Полтавський центр зайнятості: масових звільнень поки що не було, чого чекати

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавський центр зайнятості: масових звільнень поки що не було, чого чекати

23 січня в обласному комунальному інформаційному агентстві «Новини Полтавщини» провели прес-конференцію з директором Полтавського обласного центру зайнятості Катериною Клавдієвою. Тема: «Реформування державної служби зайнятості як сервісної служби на ринку праці: сучасність завдань та перспективи розвитку».

Діяльність Полтавського обласного центру зайнятості (ЦЗ) за 2016 рік позначилася великими змінами. По-перше,кількість вакансій зросла від 45 до 51 тисячі, а крім того ЦЗ зібрали інформацію про 5 тисяч пропозицій працевлаштування, але вакансії роботодавець не бажає подавати. По друге, ЦЗ працевлаштували 42 тисячі осіб. Профнавчанням охопили 8 тисяч осіб, зростили на 1 тисячу місць у громадських роботах, а на співфінансування на громадські роботи залучили 23 мільйони гривень. Рівень реєстрованого безробіття знизився, складає 2,3%, і це найменший показник, починаючи ще з 2012 року.

Що ЦЗ змінив у 2016 році: підхід до роботи з клієнтами центру зайнятості. По-перше, впровадили регламент, ввели  посаду «адміністратор залу», який зустрічає клієнтів, пропонує їм роботу. А по-друге, впровадили новий функціонал: наприклад, електронна черга запису громадян на прийом, відео резюме, електронний кабінет роботодавця і електронний кабінет пошуковця роботи.

Не дивлячись на зміни, проблеми залишилися ті самі.

– Найголовнішою проблемою є відсутність достатньої вмотивованості до праці. Друга проблема – низький рівень професійних знань. Наприклад, зараз у Кременчуці є можливість працевлаштувати на вагонобудівний завод, на автокраз, на Стальзавод, Кредмаш і т.д. Заробітна плата не нижче 5 тисяч гривень. Коли ми почали співпрацювати з цими підприємствами, проаналізували базу безробітних, то виявили, що працівників для тих професій немає. Якщо раніше на обліку в Кременчуці перебували 4,5 тисячі осіб, то у 2016 році – 2700 осіб. І 1800 з них мають вищу освіту, проте не застосовують її ніде. Аби не  було відриву навчання від потреб ринку праці, ми організували цілі групи профнавчання, – розповідає директор Полтавського обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва.

За словами жінки, найбільшою проблемою, не дивлячись на інші, все одно являється нелегальна зайнятість. Це завдання уряду, особисте завдання Володимира Гройсмана легалізувати якомога більше  трудових відносин. У Полтавській області при одному з найбільш високих рівнів легальної зайнятості  все одно 170 тисяч  громадян не сплачують страхові внески.

– Ми намагаємося всіма силами легалізувати якомога більше робітників. Бо у багатьох при досягненні пенсійного віку виникає питання: а чому ж я не отримую пенсію, якщо працював майже все життя? Причина проста – немає необхідного страхового стажу.  Тож ми отримали змогу застосовувати штрафні санкції, здійснювати перевірки – тобто робити багато чого від нас залежного, аби применшити рівень нелегальної зайнятості. У нас уже є робочі групи для цієї діяльності, і ми готові  більш активно стартувати, – розповідає Катерина Клавдієва.

У прийдешньому 2017 році Полтавський обласний центр зайнятості напрацьовує глобальні шляхи вирішення проблем. Одними з них являються два законопроекти: внесення змін у закон про зайнятість і в закон про загальнообов’язкове соціальне страхування України на випадок безробіття. ЦЗ має на меті стимулювати тих роботодавців, зокрема, тих, які працевлаштовують людей понад квоту, тих громадян, які втратили роботу. Важливим нововведенням стануть «транзитні робочі місця» – на пів року створюється робоче місце для тих, хто ще не має досвіду, і за найм такого працівника роботодавець отримуватиме  певні компенсаційні виплати. Тобто схема буде зручна і для тих, хто тільки-но, наприклад, закінчив вуз, і для тих, хто пропонує вакансію.

– Також ми хочемо ініціювати зміни, стосовно страхового стажу.  Людям, які пропрацювали неоформленими багато років, треба повернути їх права отримувати пенсію. Тобто: що заробив, то і отримаєш. Буде пенсійна реформа, яка змусить працювати легально. Бо державний бюджет, як великий котел, у котрий вносять всі потроху. А вже звідти і черпаються кошти на пенсію і інші виплати. Тож ті, хто хочуть отримувати нормальні виплати після досягнення відповідного віку, мають теж вкласти свій відсоток. І несправедливо, коли ті, хто нічого не виплачує, отримують те ж саме безкоштовне навчання, захист поліцією, послуги служби зайнятості і так далі.

З уведенням мінімальної заробітної плати, розміром 3200 гривень, Полтавський обласний центр був готовий до того, що почнеться наплив масово звільнених працівників – тих, хто раніше рахувався у ліквідованих ФОПах чи звільнених у інших випадках. Проте очікування не справдилися. За словами Катерини Данилівни, жителі  області лишилися на своїх робочих місцях. Зростання відбулося лише за кількість звільнених сезонних працівників, але це щорічний процес.

Велику увагу зараз приділяють працевлаштуванню воїнів АТО, проте часто зустрічають небажання з боку військових. Причиною тому являється те, що виплати по безробіттю для цієї категорії населення вищі, аніж зарплати, які пропонує роботодавець. Для того, аби нормально співпрацювати з воїнами АТО, у ЦЗ влаштовують «Зустрічі під одним дахом», котрі допомагають контролювати ситуацію. При чому, це стосується не тільки працевлаштування, а й виконання усіх соціальних послуг.

Не оминули й внутрішніх переселенців. Завдяки гранду, запропонованому ЄС Україні, на потреби переселенців у 2016 році виділили лише для Полтавської області 2 мільйони гривень, які спрямували на створення додаткових робочих місць і виплати заробітних плат.

Центр зайнятості й далі планує реформуватись, аби стати більш зручним для населення і якісно надавати свої послуги.

Також читайте: Поліція Полтавщини шукає нових працівників

Автор: Ярослава Фоніна