Як живе місто Радомишль, де сталася перша смерть від коронавірусу: розповідь місцевої. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Як живе місто Радомишль, де сталася перша смерть від коронавірусу: розповідь місцевої. ФОТО

У місті дезінфікували вулиці з хлором. Фото – Радомишльська громада

Нещодавно у Радомишлі, що на Житомирщині, коронавірус забрав життя жінки. Це перша жертва вірусу в Україні. Наша колишня колега Валентина Уварова, котра живе там, розповіла, як живе місто та люди в населеному пункті, що змінилось.

– У всьому світі черги, пусті полиці в магазинах, паніка, суцільна дезінфекція (принаймні на екранах), але, здається, тільки не у нас. У першому містечку, де коронавірус забрав життя, пишаються спокоєм і тим, що Радомишль – це не Санжари, – каже Валентина. – Лікарі говорять, що у місті більше немає коронавірусу. У рідних померлої відсутні симптоми, боятися, мовляв, вже нічого. Хотілося б вірити, та проста математика змушує тривожитися: інкубаційний період до 20 днів, можливість зараження у безсимптомний період, а ще факт, що хвора жінка майже 2 тижні носила несвідомо новий вірус містом. За цей час відвідувала церкву, місцеву «мекку» – ринок та невідомо з ким могла перетинатися. А може, і правда, Радомишль – особливе місто, і тут все піде за іншим сценарієм, не так, як у всьому світі.

За словами Валентини, місцеві мешканці, як їй здається (бо не корінна радомишлянка), – великі оптимісти, або ж ще не усвідомлюють усієї серйозності ситуації. Влада тим часом робить все, аби заспокоїти та не допустити паніки.

– Ринки у місті сказали всі закрити, а їх відкрили. Розганяти довелося з поліцією. Підприємці просили дозволити їм торгівлю, знайшлися й охочі покупці (далеко не молоді люди, що в зоні ризику). Пости поліції з вимірюванням температури на виїзді обіцяли, та їх ніхто не бачив. Хоч транспорт у місті таки відмінили. На другий день карантину, після першої жертви COVID-19, скасували вже навіть міжміські автобуси. Одні підтримують такі рішення, інші ж обурені. Багато хто працює у Житомирі та Києві, а дістатися туди тепер можна лише на авто, – зауважує місцева.

Як каже Валентина Уварова, маски носять не всі:

– У місті їх досі немає у продажу. Обіцяли нам їх одразу після вихідних, тим часом посадовці власним прикладом показують, що засоби захисту купити можна через Інтернет. Дехто купує респіратори в будівельних магазинах, роблять маски з марлі. Мені ж батьки хотіли вислати з Полтави, та я їх відмовила. Хлорка, туалетний папір, серветки, рушники, тощо – це все поки що є у магазинах. А от ліки від тиску, парацетамол, знеболювальне, більшість антибіотиків, марля – те, що не в кожній аптеці можна знайти. Товар обіцяють підвезти, а поки доводиться походити у пошуках необхідного. 

Про аптечку та запас продуктів потрібно подбати завчасно.

– Я не розгрібала все з полиць завчасно, а коронавірус застав наше місто зненацька. І хоча я з гумором намагалася ставитися до ситуації (щоб хоч чимось укріпити імунітет), та виходити з дому вперше під час карантину було реально страшно. У мене тремтіли руки, коли я через серветку доторкнулася до дверей аптеки. Зайшла і відразу заспокоїлася. Дівчата там стояли без масок і рукавичок. І це в суботу, другий день карантину. Щоправда, майже нічого потрібного в цій аптеці не було, – ділиться жінка.

Про обережність і поради Валентина згадала лише в супермаркеті.

– Відвідувачів тут було мало (вечірній час вихідного), продавці натягували маски лише коли до них підходили, товарів вистачало на всіх. Порожньо було лише у ящичках з-під цукру, мукою, деякими крупами, товарами зі знижками. Усе найближчим часом обіцяли привезти в магазин. Яка ситуація у селах та на околицях міста, я не знаю. Чула, що жаліються на відсутність автобусів, людям немає на чому приїхати на закупи, – каже Валентина.

Коли ще до цього всього ми читали тривожні новини про поширення COVID-19, про перший випадок в Україні, я подумати не могла, що зовсім скоро цей вірус буде так близько. Маленьке містечко, районний центр, відсутність прямих міжнародних сполучень, хворобу звичайно ж виявлять ще по дорозі до міста.

Та скоро про Радомишль заговорила вся Україна. У четвер зранку діти прямували до навчальних закладів, хоч в Україні вже оголосили карантин у школах. Один з садочків в місті точно працював. Про коронавірус в Радомишлі дізналася я із телефонного дзвінка. Десь після обіду. Говорять, що у нашу райлікарню привезли жінку з підозрою на коронавірус, взяли у неї кров, чекають результати аналізів, сьогодні все буде ясно. Про коронавірус, звичайно, нічого не ясно, а інфекційне та приймальне відділення вже зачинили і приставили поліцію. Про те, у те, що результат буде позитивним, я просто не повірила. А раптом це навчання. Зараз якраз це актуально. Навчальні мінування були ж нещодавно. Та скоро мені телефонували вже родичі з інших міст, бо вже у ЗМІ почали говорити про якесь містечко на Житомирщині. А я всіх заспокоювала, що, уявляєте, це якраз у нас, і що не слід переживати, мабуть це просто пневмонія. Навіть коли мені сказали, що все офіційно підтвердили, я не хотіла вірити, а раптом це все-таки чутки. Але про Радомишль вже говорили у новинах, – згадує радомишлянка.

Після того Валентина помітила, що в місцевих спільнотах і соцмережах було мінімум інформації: чутки, плітки, жарти та заклики утриматися від коментарів.

– Наступного дня, у п’ятницю, жінка померла. У місті на камеру продезінфікували церкву, лікарню та автостанцію. Більше у спецкостюмах я нікого не бачила. Щоправда, ще раз дороги у нас промила машина із хлором. Поховали жінку в суботу. Говорять, поклали у плівку і продезінфікували. На похороні не було людей. 

Ми писали, що таке самоізоляція під час карантину через коронавірус: які особливості.

Валентина згадує, що за вихідні вулиці спорожніли, як на ранок нового року. Тільки вітер розносив сміття. Було якось моторошно за цим спостерігати.

Із понеділка місто ожило. З четвертої ранку потягнулися одна за одною автівки. Потім з’явилися люди. З’явилося відчуття, що нічого й не трапилося. Говорять, комунальні заклади переходять у телефонний режим, або ж намагаються уникати прямого спілкування. Роботу магазинів ніхто не  скасовував, працюють не лише продуктові. У двох із чотирьох, які я відвідувала вчора, продавчині були без масок і рукавичок. У супермаркетах поставили дозатори із дезрозчином. До лікарень закликали не йти, але насправді, якщо захворіли, візиту не уникнути. При вході там пропонують дезінфікувати руки, на виході цього не роблять. Без масок не пускають. Не всі ще сприймають ситуацію серйозно. Посилаються на те, що виходу немає, потрібно за щось жити. Дехто взагалі не вірить, що у нас насправді був коронавірус, мовляв, таким чином хотіли відволікти від певних політичних рішень у країні. Проте людей на вулиці удвічі стало менше. Сподіваюся, що скоро ми зможемо повернутися до звичного життя.

Віталій Кличко написав учора, що один із тих, у кого виявили коронавірус (а в Україні вже 7 випадків), студент, він контактував із хворою жінкою, яка померла.

Фото – Радомишльська громада.

До теми: На Полтавщині оштрафували чоловіка, який викликав «швидку» й пожартував про коронавірус

17 березня 2020

Автор: Ніна Король

• #карантин
• #медицина
• #новини Полтавщини
• #коронавірус
• #вірус