Cьогодні
Замість озера – затишний двір та безпечний заїзд, або Як активні полтавці роблять простір комфортним. ФОТО
17 вересня 2020, 17:05 0
«У цьому дворку, як у вінку», – чули ж таке, правда? Організувались – і будь-яка справа під силу, аби разом дбати про власний двір, простір для дітей і дорослих – із таким гаслом живуть мешканці будинків по Біліченка. Вони добились, аби їхній двір не затоплювало після дощів (бо раніше і рибу можна було ловити), знають, як налагодити комунікацію між жителями багатоповерхівок, аби усім жилось комфортно. Створили не один стінопис, облаштували безпечний в’їзд у двір та чудовий простір на дитячих майданчиках, посадили гарні клумби та живу огорожу – все це про будинки на Біліченка, 33 і 35.
Близько 30 мешканців двох нових будинків у Щербанівській ОТГ можуть дати фору будь-кому: вони активно облагороджують територію власного двору, що межує з територією міста. Робота горить у руках буквально, благоустрій відчувається у всьому.
Ці будинки звів ДБК (Домобудівельний комбінат). Але збудувати – то одне, а дбати про благоустрій, придумувати різні цікавинки у дворі, спільні свята – зовсім інше.
Олександр Безлюдний – один з ініціаторів змін у власному дворі. Разом з Анатолієм Вертелецьким вони залучають й інших до всяких активностей, самі беруться за справу, підтягують сусідів.
– Отут у нас після дощів стояло озеро буквально – дощова вода та з каналізації, сморід, а все через неправильно під’єднані та прокладені комунікації. Ми писали забудовнику, також звертались у водоканал, бо це обласне підприємство і он уже будинки на балансі міста (показує поряд), залучали депутатів обласної ради, Миколу Первака, наприклад, також звертались до Олександра Біленького, голови обласної ради, – розповідає Анатолій Вертелецький.
Анатолій Вертелецький показує вже територію міста, яка поряд з їхнім будинком Такі звернення не були даремними: водоканал зробив свою частину роботи, забудовник – свою. Також мешканці добились того, щоб забудовник зайнявся благоустроєм прибудинкової території – нині тут тротуарна плитка, вимостили нею двір, де були ями і стояла смердюча вода.
Тепер дійшло до того, що поселяються нові люди і сприймають як належне: «А коли нам пофарбують? А коли у нас таке зроблять?». Новосели одразу вважають, що це не колективна праця, а ніби така благодать падає з неба. Однак то зовсім не так: навіть аби у дворі не було калюж доводилось організуватись, писати листи, шукати виходи, залучати депутатів обласної ради, аби змогти зобов’язати забудовника довести до ладу інфраструктуру двору.
Проходимо у двір – затишний простір: на дитячих майданчиках граються діти, все чисте і пофарбоване, покриття береже дітлахів від травм.
– Збираємо кошти, кидаємо клич у чаті будинку і виходимо самі лагодити, фарбувати, прибирати, бо хто ж, якщо не ми? – розповідає Олександр Безлюдний.
Жінка, котра гойдає малого, каже:
– Дякую цим хлопцям, вони організували все, бачила, як тут кипіла робота.
А штучне покриття на дитячому майданчику допомогла купити Щербанівська селищна рада. На гойдалках хлопці поклали протиударне покриття – це вже власна вигадка. Пісочницю обладнали накриттям – під захистом від сонця і дощу люблять гратись чи посидіти не лише наймолодші.
У дворі є також локація з тренажерами, поряд – правила поведінки на цьому майданчику. Тут люблять проводити час люди різного віку, і не лише з цих будинків.
– До нас приходять і он з тих, сусідніх, не шкода ж, аби поводились нормально, – каже Олександр Безлюдний.
Аби двір був зеленішим, посадили живу огорожу, яка відділяє місця паркувань від майданчика з тренажерами.
– Поливаємо, от цьогоріч зрізали крони трохи, аби кущі краще укорінились, а далі ця огорожа буде і окрасою, і свою фукнцію виконуватиме, – ділиться Олександр.
Щоправда, не обходиться без прикрощів: у серпні у дворі викопали тую, яка росла поряд з лавкою.
Олександр Безлюдний
Після таких моментів у активних мешканців поселяється зневіра та розчарування, але однак не опускають руки. Хоча тут живуть, тож хочеться дбати про власний комфорт, радісно, що дітям тут добре.
Разом у будинках та під’їздах зробили багато чого: аби весь час не полоти бур’яни під деревами, ґрунт встелили корою. Купувати її в спеціалізованих магазинах дорого, тож хлопці зібрались і поїхали в ліс – і от мають охайні клумби.
– На нашому будинку є відеонагляд, це все реально зробити і недорого, адже це наша безпека, – говорить Олександр.
Задля цієї ж безпеки чоловіки поклали лежачі поліцейські при в’їзді у двір.
– У нас був не один випадок, коли авто ледь не збивало дітей та дорослих, в останню мить вдавалось уникнути аварій, тож вирішили убезпечити таким чином, – ділиться активіст. – Ну, нарікають таксисти чи якісь нові водії, але ж всі живі – тож ці поліцейські того варті.
Біля під’їзду гарні лавки, ліхтар (Сашко ділиться, що насправді дешевий, але його пофарбували і вигляд має зовсім інший – хоч би не вкрали). Також під’їзд, де живе Олександр, оновили – після дощів біля входу був бруд, облущувалась фарба, цьому зарадили плиткою – і вигляд гарний, і практичність. Та й впізнати під’їзд можна здалеку – над ним майоріє прапор.
У толоках у дворі беруть участь не лише дорослі, а й діти.
– От ці напівсфери разом розмальовували. Спочатку думали, щоб одним кольором, але потім покликали дітей, вони запропонували своє бачення, тож разом втілили, – згадує Безлюдний.
На різні свята у дворі відбуваються цікаві дійства, до Нового року простір між двома будинками вбирається у вогники, серед двору сяє ялинка. Чоловіки та жінки об’єднуються у роботі та дозвіллі, разом готують свята.
– Ходили наші дівчата з будинку щедрувати, а на гроші, які нащедрували, ми купили газонокосарку, – ділиться ще одним секретом Олександр.
В активних людей ще багато ідей, як покращити життя у власному дворі, вони вже мають чималий досвід і навіть охоче ним діляться.
Стінопис, що увічнив Героя
Нещодавно у дворі з’явився мурал із зображенням Геннадія Біліченка. Портрет нині прикрашає стіну гаража на вулиці, що носить ім’я героя. Ідея стінопису належить Сергію Новосьолову та Анатолію Вертелецькому, котрі живуть тут. Втілював у життя Сергій Новосьолов, а дозволу щодо створення муралу питали у дружини загиблого.
– Ідея моя із Вертелецьким була ще у тому році, але по часу не встигли реалізувати. У цьому вийшло. Олександр Безлюдний допомагав, а ще Валерій Корзун допоміг мені зробити у цифровому варіанті трафарет, – поділився Новосьолов.
Цей стінопис був другим у дворі, перший – напроти спортмайданчика.
До слова, неподалік від будинків є нова зупинка, знову ж таки вона з’явилась тут, бо активісти з Біліченка закидали всі органи влади листами – запитами, проханнями, скаргами. Нарешті зрушення відбулись – зупинка є.
А ще двори між собою дружать і навіть конкурують: на Полюсній невеликий двір і це вже територія міста, хоча поряд, там Сергій Золін із дружиною та іншими активістами зі свого будинку облаштували цікавий простір. Їх якраз і надихнув приклад толок з Біліченка.
Фото Ніни Король та надані Олександром Безлюдним.
До теми:
Полтавці перетворили нудне подвір’я на цікавий простір. ФОТО
У Полтаві створюють мурал: гроші на фарбу збирали громадою. ФОТО
17 вересня 2020
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь