Яка ситуація в Полтаві з медичними відходами

08 квітня 2020, 15:40   0
Фото – gb.kyivcity.gov.ua

«Коло» з’ясовувало, яка у Полтаві ситуація із медичними відходами. Тема є актуальною через карантин у зв’язку із коронавірусною інфекцією. Мова про такі відходи як використані шприци, пристрої для вливання кровозамінників та інфузійних розчинів, піпетки, залишки невикористаних та прострочених медикаментів (таблетки, мазі в тубах, рідина в ампулах, капсули в упаковках, порошків, рідкі форми лікарських засобів рослинного та хімічного походження).

Що роблять із медичними відходами у Полтаві практично не досліджено. На цьому наголошує Сергій Антоненко, представник ГО «Еколтава», експерт з питань поводження із небезпечними відходами. Він пояснює, частіше за все медичні відходи потрапляють на міське сміттєзвалище, розташоване у Макухівці. В цьому вбачає небезпеку довкіллю, оскільки, зазначає, відбувається вплив на ґрунтові води.

Зокрема, через це у Полтаві вимагають від влади, щоб у місті почали збирати від населення медичні відходи (використаний медичний інструмент гострі предмети; залишки невикористаних медикаментів, такі як таблетки, мазі в тубах, рідина в ампулах, засоби гігієни та індивідуального захисту (одноразові маски, рукавички) тощо.

– Небезпечні речовини, що містяться в медичних відходах негативно впливають на довкілля та здоров’я людей, оскільки накопичуються у ґрунті, водних об’єктах у великих концентраціях, що призводить до порушення природної екосистеми. Вони виявляють стійкість порівняно з природними компонентами, негативно на них впливають, навіть у низьких концентраціях. Призводять до поширення інфекційних та інших захворювань, – пояснює Сергій Антоненко, автор петиції.

Він говорить, з огляду на епідеміологічну ситуацію, пов'язану з коронавірусом, утилізація небезпечних медичних відходів від населення набуває дуже важливого значення. Нагадаємо, раніше екологічний активіст пояснював, що в українському законодавстві немає такого поняття як медичні відходи. Тому, за його словами, такі відходи важко віднести до небезпечних відходів, а отже – більш відповідально ставитися до утилізації.

– Будь-які медичні відходи несуть загрозу: не використані ліки або такі, в яких закінчився термін придатності – хімічну загрозу, а пов’язки (маски), шприци – бактеріологічну, – пояснює Сергій Антоненко.

Про те, що ситуація щодо медичних відходів у місті фактично не досліджена, свідчать і відповіді інших фахівців. 

Немає ліцензії – немає збору медичних відходів

Як пояснюють у департаменті охорони здоров’я Полтавської міськради, обліку медичних відходів не ведуть, але зазначають:

– Заклади охорони здоров’я під час поводження із медичними відходами, з метою попередження їх негативного впливу на життя, здоров’я та довкілля керуються у своїй діяльності державними санітарно-протиепідемічними правилами і нормами щодо поводження з медичними відходами, затвердженими наказом Міністерством охорони здоров’я №325 (від 8.06.2015 року), що не містять норми накопичення, а тільки вимоги до періодичності збору, приміщень та мікроклімату у приміщеннях, – йдеться у відповіді на запит «Кола» за підписом Вікторії Лози, директорки департаменту охорони здоров’я Полтавської міськради.

У КАТП-1628 говорять, що ліцензії на утилізаційні роботи щодо медичних відходів комунальне підприємство не має. Тому окремо збором медичних відходів КАТП-1628 не займається.

– Медичними відходами повинні займатися медики самі. Наскільки мені відомо, у них (має на увазі медичні заклади, – прим. авт.) договори із організаціями, які можуть це робити, – сказав Тарас Бойко, директор КАТП-1628. – Ми не займаємося медичними відходами, у нас немає ліцензії на те, щоб займатися утилізацією медичних, небезпечних відходів.

Що із іншим сміттям

Також Тарас Бойко зазначив, що окрім медичних відходів (ліків, обладнання тощо), на підприємстві не передбачено здійснення обліку накопичення твердих побутових відходів, зокрема, за окремими складовими, такими як електричне та електронне обладнання побутового походження (мала побутова техніка: пилососи, праски, чайники, тостери, блендери, фени, кавоварки тощо); ІТ і телекомунікаційне обладнання (комп’ютери, факси, принтери, копіри, телефони тощо); споживча електроніка (телевізори, музичні центри, програвачі, музичні інструменти); іграшки, обладнання для відпочинку та спортивне обладнання, які містять електронні компоненти та складові; інструменти автоматизації, моніторингу та контролю: детектори диму, термостати, регулятори опалення. 

До теми: Через карантин у зв’язку із коронавірусом екобус у Полтаві призупиняє роботу

8 квітня 2020

Суспільство 08 квітня 2020, 15:40

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції