Вчора
Війна за землю: у Полтаві продовжується суд, на якому хочуть забрати віддані атовцям ділянки
11 грудня 2018, 19:00 0
10 грудня продовжилося підготовче засідання Київського районного суду за позовом Вікторії Кримпохи до Держгеокадастру.
Нагадаємо, що позивачка представляє фермерське господарство «Шебітченко Г. Г.» із Решетилівського району. А в суді вимагає скасувати право власності на земельні ділянки 15 учасників бойових дій.
Як і на попередні засідання, ні позивачка, ні її представники в суд не прийшли. Натомість, 26 листопада подали до суду повторне клопотання про витребування доказів – документів із Держгеокадастру.
При цьому представник Держгеокадастру у залі суду наголосив: клопотання безпідставне, адже позивачка вимагає, щоб геокадастр надав заяви та накази на отримання землі.
– Ми проти цього заперечуємо. Адже накази вичерпали свою дію з моменту затвердження проекту землеустрою. На сьогодні ті накази не мають жодної юридичної сили, – заявив представник Держгеокадастру.
Суд у задоволенні клопотання позивача відмовив.
Судовий збір досі несплачений в повному обсязі, а суд триває
Адвокати, які представляють в суді інтереси атовців, вчергове подали клопотання про залишення позову без розгляду через порушення процедури подачі.
– 8 листопада позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог на чотири прохальні частини. Зараз ми представляємо інтереси 15 учасників АТО. Вони є позивачами за зустрічним позовом. Вікторія Кримпоха зараз є позивачем за 30 вимогами. За квитанціями, доданими до матеріалів справи, сплачено лише за 26 позовних вимог. Тобто станом сьогодні позивач повинна сплатити ще 2819 грн 20 коп. Ми не можемо продовжувати розглядати справу, оскільки позивач не сплатила судовий збір в повному обсязі. За статтею 257 Цивільного процесуального кодексу України позов повинні залишити без розгляду, – пояснила Анна Гиря, яка представляє в суді атовців.
Її колега Марина Кумечко додала:
– Ні позивач, ні представник позивача, а за довіреністю їх вказано кілька, не з’являються до суду. Це є неповагою щодо учасників процесу, щодо суду.
Суддя Тетяна Турченко клопотання адвокатів залишити позов Кримпохи без розгляду не задовольнила.
Знову дали 10 днів на усунення недоліків
Далі суддя запропонувала перейти до розгляду справи по суті. Адвокати проти такого розвитку подій заперечили.
– Щодо відхилення нашого клопотання – це зрозуміло. Але як щодо несплаченого у визначений термін судового збору за збільшення позовних вимог? – запитала Анна Гиря.
На що суддя зазначила:
– Суд має право достягнути судовий збір вже на стадії вирішення справи по суті. Основна сума збору судом встановлена, вона вже занесена до державного бюджету, – сказала Тетяна Турченко, маючи на увазі попередню суму в більше ніж 16 тисяч гривень.
Цю частину судового збору позивачка сплатила теж після кількох відтермінувань, призначених судом.
Адвокати атовців Кумечко і Гиря наголосили на тому, що в будь-якому разі підготовче провадження не можна закрити:
– Ми на підготовчому засіданні остаточно не визначилися відносно якого кола осіб буде розглядатися справа і відносно скількох осіб розглядатиметься скасування права власності на землю. У залі суду ми навіть не розглядали клопотання про збільшення позовних вимог – приєднувати ці вимоги до справи чи ні. Не з’ясовувалася думка учасників процесу. Ухвали суду не було з цього приводу.
Адвокат Марина Кумечко зазначила, що крім того у заяві немає обґрунтування: на підставі чого позивач вимагає скасування права власності ще кількох ділянок, що є порушенням Цивільного процесуального кодексу.
– Немає обґрунтування. Ми так само можемо скасувати право власності на вашу машину та її квартиру, а потім будемо розбиратися, чого я так захотів. Це схоже на побутовий сепаратизм, бо це відбувається виключно стосовно учасників бойових дій, – виступив Тарас Лелюх, представник громадської спілки «Координаційна рада учасників АТО Полтавської області».
Попри аргументи,суддя Тетяна Турченко, повернувшись із нарадчої кімнати, постановила: судове засідання перенести, дати позивачеві 10 днів на усунення недоліків у позовній заяві. 10 днів відраховуються від дати вручення цієї ухвали позивачеві.
Коментар керівника Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області
Днями ситуацію із позовами стосовно скасування права власності на видані ділянки учасникам бойових дій прокоментував начальник обласного управління Держгеокадастру Вадим Чувпило:
– Усі рішення Держгеокадастр виносить відповідно до чинного законодавства. Коли ми приймаємо рішення, то є цілий процес – питання вивчають фахівці, отримують інформацію з району. Якщо земельна ділянка перебуває в користуванні, посвідчене якесь право і дійсно юридична особа має право користуватися, то ми бійцям надаємо наступну відповідь: ділянка перебуває в користуванні і ми не можемо задовольнити це ваше клопотання, шукайте землю в іншому місці або ми надамо вам ділянку з резерву. Але якщо ділянка вільна і обробляється без правоустановчих документів, наприклад, закінчився договір про оренду чи особа, якій був виданий акт на право постійного користування, померла. Право постійного користування не передається у спадок. У чинному Земельному кодексі не передбачена передача права постійного користування у спадок для фізичних осіб. Крім того, маємо остаточне рішення цього року Верховного суду України про те, що постійне користування не спадкується. Але маємо нюанси в судовій системі, і саме тому такі ситуації досі виникають. Жодного рішення поки не маємо на користь позивачів. Коли ми видаємо дозвіл – ділянка вільна, коли ми затверджуємо право власності – теж, тобто немає особи, яка могла б заявити своє право власності. У реєстрі речових прав відомості відсутні. Якби було інакше, то отримавши наказ від Держгеокадастру, учасник бойових дій навіть не зміг би зареєструвати своє право. А підміна понять, певні маніпуляції, махінації з паперами дозволяють втягувати в цей процес суб’єктів, які не хочуть віддавати земельні ділянки, які, до речі, взагалі-то належать державі. Ми знаємо, що земельний ресурс обмежений і є об’єктом прибуткового бізнесу.
До теми: Земля для учасників АТО: скільки виділили в Полтавській області та скільки ще є
Ознайомитися із ухвалами суду у справі 552/4730/18 можна на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь