У Полтаву на захід до Дня людей з інвалідністю приїздив «титановий Джексон»

У Полтаву на захід до Дня людей з інвалідністю приїздив «титановий Джексон»
01 грудня 2016, 08:30   0
Марина Бабець та Євген Тєрєхов, «титановий Джексон»

У вівторок у Полтаві відбулись публічні слухання «Адаптацію осіб з інвалідністю до умов інтегрованого середовища в Україні»  до Міжнародного дня людей з інвалідністю. Зібрання мало формат дискусії.

Неповносправні полтавці, педагоги, соціальні працівники, регіональний представник уповноваженої з прав людини, представники «Інваспорту», паралімпійці, керівники центрів реабілітації, депутати обговорювали проблеми людей з особливими потребами, ділились досвідом і баченням.

Серед гостей були й представники «Українського об’єднання патріотів ؘ– УКРОП», Сергій Соловей, голова обласної організації, Інна Авраменко, депутат облради та помічник народного депутата Віталія Купрія. А Надія Мякушко, директор інституту економіки і права університету «Україна», керівник Полтавської міської організації УКРОП – одна з ініціаторів слухань.

Євген Тєрєхов та Інна Авраменко

Завітав на захід і був дуже вражений побаченим і почутим Євген Тєрєхов, легендарний «титановий Джексон», Герой АТО.

– Я розумію людей з інвалідністю, лише недавно з мене зняли 2 групу, нині маю 3 групу інвалідності. Більше 80 осколків лікарі витягли із мого тіла. 24 ще досі живуть у моєму тілі. Титановим назвали, бо в голові маю титанову пластину.

Євген не стримував емоцій та сліз, коли слухав жестову пісню «Квітка-душа» у виконанні Каріни Денисенко, студентки спецгрупи для слабочуючих та нечуючих інституту економіки і права університету «Україна», а також, коли незрячий бард Станіслав Бистрицький співав про смерть атовця-прикордонника.


Каріна Денисенко виконує жестову пісню

Тєрєхов у повсякденні опікується правами учасників бойових дій та їхніх родин, інвалідами війни, багато допомагає їм. Обіцяв своєю діяльністю змінювати країну на краще, зокрема й умови в ній для неповносправних. Інтрев’ю з ним читайте на сайті згодом.

Для паралімпійців знайти туалет в центрі столиці – велика проблема

Під час слухань виступали люди з особливими потребами, а також ті, хто навчає їх, знає їхні потреби і проблеми в українських реаліях, серед них і Надія Мякушко, заклад якої навчає реабілітологів та соціальних працівників. Почули присутні й про досягнення, які вже є у цих питаннях адаптації: перемоги наших паралімпійців, та і просто студентів з інвалідністю, дізнались про успіхи тих, хто виготовляє техніку та обладнання для людей з особливими потребами, що покращують життя. Показали гостям і вдалі приклади пандусів та підйомників, а також місця несвободи (СІЗО), де досі порушують права людей.

– Інтернати для неповносправних – теж проблема. Людина не може влаштуватись на роботу і себе забезпечувати. Законодавство так побудоване, що, живучи в інтернаті, умовно скажемо, той же Федя не може стати чоботарем і працювати. Якщо він працює, то не має права жити в інтернаті. Замкнене коло виходить. А людина віддає зі своєї мізерної пенсії 75% за своє утримання в інтернатній установі А таких же Федь дуже багато в області, і вони можуть і хочуть отримувати освіту і мати нормальну роботу, – розповіла Надія Мякушко.

Пишались Зіньківським інтернатом для дітей, розповіли, як жахливо в таких же установах у сусідніх областях.

– На Полтавщині не все так погано, нам є чим пишатись, – резюмувала свою розповідь Віра Яковенко, регіональний координатор зі зв’язків з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини в Полтавській області. – Є області, де досі застосовують клітку для заспокоєння людей як покарання. І це жахливо, 21 століття.



Марина Бабець, голова правління Полтавського обласного осередку ВГО людей з інвалідністю по зору Генерації «Успішна країна» звернула увагу, що для незрячих і слабозорих на вокзалах не передбачені позначки, вказівники із назвами теж не кольорові, як мають бути для слабоозорих.

– Нині в Полтаві змінили назви вулиць, не всі їх ще вивчили. Тому ми дуже просимо звернути увагу під час виготовлення вказівників нових назв враховувати потреби слабозорих людей із проблемами зору. А також у транспорті варто оголошувати зупинки, бо це потрібно усім містянам та гостям, – наголосила вона. 

Просила не забувати, що Полтава, Кременчук і Лубни – ті міста, де в області живе найбільше людей із вадами зору. Тому їхні потреби не варто ігнорувати, а якраз спеціальних світлофорів, вказівників на вулицях, стрілок і бракує. щоб почуватись комфортно.

Із розповідей спікерів  вразило всіх те, наскільки українське суспільство глухе до неповносправних, адже навіть природні потреби людині з інвалідністю справити – велика проблема, туалети неадаптовані, а якщо вони і є, то дістатись до них – нелегке випробування.


Галина Бойко тренує олімпійських чемпіонів

– Цьогоріч, проводжаючи паралімпійську збірну на Олімпіаду в Ріо, у центрі столиці ми не могли потрапити в туалет, – розповідає Галина Бойко, заслужений тренер України, доктор педагогічних наук, професор. – Візочнику подолати 15 сходинок до кафе чи у підземний перехід спуститись по сходах – дуже важко. І це Київ, центр міста. Що говорити про інші міста?

Присутні дійшли висновку, що багато проблем людей з особливими потребами треба виносити на широкий загал, бо якщо нічого не робити, то і зрушень на краще не буде.

У США люди перекривали дороги й ночували на них, щоб бути почутими

Відома полтавка Ірина Твердохліб, регіональний представник Національної асамблеї інвалідів, поділилась враженнями від перебування у США. Їй як візочнику ця країна була дуже зручна під час відвідин, все продумано для неповносправних. Хоча жінка дуже переймалась, навіть тими ж туалетами – від літака і до закінчення подорожі. Та все було чудово.

Ірина Твердохліб

–  Але люди там не чекали, коли закони розроблять під них: вони перекривали дороги і таки добились свого. Їм та їхнім родинам погрожували, їх просили, але мітингарі не здавались, – розповіла Ірина Твердохліб.

Сергій Соловей, як депутат обласної ради, пообіцяв долучитись до створення обласної програми з доступності і сказав:

– Ці проблеми не будуть вирішуватись комплексно, поки в суспільстві не відбудуться ментальні зміни. Я, наприклад, як людина відносно здорова, не уявляв, настільки вам у багатьох моментах важко, а ми цього можемо і не підозрювати у повсякденні. Стосовно позиції обласної ради та депутата, мені хочеться полегшити ваші проблеми і ми зробимо усе, що від нас залежить. Те, що робить кожен директор школи і вигадує то пандуси не такі, як треба, то інше, що ми бачили тут на слайдах, – то дурниця. Потрібна комплексна програма, яка буде фінансуватись обласною радою. І тут я хочу сказати, що є світло в кінці тунелю: завдяки позиції обласної ради, яка вже рік не надає дозволів на видобуток нафти і газу на Полтавщині, Верховна Рада прийняла у першому читанні закон, за яким 5% ренти залишатиметься у бюджеті області, а це, між іншим мільйони, у рік. Наша позиція є непохитною, і ми цих грошей доб’ємося.

Проблем, озвучених на заході, дуже багато, хоча і здобутки є. Ми будемо висвітлювати їх у подальших публікаціях.

Довідка

Міжнародний день людей з інвалідністю відзначають 3 грудня.Його проголосила Генеральна асамблея в 1992 році на 47-й сесії у спеціальній резолюції.

Генеральна Асамблея закликала держави проводити подальшу інтеграцію в життя суспільства осіб з інвалідністю. Міжнародний день людей з інвалідністю привертає увагу до проблем осіб з особливими потребами, захисту їх гідності, прав і благополуччя, акцентує увагу суспільства на переваги, які воно отримує від участі інвалідів у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з особливими потребами.

Всеукраїнські організації, які об’єднують людей з інвалідністю:

Всеукраїнська організація інвалідів «Союз організації інвалідів України» (www.soiu.com.ua).

Всеукраїнське громадське соціально-політичне об'єднання «Національна Асамблея інвалідів України» (naiu.org.ua).

Автор: Ніна Король

Суспільство 01 грудня 2016, 08:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції