaniia у «Фейсбуці»
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь