Чапаєва в Семенівці більше немає – декомунізували. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Чапаєва в Семенівці більше немає – декомунізували. ФОТО

Був такий Чапаєв, уже немає. Фото – Вікіпедія

Погруддя Василя Чапаєва в райцентрі нещодавно демонтували.

Про таке написав Вадим Поздняков, активіст, співзасновник проєкту «Декомунізація. Україна».

Активісти звертались на урядову гарячу лінію щодо демонтажу, адже не виконується закон про декомунізацію.

На виконкомі Семенівської селищної ради таки ухвалили рішення про знесення пам’ятника Чапаєву.

– Ми звернулись кілька тижнів тому, коли дізнались від місцевої мешканки про пам’ятник. Надіслали звернення на Семенівську РДА через урядовий контактний центр. Вони, я так розумію, поспілкувались з Людмилою Милашевич, головою ОТГ, вона провела роботи, – розповів нашому виданню Вадим Поздняков.

Василь Чапаєв – командир стрілецької дивізії, учасник встановлення радянської влади в Росії (Вікіпедія).

– Батьківщина видатних Українців-письменника-байкаря Леоніда Глібова, героя Крут Миколи Божка-Божинського, віце-президента УГВР Івана Вовчука – Семенівський район Полтавщини потроху очищається від комуністичного молоху. Нещодавно там демонтували пам’ятник Леніну, а днями настала черга Чапаєва. Дякую ГО «Світанок» та Pozdniakov Vadym за ефективну працю! – написав Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті на Полтавщині Олег Пустовгар.

Чимало істориків зазначали, що Чапаєв – радянський діяч, дуже «штучний».

 – Ситуація з пам’ятником Чапаєва є унікальною, як на мене. Це пам’ятник більше кіногерою, ніж реальному персонажеві, бо в СРСР Василя Чапаєва бачили саме як героя однойменного фільму «Чапаєв» авторства братів Васильєвих. Фільм знятий у 1934 р. вийшов настільки потужним, що на нього ходили цілими натовпами навіть колишні солдати-білогвардійці у Франції. Фільм вийшов того штибу, десь як і спектакль «Дні Турбіних» Булгакова. Після того вся «громадянська війна» у радянського і пострадянського обивателя стала насамперед ототожнюватися із Чапаєвим, Фурмановим, Петром Ісаєвим, Анкою – направду постатями далеко другорядними. Ці персонажі увійшли у фольклор, анекдоти, на честь Чапаєва назвали купу вулиць, населених пунктів. Я б порівняв би цей образ із Штірліцом, який так само є героєм анекдотів та асоціюється з Другою світовою і став популярним завдяки якісному фільму. Що до штучності образу Чапаєва, то це дуже гарно простібав свого часу російський письменник Віктор Пєлєвін у романі «Чапаєв і Пустота». З цієї «кіношності» і «анекдотичності» й походить сучасне сприймання Василя Чапаєва – часто як радянського, але якогось «свого», «нешкідливого», тому цілком зрозуміло, що будуть люди, яким шкода того пам’ятника. На жаль, вони не розуміють, що їм шкода вигадану постать, відмінну від реального Чапая. З іншого боку, сьогодні радянська фільмографія і фольклор стають все більше неактуальними, але позбавлення цієї спадщини – процес більш тривалий і складніший, ніж зняття пам’ятників, – каже полтавський історик Ігор Сердюк. 

До теми:

На Полтавщині демонтували пам’ятник Леніну: лишився ще один. ФОТО

Комсомол – не компартія: як у Гадячі на Полтавщині оминули закон про декомунізацію

9 квітня 2020

• #декомунізація
• #пам'ятник
• #новини Полтавщини