«Будь-яку проблему міг вирішити сам»: у Полтаві відкрили дошку на честь захисника України. ФОТО

25 вересня 2020, 13:35 0

На фасаді Полтавського медичного коледжу сьогодні, 25 вересня, відкрили меморіальну дошку пам’яті учасника російсько-української війни Олега Бокоча. Саме у цьому закладі він навчався.

Олег Бокоч народився 29 листопада 1994 року в селі Миколаївка Кобеляцького району на Полтавщині. 23-річний Олег Бокоч мав вибір – відбути строкову службу в армії й продовжити навчання, створити родину, підтримувати батьків. Але хлопець, який із дитинства прагнув допомагати людям, обрав інший шлях. Навесні 2016-го він підписав контракт і відправився служити в Житомир, у 95 окрему десантно-штурмову бригаду. Через рік потрапив на передову на Донбасі. Він був медиком. Після чотирьох років навчання працював у Полтавській обласній клінічній лікарні імені М. В. Скліфосовського. Хлопець, який із дитинства мріяв допомагати людям, завжди хотів стати хорошим лікарем. Неодноразово й на передовій говорив побратимам, що продовжить навчання після повернення додому. 12 травня 2018 року отримав смертельне поранення

На відкриття меморіальної дошки прийшли рідні, друзі, побратими загиблого, а також ініціатор встановлення дошки пам’яті Вадим Ямщиков, депутат Полтавської міськради.

Брат Олега Роман висловився:

– Пам’ять про Олега як про людину, хорошого друга живе не тільки у наших серцях, а і у серцях небайдужих людей. За що хочу всім подякувати. Давайте пам’ятати його таким, яким він був: хорошим, чесним, вірним. Ми його любимо.

Один із побратимів Олега, з яким разом служили із 2016 року, сказав, що Олег був настільки компанійською людиною, чуйною, товариською.

– Такими потрібно народжуватися. Він міг з будь-якою людиною знайти спільну мову, потоваришувати, будь-яку проблему міг вирішити сам. Він був фельдшером у нашій роті, я був санітаром, його підлеглим. Втрата Олега – велика втрата для нас всіх. На Полтавщині це друга втрата в нашій роті, у 2018 році загинув Владислав Козченко, вони двоє в Авдіївці поклали своє життя за Батьківщину. Аби вони були живі, то і далі продовжували б служити і боронити Україну, я впевнений у цьому на сто відсотків. А ще хочу попросити студентів, майбутніх медиків: будьте відповідальними до своєї професії, так само як Олег. він знав медицину дуже добре.

Вадим Ямщиков сказав, що не був знайомим із Олегом, але підкреслив, що бути на відкритті меморіальних дошок для нього – справа честі.

– Це люди, які при першому покликанні йдуть захищати свою Батьківщину. Я вклоняюся перед батьками. Нам не все одно. Ми пам’ятаємо. У мене загинув на війні друг, Антон Грицай, і для мене справа честі, пам’ятати про наших хлопців. Це велике горе, тому що у нашій країні йде війна.