У Харкові попрощалися із загиблими внаслідок авіакатастрофи літака Ан-26Ш. ВІДЕО
Сьогодні, 6 жовтня, на площі Свободи у Харкові пройшла церемонія вшанування загиблих внаслідок авіакатастрофи літака Ан-26Ш.
Церемонія прощання із загиблими військовослужбовцями почалася о 10.00. На ній присутній президент України Володимир Зеленський разом з дружиною.
Нагадаємо, військовий літак Ан-26 зазнав аварії біля Чугуєва увечері 25 вересня. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу і 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил. Вижив тільки один курсант.
Серед загиблих 21-річний миргородець Андрій Роспотнюк. Він вчився у харківському університеті на військового штурмана. Після церемонії в Харкові тіло загиблого земляка літаком доставлять до Миргорода, де він народився. Там церемонія прощання відбудеться у церкві, потім – на центральній площі міста. Поховають Андрія Роспотнюка на місцевому кладовищі на Алеї Героїв.
Яким був Андрій Роспотнюк пригадують його знайомі та друзі, повідомляє сайт Миргородської міської ради.
– Він дуже рано подорослішав, – пригадує мешканка будинку, де минуло дитинство Андрія, пані Наталія. – Хоча і виховувала його мама Ольга Юріївна, але головним авторитетом для хлопця був його дідусь Юрій Петрович. Від нього Андрій перейняв цілеспрямованість та сумлінність, дисциплінованість і гостре відчуття справедливості.
Багатий життєвий та військовий досвід не тільки дідуся були для Андрія прикладом для наслідування. Стати льотчиком спонукала і сімейна традиція, яку продовжила мама Ольга Юріївна. Вона проходила службу і служить дотепер у авіаційній бригаді тактичної авіації ПВК «Центр». Тому після закінчення 9 класу хлопець зробив перший крок у небо, вступивши до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Становлення молодого ліцеїста відбулося без особливих труднощів, за характеристикою командирів. Андрій мав успіхи в оволодінні знаннями та навичками військової справи. Свій талант і сумління він спрямував саме на профільні предмети, аби вступити до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Тому чергову сходину до мети майбутній військовий авіатор подолав без особливих перешкод – у липні 2017-го з гордістю одягнув однострій курсанта.
– Коли Андрій приїздив у відпустку додому, то заряджав усіх своєю енергетикою й позитивом, – ділиться спогадами його колишня однокласниця Ірина. – Веселий, товариський, завжди знаходив потрібне слово для підтримки, був готовий без вагань прийти на допомогу у скруту. Про свою майбутню професію розповідав із захватом, а небо любив, немов дівчину.
Надійний, справжній. Таким Андрія назавжди запам’ятають рідні та друзі. Важко повірити, що вогник його життя згас. Але у ці скорботні дні, за словами близьких юнака, у пам’ять по Андрієві то не вогник свічки горить, то він з небес шле кожному з нас тепло свого серця.
Сьогоднішній день у Миргороді оголошено Днем жалоби.
6 жовтня 2020
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь