Газові протести на Полтавщині – вихід є?

27 січня 2021, 13:50 0

Тарифне питання останнім часом стало одним з найнагальніших для жителів нашої держави і Полтавщини зокрема. Протестні мітинги сколихнули Україну. Із чого формується ціна на блакитне паливо, хто може на неї вплинути і якою була реакція на новий майдан – у нашому матеріалі.

Історія питання

Перші тарифні мітинги розпочалися на початку 2021 року в Лубнах. І стосувалися ці протести не тільки тарифів на газ, а й загалом діяльності компанії, яка обслуговує цей населений пункт, – «Лубнигазу». Через кілька днів усе вилилося в іще більший мітинг – перекриття траси М-03 «Київ – Харків –Довжанський» у Лубенському районі. Після того майже в усіх містах Полтавської області люди вийшли на протести. Найбільше мітингів відбулося під стінами обласної державної адміністрації й обласної ради. Хоча вони й не вповноважені знижувати ціну на газ, адже його вартість є ринковою, люди традиційно йшли по допомогу до місцевої влади. Серед закликів мітингарів лунали вимоги розпустити ради всіх рівнів і НКРЕКП, відправити у відставку голову НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва, в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка.

Хто відповідає за тарифи

Ринок газу почав працювати в Україні з серпня минулого року. Це була одна з вимог європейських партнерів – МВФ, щоб і надалі отримувати фінансову допомогу. Ціни визначають ринок і пропозиція від газопостачальних компаній. Тобто газ став звичайним товаром, як молоко чи хліб, а конкуренція між компаніями за ідеальних умов мала зменшити вартість та покращити якість послуг. Те саме і на ринку розподілу газу.

Таким чином ціну почали формувати реальні ринкові відносини, а Президент і Кабмін не можуть впливати на неї жодним чином.

Як область відреагувала на протести

Відразу під час першого «тарифного» майдану під стінами Полтавської ОДА її голова Олег Синєгубов запропонував учасникам сформувати ініціативну групу і разом обговорити ситуацію, яка склалася навколо тарифів. Олег Синєгубов підкреслив, що ОДА готова стати майданчиком для обговорення цих питань, але, як зауважив посадовець, не для критики заради критики, а в цивілізований спосіб.

Так, майже відразу на килим в ОДА викликали гендиректора «Лубнигазу» Ігоря Кондратенка, якому згадали все: і несанкціоновані відключення за копійчані борги, і неможливість ефективної комунікації споживачів із керівництвом підприємства, і завищені тарифи. Аналогічна за змістом і характером зустріч пройшла і з головою «Полтавагазу».

Окрім того, Полтавська ОДА неодноразово зверталися до НКРЕКП, коли тривав процес розроблення нових тарифів. Тоді позицію обласної адміністрації врахували. У фінальних постановах НКРЕКП від 16 грудня 2020 року щодо встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для газорозподільних підприємств Полтавщини тарифи знизили: для ПрАТ «Гадячгаз» – на 7,5%, АТ «Лубнигаз» – на 8%, АТ «Полтавагаз» – на 7% і ПрАТ «Кременчукгаз» – на 9,4%.

Небідні «облгази»

14 січня відбулася позачергова сесія Полтавської обласної ради. Тоді заслухали звіти керівництва «Лубнигазу», «Полтавагазу», «Гадячгаз» та «Кременчукгазу».

І для більшості жителів дивно було дізнатися, що у складний час, у розпалі пандемії та періодичних локдаунів, «Полтавагаз» у новий тариф заклала прибуток майже 100 млн грн – як компенсацію збитків за попередні періоди. Зі свого боку керівник «Лубнигазу» повідомив, що підприємство заклало прибуток близько 120 млн грн на рік. Однак голова Полтавської ОДА зауважив, що ця цифра більша – понад 168 млн грн. Керівники «облгазів» одностайно твердять, що вони зобов’язані сплачувати компенсації за минулі роки.

Дійсно, іноді вимагається виплатити всю заборгованість, і бажано якнайшвидше – за один рік, тому газорозподільчим компаніям доводиться суттєво збільшувати тарифи. Але НКРЕКП дало роз’яснення, що виплати можна розбити на 15 років. І якщо так вчинити, цим компаніям нічого не заважає вже сьогодні знизити ціни для побутових споживачів і поступово виплачувати борги.

Чому ж менеджмент газорозподільчих компаній обрав інший шлях? Запитання залишається відкритим. Як і заробітна плата керівництва «облгазів», суму якої вони навідріз відмовилися озвучити.

Врешті перший заступник голови правління та головний інженер АТ «Полтавагаз» Олександр Чухрай повідомив, що НКРЕКП планує знизити «Полтавагазу» тариф на 11%, тому підприємство виконає це рішення і скоригує ціну на газ для населення відповідним чином. А директор АТ «Лубнигаз» Ігор Кондратенко пообіцяв розглянути всі скарги, які надходять на компанію від споживачів, провести прийом громадян, безплатно підключити їх до газу та розв’язати всі проблемні питання.

Що зробила держава

Після хвилі протестів, 18 січня, Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні встановив граничну ціну на природний газ для побутових споживачів на рівні 6,99 грн/куб. м та вартість послуги на розподіл природного газу не більше 1,79 грн/куб. м.

Встановлення граничного тарифу на рівні 1,79 грн не означає, що він буде однаковий для всіх. НКРЕКП визначило найвищу межу тарифу, проте для десятків компаній ця сума буде нижчою. Відтепер ціна на доставку газу буде така: АТ «Полтавагаз» – 1,78; АТ «Лубнигаз» – 1,79; ПрАТ «Гадячгаз» – 1,66. Для «Лубнигаз» ціна зменшилася на 27%. Але і тут Полтавська ОДА вже направила офіційні заперечення і щодо цих тарифів, вимагаючи їх знизити ще.

Замість післямови: що далі

Без сумніву, ще деякий час країну сколихуватимуть «тарифні майдани». І Полтавщина не виняток. Місцеві ватажки протестних рухів далі скликають мітинги біля облдержадміністрацій, РДА, мерій, перекривають магістралі, вимагаючи націоналізувати газові компанії й знизити тарифи.

Артем Коваленко