Наслідки Мамаєвого періоду. Естетика. Частина 2
На виборах всі політики завжди говорять про майбутнє, а іноді агітують за майбутнє. Проте іноді трапляється так, що кандидату є, що сказати про минуле, але він цього чомусь не робить. Ми це виправляємо.
У першій частині ми почали писати антологію з 10 подвигів Олександра Мамая, яких він чомусь не розповідає на зустрічах з виборцями. У перших п’яти ми згадали про знищені комунальні підприємства, підряди друзям, занедбаний благоустрій, розбиту трасу «Київ – Харків» та розповіли, чому в Полтаві людей возять на старих Рутах.
Сьогодні ж ми будемо писати про більш естетичне та моральне надбання 8-річного перебування Мамая на посаді міського голови Полтави. Відтак, наступна п’ятірка подвигів Олександра Федоровича:
Подвиг 6. МАФи
За каденції Мамая у місті не відкривались нові дитсадки, школи чи парки. У місті відкривались МАФи. Відкривались будь-де: на Половках, Подолі, на зупинках «Зигіна», «23 Вересня» й у центрі.
МАФи отримували однопартійці й родина. Зокрема на зупинці «Латишева», на вулиці Петлюри, на Подолі є кіоски падчерки (https://zmist.pl.ua/news/maf-i-ya-hronologiya-rozdachi-torgovih-tochok-u-poltavi-period-2011-2018-roki? ). Та головне, що деякі МАФи потім ставали за документами «капітальними спорудами».
Тобто місто видавало дозвіл на тимчасову, будували там постійну (з фундаментом) й через суд визнавали це капітальною спорудою. Хоча якби вона спочатку так будувалась, то за законом місто мало отримати за землю гроші. Таким чином фактично у громади крали землю. Так, зокрема, було на «23 Вересня».
Таку жадібність зупинила лише трагедія. Бійня під аркою «Газетного ряду»: коли мешканці будинки виступили проти забудови їхньої арки, подібно так, як в часи Мамая було забудовано одразу кілька арок у місті.
В результаті декілька людей отримали ножові поранення. А в міськраді навіть утворився «Штаб спротиву». Завершилась історія мораторієм на дозвіл встановлення нових МАФів.
Подвиг 7. Кадетський
У 2011 році через суд місто повернуло Кадетський корпус, проданий ще в часи Анатолія Кукоби, у свою власність. Мамай ще на початку своєї першої каденції обіцяв відкрити у цьому приміщенні такий собі палац дитячої творчості (https://poltava.to/news/6113/).
Здавалось, що він рухається у правильному напрямку, але далі не сталось, як гадалось. Можливо, причина у недостатньому фінансуванні, скажете ви, адже звідки у міста такі кошти.
Ми не знаємо, у чому причина невиконаної обіцянки. Проте точно знаємо, що після виграного суду корпус 7 років не перебував на балансі міста. Влада виграла суд й просто не оформляла його далі. Технічно-бюрократичне рішення в один підпис не виконувалась.
Лише у 2018 році корпус став на баланс УЖКГ. Після ж усунення Мамая йому знайшли власника – Державну судову адміністрацію, яка нині й замовила реставрацію будівлі.
Тобто місто втратило 7 років. Фактично, їх вкрали, доводячи будівлю до ще більшого занепаду.
Показовим є те, що свою бездіяльність у цьому питанні Мамай виставляв як перемогу з іншим будинком ансамблю Круглої площі. У 2012 році міська влада здала в оренду приміщення кінотеатру Котляревського.
На місці архітектурної пам’ятки виріс нічний клуб та нелегальне казино. Його завісили рекламою, потім в порушення закону звели добудову. Все це Олександр Мамай виправдовував тим, що інакше пам’ятку спіткала доля Кадетського, який він сам і доводив до руйнування.
Подвиг 8. Забудова
Якщо ви повернетесь у 2010 рік, то там не буде забудованої вулиці Пилипа Орлика (Паризької Комуни). Зате там будуть музичні класи Базилевич, які ще не згоріли й там не видобували ресторан.
Не буде у 2010 році висоток в парку «Перемога». Не буде забудований простір поблизу Кадетського, який й далі потерпає від зведення чергової висотки впритул. Парк чи історичний центр – не мало значення в часи каденції Олександра Федоровича. Є кошти – будуй.
У більшості випадків ще з мінімальною пайовою участю (те, що забудовник платить громаді, розмір визначає міська рада). Ми не знаємо, чому в Олександра Федоровича не було бажання брати кошти у забудовників на користь громади.
Проте іноді після зведення будинків нерухомість там записувалась на дотичні до ексмера фірми (https://zmist.pl.ua/news/oleksandr-mamai-i-peremoga-600-kvadrativ-u-novobudovi-poblizu-parku-pridbalo-dotichne-do-eks-miskogo-golovi-pidprijemstvo).
Подвиг 9. Судочинство
Як ми писали вище, родина Олександра Мамая має низку МАФів на Латишева. Проте під час голосування за це рішення він забув попередити про конфлікт інтересів, тим самим порушивши закон. За що у 2014 році йому вручили протокол про здійснення корупційного злочину.
Справу розглядала суддя Октябрського райсуду Лариса Гольник. Мамай затягував процес: то його забирала «швидка», то його не могла знайти міліція (на той час). Відтак він дотягнув до того, що справу закрили за спливом часу.
Проте цікава ця історія тим, що під час справи ексзаступник Мамая Дмитро Трихна нібито пропонував судді хабар. Принаймні саме це йому інкримінувало слідство, і замість Мамая на лаву підсудних відправився його заступник. Його виправдали лише у 2018 році за недостатніми доказами.
Подвиг 10. Обіцянки
Критикувати Мамая складно, він рідко обіцяє, а отже, нікому нічого не винен. Проте все-таки кілька обіцянок він дав, і ми можемо впевнено сказати – обіцянки він не виконує.
Більшість з них він зробив у 2010 році й мав 8 років на їх реалізацію. Як вище написано, Мамай не врятував ПМШЕД, а знищив. Не відкрив дитячий палац творчості в Кадетському, а майже знищив.
Олександр Мамай обіцяв встановити собі заробітну плату розміром 1 гривня. В результаті до 2016 року Мамай отримував найбільшу заробітну плату серед усіх міських голів країн. Лише потім опустився на 5-е місце (https://poltava.to/news/42655/ ).
Олександр Мамай пообіцяв добудувати спорткомплекс на Петра Юрченка, в результаті вартість його будівництва зростала з кожним роком й стала одним з найбільших довгобудів міста. Наразі його вже добудовує обласна влада.
Також Олександр Федорович обіцяв побудувати молокозавод, асфальтний завод, сміттєпереробний завод, створити мережу соціальних магазинів. Проте все це, напевно, з’явиться у Полтаві разом з дельфінарієм.
Ось такі вони – подвиги міського голови Олександра Мамая, яких він так ретельно уникає. Ми не будемо давати їм оцінку й робити висновки, бо сподіваємось, що це зробите ви.
Сергій Мірков
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь