Полтавці можуть побачити архівні документи про Голодомор на виставці в обласному архіві. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавці можуть побачити архівні документи про Голодомор на виставці в обласному архіві. ФОТО

Рідкісна книга, таких не залишали, замітаючи сліди злочинів над народом

Фото, вирізки із преси 30-их років минулого століття, книги, документальні свідчення очевидців – усе це можна побачити на виставці, що приурочена трагічним сторінкам в історії України.

Виставка відкрилась 22 листопада сьогодні в обласному архіві, що на вулиці Зигіна, 1-А і діятиме 2 тижні. ЇЇ назва – «Голодомор 1932-1933 років на Полтавщині», тут представлені 52 документи, що свідчать про причини, хід та наслідки Голодомору 1932-1933 років в Україні.

– Голодоморів в Україні було кілька, але найстрашніший і найтрагічніший – 1932-1933 років. Коли Україна стала незалежною, ми почали одразу досліджувати цю тему, оскільки за радянських часів вона була під забороною, жертв було дуже багато. Багато документів знищили. Але ті джерела, які маємо, продовжуємо досліджувати, вони вражаючі. Ця тема є в шкільних програмах, її вивчають у вишах. Але найкраще про ці події розповідають документи, бо це жива історія, – зауважила Валентина Гудим, директорка Державного архіву у Полтавській області. 

На виставці показали архівні документи, у яких є інформація про причини, що призвели до Голодомору в Україні, постанови вищих органів влади, місцевих партійних та радянських органів, силових структур, інформація щодо проведення хлібозаготівельної кампанії та застосування репресивних заходів до «саботажників», повідомлення газет про розгортання мережі ТОРГСИНів у Полтаві, плакати 1930-х років. Також є статті і про тих, хто, усупереч часу, владі та репресіям не боявся захищати селян, хто не втрачав людську подобу у жорнах радянської репресивної машини – рятував людей від голоду.

Голова Громадської ради при Полтавській ОДА Володимир Голуб також сказав про трагічні події Голодомору: 

– Найстрашніше, що може чекати людство, – це голод. Це, дійсно, був геноцид, який замовчувався дуже багато років. Практично кожна сім’я в Україні була причетна до цих подій. Тоді люди божеволіли. Траплялись випадки, коли їли не лише котів, собак, птицю, а вбивали і їли людей. Страшнішого нічого вигадати не можна.

На відкриття заходу запросили учнів ліцею №1 Полтави та ЗМІ, оскільки зал невеликий і вмістити одночасно багато людей не може. Школярі уважно слухали, фотографували, запитували у працівників архіву подробиці роботи та документів.

– Виставка складається із двох розділів. У першому, наприклад, ідеться про основні причини, що призвели до Голодомору в Україні і, зокрема, на Полтавщині у 1932-1933 роках: постанови вищих органів влади, місцевих партійних та радянських органів, силових структур (постанова ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р.; постанова Раднаркому УСРР «Про заходи до підсилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р.; постанова Раднаркому УСРР і ЦК КП(б)У «Про занесення населених пунктів на чорну дошку» від 6 грудня 1932 р.; оперативний наказ по Державному політичному управлінню УСРР № 2 від 13 грудня 1933 р.; обов’язкова постанова Полтавської міськради «Про реєстрацію колгоспних комор, в яких зберігається хліб» від 9 січня 1933 р.) інформації щодо проведення хлібозаготівельної кампанії та застосування різних репресивних заходів до «саботажників»; повідомлення друкованих ЗМІ про розгортання мережі ТОРГСИНів у м. Полтава, плакати 1930-х років, що розповідають про стратегічні напрямки розвитку політичного та економічного життя країни, – розповів Тарас Пустовіт, архівіст і краєзнавець. 

Ми писали, як українці вшановують пам’ять жертв Голодоморів, діляться спогадами і фактами.

5 років в’язниці, бо доїла корову і пила, аби не вмерти з голоду

До другого розділу увійшли документи про перебіг та наслідки трагічних подій 1930-х років, зокрема, вироки Кущового народного суду Полтавського міського району громадянам за різні правопорушення, у тому числі, за крадіжки продуктів харчування (Ф.-р-2020); вирізки із газети «Більшовик Полтавщини» за 1932-1933 рр., що свідчать про хід виконання планових показників під час проведення хлібозаготівель у районах Полтавщини. Є докази того, що влада знала, що робить, але свідомо нищила український народ і все українське.

Також є карта України тих часів зі вказанням найбільших втрат населення,  порівняльна таблиця переписів населення Полтавських районів за 1926 та 1937 рр., копії актових записів громадянського стану про смерть від голоду у 1932-1933 рр., світлини «командирів» великого Голоду та жертв Голодомору, документальні свідчення про учасників тих трагічних подій. В окремих експозиціях розміщені наукові видання за темою: «Голодомор 1932-1933 років – геноцид проти українського народу».

Як розповів Тарас Пустовіт, лише у кінці 80-их почали вивчати документи про Голодомор. Доти СРСР не визнавав геноциду, інформація про винищення народу, придушення всього українського методом примусового голоду замовчувалась. Історики й архівісти по крихтах збирали відомості, а архіви СБУ (тоді КДБ) були засекречені.

– Радянська система знищувала сліди кривавих злочинів. От наприклад збереглась дуже цінна книга з Чорнух, де вказані ті, хто помирали 32-33-го років. Таких документів збереглося мало, адже їх знищували, а злочини ховали. Не всі люди тоді знали про масштаби трагедії, були такі, що думали ніби то лише в їхньому селі така нестача продуктів і голодують селяни, – каже Тарас Пустовіт. 

У Полтаві чиновники не встигали хоронити мерців, тіла скупчувались зокрема в 1-ій міській лікарні, за це від вищих органів влади посадовці отримували догани і покарання. Люди божеволіли, вдавались до канібалізму...

– За те, що людина, працюючи сторожем на фермі, вночі піддоювала корів і пила молоко, аби вижити, їй дали 5 років в’язниці, – наводить дані Тарас Павлович.

Одна зі світлин того часу вражає: три дівчини-піонерки у полі, йдуть до батьків. А під пахвами не їжа, як годиться, а пропагандистські газети. На інших фото – змучені голодом діти та дорослі.

За підрахунками різних дослідників під час Голодомору на Полтавщині померло від 500 до мільйона осіб. Олександр Єрмак, викладач історії ПНПУ, називає все ж цифру 1 000 000 (і має цьому обґрунтування). Україна втратила у цей час близько 8 мільйонів громадян.

Школярів, котрі прийшли на виставку, цікавило, чи народ чинив спротив. Тарас Пустовіт пояснив, що збройної боротьби не було – люди були виснажені, напади на склади продовольства траплялись, своє також не всі віддавали, коли в дім приходили забирати останнє, але за це «повстанці» платили арештом або смертю.

До теми: полтавці вшанували жертв Голодомору: куштували їжу тих часів, запалили свічі, пройшлися ходою. ФОТО, ВІДЕО.

Автор: Ніна Король